Лк 17, 11-19 Того часу сталося, як ішов Ісус до Єрусалима, то проходив через Самарію і Галілею. І як входив Він до одного села, зустріли Його десять прокажених мужів, які стали здалека. Вони піднесли голос, гукаючи: «Ісусе, Наставнику, помилуй нас!» Побачивши їх, Він сказав: «Підіть і покажіться священикам». І сталося так, що коли вони йшли, – очистилися. Один з них, побачивши, що видужав, повернувся, прославляючи Бога гучним голосом, упав обличчям до ніг Його, дякуючи Йому; це був самарянин. У відповідь Ісус сказав: «Хіба не десять очистилося? А де ж дев’ять? Не здогадалися повернутися, щоб віддати славу Богові, а тільки цей чужинець?» І сказав Він йому: «Підведися і йди; твоя віра тебе спасла».
Важливе уточнення Євангеліста. Ісус зціляє десять мужів, коли іде до Єрусалима. Єрусалим є образом Божого Царства. Ми отримуємо зцілення від Бога, коли ідемо дорогою спасіння чи хоча би перебуваємо біля цієї дороги.
Село, в яке увіходить Ісус може символізувати мою особу, серце. Коли Ісус увіходить в моє життя, то перше що зустрічає Його – це гріхи, прокажені мужі. Характерно, що прокажених є десятеро, як 10 заповідей. Настільки кепсько ми виконуємо Божі заповіді, що є в жодній з них не є здоровими. Ісус вказує хворим на священика: “Ідіть і покажіться священикам”. Христос міг зцілити будь-яким способом і без посередництва, але зцілює, укріплюючи повагу до Церкви. Отож, прокажені – це мої гріхи проти десяти заповідей, коли Ісус посилає їх до священиків, то в цьому можемо побачити образ Таїнства Покаяння. Тільки священки, ширше – Церква, можуть відпустити нам гріхи проти 10 заповідей.
В плані зцілення Ісуса ми потребуємо Церкви.
Якщо приймемо запропонований символізм, то один муж, який повернувся – це заповідь любові до Бога: “Слухай Ізраїлю…” Саме повернення до Ісуса мало би символізувати зцілення прокаженого мужа-заповіді. Але чому цей хворий, єдиний серед десяти, є самарянином? Бо завжди і хворі, і здорові, ми залишаємося чужинцями по відношенню до Бога, завжди потребуємо ближчої дистанції, іншої якості наших відносин.
Якщо змінити фокус роздумів, залишити цю алегорію, то помітимо, що всі отримали зцілення, але лише один, який повернувся до джерела свого зцілення, отримав також і прощення від гріхів.
Мусимо констатувати, що лише в 1 з 10 мужів після свого зцілення захотів подякувати Цілителю. Коли у нас все добре, ми воліємо забувати Бога, а не прославляти Його. Лише 1 з 10 залишився вдячним Ісусу, захотів прославити Його, саме тому останній отримав повноту зцілення і спасіння, поки решта насолоджувалася своїм фізичним здоров’ям.
Безкорислива любов до Бога приносить повне спасіння.
