Зведені сім’ї сьогодні стали звичайним явищем, і багато батьків ставиться до нього цілком нормально. Утім, зведені сім’ї суттєво впливають на психіку дітей, які в них потрапляють. Часто спроби об’єднати дві родини в одну ведуть до того, що зведені діти починають змагатися між собою. Цей процес може бути достатньо болісним і складним. Розгляньмо декілька порад щодо того, як упоратися із суперництвом між зведеними дітьми.
Суперництво між зведеними дітьми й дитяча психологія
Згідно зі статистикою, у наш час кожен другий шлюб розпадається. Тому повторні шлюби стають поширеним явищем. Якщо у вас і вашого нового чоловіка вже є діти, ви всі разом об’єднуєтеся в нову сім’ю. Через особливості дитячої психології ви можете зіткнутися із суперництвом між дітьми, і це заважатиме вам насолоджуватися сімейним життям. Як же утворення нової сім’ї впливає на дитячу психіку?
Однією з найсерйозніших проблем у таких ситуаціях є те, що дитині важко прийняти вітчима у своє життя. При цьому вона легше сприймає те, що в неї з’являються нові брати або сестри.
Перший час життя нової сім’ї може бути досить злагодженим, оскільки діти ще не звикли до нової ситуації. Коли ж починається повсякденне життя, виникають проблеми у взаєминах із батьками, труднощі через необхідність ділити спільний простір, іграшки та речі з братами або сестрами, ускладнення, пов’язані з появою нових домашніх правил, нових стратегій виховання дітей. Нові умови позначаються на психіці дитини, що веде до проявів суперництва між дітьми. Такі зміни в житті легше даються дітям, котрі й далі живуть у тому ж будинку, що й раніше. Тим же, хто змушений переїжджати, важче давати раду у подібних ситуаціях.
З іншого боку, дослідження свідчать, що старші діти, які переїжджають від батьків через навчання в університеті або з інших причин, легше приймають повторний шлюб батьків і появу зведених братів та сестер. Це відбувається тому, що діти прагнуть, аби в батьків була гідна пара й сім’я за їх відсутності.
Як упоратися із суперництвом між зведеними дітьми
Кращий спосіб зарадити суперництву – дозволити дітям краще пізнати характер один одного. Батьки повинні надати їм повну свободу пошуку самостійних рішень тих чи інших проблем, із якими стикаються діти, спілкуючись між собою. Однак батькам варто бути дуже уважними до проявів поганої або деструктивної поведінки з боку когось із дітей.
Можливо, зведені діти виховувалися по-різному. Можливо, у їхніх попередніх сім’ях застосовувалися різні правила. З огляду на це, батьки повинні визначити правила, яких має дотримуватися кожен член нової сім’ї. Добре було б обговорити ці правила з усіма дітьми.
Іноді батьки схильні реагувати й судити на користь рідних дітей. Вони можуть так діяти навмисно чи несвідомо. Тому батькам потрібно бути чесними у ставленні до всіх дітей. Іноді дитина може не приймати вітчима, вдаватися до безпідставних обвинувачень на його адресу, стверджуючи, що з нею поводяться несправедливо. До такої поведінки дитини необхідно поставитися дуже серйозно. Обоє батьків повинні справедливо поводитися і з нею, і з іншими дітьми. Дуже важливо, щоб батьки встановлювали однакове покарання за однакові порушення для всіх дітей.
Якщо батьки розподіляють домашні обов’язки між дітьми, то це потрібно чітко обговорити якомога раніше й чесно розподілити обов’язки між усіма дітьми.
Дітям потрібен час, щоб упоратися зі змінами у їхньому житті, зі зміною обстановки. Як правило, вони прагнуть утримати комфорт і увагу батьків. Діти можуть виявляти власницькі почуття у ставленні до своїх батьків, тому їм складно ділити любов батьків із кимось іще. З огляду на це бажано, аби батьки приділяли деякий час кожній дитині окремо.
Не варто очікувати, що всі діти пристосовуватимуться до нових життєвих умов з однаковою швидкістю. Одна дитина може звикнути до нової сім’ї швидше, інша потребуватиме для цього більше часу. Дайте кожній дитині змогу обговорити з вами будь-які сумніви, які в неї виникають. Будьте доброзичливими й відкритими. Плануйте сімейні заходи, наприклад, недільний пікнік або сімейну вечерю – це допоможе новій сім’ї згуртуватися.
Виховання – складний і безперервний процес, і до нього потрібно підходити з почуттям такту та прагненням бути об’єктивними. Найкращий рецепт виховання – любов, увага, щире спілкування. Ви можете внести в сімейне життя гармонію, позбутися суперництва між дітьми, об’єднавши ваші зусилля із зусиллями дітей. І хто знає, можливо, зовсім скоро ваша нова сім’я стане єдиним цілим.
