В наш час бурхливого розвитку інформаційних технологій існує багато можливостей для самоосвіти. В Інтернеті безліч корисної інформації – від доступу до ресурсів бібліотек, книжок в електронному форматі, до комплексних програм навчання. Однак, цікаво, при наявності такого розмаїття можливостей, не так багато людей ними користуються і дійсно отримують нові знання.
Будь-яка ініціатива з самоосвіти наштовхується на вимоги до самодисципліни, без якої результату точно не буде.
В цій статті ми хочемо поговорити про звичку відкладати все на потім, не доводячи розпочату справу до завершення – прокрастинацію.
Що таке прокрастинація?
Прокрастинація — психологічний термін, який означає звичку людини постійно відкладати певні завдання (частіше за все неприємні) на потім. Навіть є назва для таких людей – прокрастинатори. Вони схильні відтерміновувати виконання завдань без вагомих причин, перекладати свою відповідальність на інших, працювати без плану, чекати приходу натхнення, або ж спохоплюватись і докладати зусиль перед самим дедлайном. Таких людей найчастіше вважають неефективними членами у команді.
Далі ми розглянемо причини прокрастинації в контексті самоосвіти, та спробуємо розібратися, чи можливо боротися з цим явищем.
Спалахнув та швидко згас
Початкова зацікавленість чимось новим – це природно. Але, що б це нове не було, поступово вогник цікавості буде згасати, якщо в нього не “підкидати хмиз”. Дафна Коллер – одна з засновниць платформи Coursera – в своєму інтерв’ю розповіла, що, в залежності від курсу, серед усіх користувачів, хто підписався на курси, до кінця навчання доходить лише 7-9 % студентів. І це при тому, що Coursera забезпечує доступ до найкращої освіти у світі, співпрацюючи з провідними університетами та організаціями, пропонуючи курси в Інтернеті. Чому ж так виходить? Нажаль, сучасна людина перенавантажена інформацією, і в цьому потоці безліч можливостей конкурують за її час між собою. І тільки сама людина може вирішити, яку можливість обрати і на що витратити свій час. Це питання до самомотивації. Тут можна порадити тільки одне – визначити, а найкраще – написати для себе всі причини, чому конкретне завдання є важливим і які переваги надасть вам його виконання. Цей перелік і є тим «хмизом», який можна використовувати, щоб розпалити вогонь зацікавленості, побороти лінь, апатію і демотивацію, особливо, коли щось не виходить, або мова йде про складні завдання.
Помилкові/чужі цілі та бажання
Якщо ви постійно щось відкладаєте, то варто себе запитати – а чи дійсно це завдання потрібно робити? Особливо це актуально для самоосвіти, оскільки тут завдання та цілі ставите собі саме ви, а не ваш бос або керівник на роботі. Наприклад, ви взялися вивчати самостійно англійську мову. Знання англійської мови надає багато переваг для побудови кар’єри, і ви це розумієте. Ви вже разів з десять починали процес навчання і постійно кидаєте. Насправді, англійська мова – це добре, але уявлення про неї як про “панацею, стовідсоткову гарантію успіху і must-have для всіх” – це лише певний стереотип на ринку праці. Є багато професій, де англійська мова не потрібна. Наприклад, дизайнер може добре малювати, робити професійні макети, і при цьому вивчення іноземної мови дається йому дуже важко. То, може, англійська мова йому не потрібна? Навіть в міжнародних компаніях спілкування з іноземними партнерами – це відповідальність менеджерів, а дизайнер отримує завдання та виконує свою роботу без застосування знань з англійської мови.
Зі свого досвіду ми знаємо, що на деякі наші курси користувачі підписуються тільки тому, що це якась популярна, модна тема “на слуху”. Одного разу ми отримали коментар від слухача, який написав, що підписався на курс «Стратегічне мислення», почав навчання і взагалі не зрозумів, про що це і навіщо ці знання потрібні. Ми поцікавились, ким він працює, чим займається і з якою метою підписувався. Як виявилось, він працює майстром різьблення по дереву, робить різні вироби та навіть прикраси. На курс записався тому, що його друг пішов на тренінг з розробки стратегії, і розповів йому, що це дуже важливо і кожен повинен знати. Отже, маємо яскравий приклад чужої цілі. Ми порадили хлопцю підписатися на курс «Креативне мислення», який незабаром стартує на нашій платформі (припускаємо, що для його діяльності та інтересів це буде корисніше).
Тож, якщо ціль вас не мотивує – може, це не ваша ціль? І на це питання треба відповісти собі дуже чесно.
Постійний аврал та брак часу
«Я постійно зайнятий» – це типова ситуація для сучасної людини. Ми живемо у час дедлайнів на роботі, іноді навіть на родину та близьких часу не вистачає. А що ж говорити про самоосвіту. В цій частині можна дати багато порад з планування свого часу та запропонувати почитати книжки з time management (управління часом). Але навіть ці підходи не дуже швидко дозволять щось змінити в житті.
Ми пропонуємо прислухатись до китайської мудрості, що шлях в тисячу миль починається з першого кроку. Регулярні невеликі кроки в будь-якій сфері вашого життя дозволять перетворити її до невпізнання. Якщо в день вчити хоча б по 5 нових іноземних слів, то через рік ви освоїте більше 1800 слів. Якщо ви будете читати по 20 сторінок на день, то за рік прочитаєте більше 20 книг із середнім об’ємом в 350 сторінок, і т. п. Навіть якщо у вас аврал – скажіть собі, що 5-10 хвилин для своєї цілі, для саморозвитку ви знайдете. І робіть це. Кожного дня, маленькими кроками. Дуже важливо – не вимагайте від себе більше. Чесно визначте для себе, скільки часу ви готові витрачати, і саме в такому темпі рухайтесь.
Занадто великі та абстрактні цілі
Це теж може бути помилкою і причиною прокрастинації. Ціль “вивчити англійську мову” занадто абстрактна. Маючи таку ціль та регулярно вивчаючи англійську, ви все ще будете переживати розчарування стосовно результатів. Ви займаєтесь, але мову не вивчили, ще погано читаєте і не можете вільно розмовляти. Краще поставити ціль “вивчити додатково 300 нових слів за певний період”, або “завершити модуль з навчання” і т.п. Встановлюйте реальні та вимірні цілі, це допоможе в боротьбі з прокрастинацією та апатією.
Перфекціонізм
Найкраще – ворог хорошого. Перфекціонізм теж може бути причиною постійного відкладання завдань. Людина не сприймає недосконалий результат роботи, і, не дивлячись на те, що вже пройшли всі встановлені терміни виконання, продовжує «полірувати» найдрібніші деталі. Одна наша слухачка захопилася курсом з жестової мови і про це нам написала. Ми з нею добре поспілкувалися, але десь за 3 місяці помітили, що в неї майже немає прогресу в навчанні. Отже, вирішили поцікавитись, що ж сталося? Виявилося, що вона настільки серйозно підійшла до вивчення жестової мови, що на один модуль витрачала майже місяць, пояснюючи це тим, що деякі фрази вона забувала, а хотіла все вивчити досконало. Так вона протрималась 2 місяці, і кінець кінцем закинула навчання. Але чи потрібна така досконалість? Якась частина інформації все одно забувається, і це природно. Треба просто продовжувати. Краще мати хороший результат. У погоні за досконалістю можна не отримати жодного результату.
Ірина Кашина
