Лк 18, 35-43 І сталося, коли Ісус наближався до Єрихона, якийсь сліпий сидів при дорозі й жебрав. Почувши юрбу, яка проходила, він запитав, що це таке. Йому відказали, що проходить Ісус Назарянин. І він закричав, гукаючи: «Ісусе, сину Давидів, помилуй мене!» А ті, які йшли попереду, погрожували йому, щоби замовк, та він ще дужче кричав: «Сину Давидів, помилуй мене!» Спинившись, Ісус наказав привести його до себе. Коли він наблизився, запитав його: «Що ти хочеш, щоб Я для тебе зробив?» Він же сказав: «Господи, щоб я знову бачив». Ісус сказав йому: «Прозрій! Твоя віра спасла тебе». І він враз почав бачити і пішов за Ним, прославляючи Бога. А весь народ, побачивши це, віддав хвалу Богові.
Послідовність подій Євангелія є наступною: вихідні умови, перший контакт з Ісусом, дії хворого, наслідки і завершення.
Вихідні умови цього нещасного є жалюгідними. Він жебрає при дорозі, сліпий і залежний. Жебракування починається в серці і в голові з пасивної постави щодо життя, з перекладання відповідальності на інших людей, бо жебраючи ми і наш добробут залежимо від людей та їхньої милості. Основна зброя жебрака – це жалість оточення та жалюгідність існування.
Важливо де саме знаходився цей сліпий. Він сидів при дорозі до Єрихону. Єрихон – це давнє язичницьке місто, яке перекладається як “місто місяця”. Місяць світить у темряві і символізує диявола і його темні діла. Коли Євангеліст вказував, що жебрак проживав біля Єрихону, він давав зрозуміти духовний стан цієї людини. В усіх сенсах хворий перебував у темряві.
Щоби підсилити це розуміння, Лука додає “при дорозі”. Божа мова повна символічних натяків, відсилок та гри потаємних сенсів. Ісус про Себе сказав, що Він є дорогою, правдою і життям. Отже перебувати “при дорозі” – це знаходитися осторонь від Божого шляху, Божого життя.
Саме в таких нестерпних вихідних умовах перебуває сліпий і
зустрічає Ісуса – перше, що важливо знати сліпий почув. Це логічно і природньо, бо не мав очей побачити, тому у нього залишився лише слух. Ми також в різних життєвих ситуаціях є сліпими, що потребують у темряві гріха і не в змозі побачити Бога у своєму житті. Нам залишається слух. Маємо почути Бога, Його Слово. Коли перебуваємо в темряві, найперше маємо відкрити Біблію і покластися на неї. Писання будуть вести нас і в темряві.
Зауважимо, сліпий не почув Ісуса, але – шум юрби. В елліністичній культурі слово “юрба” (охлос) містило в собі негативні коннотації. Місце нашої молитви та читання Божого слова часто не є діалогом с Богом, Ісусом. Ми постійно знаходимося в шумі юрби чуттів, тіла – різних голосів в середині нас самих.
В шумі цієї юрби сліпий шукав Ісуса і знайшов. Нам також потрібно шукати Бога в нашій темряві і галасі нашої “юрби” в середині нас.
Дії сліпого – цей фрагмент Євангелія показує динаміку його духовного життя. Спочатку він просто сидів і чекав на активність інших – жебрав. Потім він почав прислухатися і почув. Нарешті наш сліпий починає діяти – кричати: “Ісусе, сину Давидів помилуй мене”. Сліпий, який сумирно сидів в своєму жалюгідному стані, встав і почав кричати, все дужче і дужче. Бувають і в нас такі доленосні моменти, коли ми хочемо зламати модель своєї залежності. На прикладі сліпого варто пам’ятати, що всі і все буде нам заважати, бо А ті, які йшли попереду, погрожували йому, щоби замовк.
Диявол також погрожує нам, намагається запевнити, що свобода, яку ми почали шукати – омана, вона повна небезпек, перебувати в грісі було і буде надалі безпечніше і комфортніше. Це голос погроз, але сліпий відкидає його і йде до кінця.
Ця людина подолала неймовірний внутрішній шлях – тепер вона перед Самим Ісусом: «Що ти хочеш, щоб Я для тебе зробив?» Чому Ісус запитує, адже потреба є на поверхні – сліпому потрібні очі, щоби бачити? Невже Христос знущається? Але давайте пригадаємо наші молитви до Бога: “Господи прийди, прийди, прийди, прийди…” Нарешті Господь приходить і запитує чого ти хочеш, а ми не знаємо задля чого насправді звали Його. Ми просто ганяли повітря своїх легень закликами і мольбою, але опинившись перед Богом навіть не маємо гадки про свої глибинні потреби.
Бажання сліпого має дуже великий пласт сенсів. Бачити. Це стосується, як фізичного здоров’я, так і духовного зору – бачити Бога і прославляти Його.
Наслідок: сліпий отримує і перше, і друге, вирушає за Христом і прославляє Його.
Підсумок: Спочатку маємо почути, потім побачимо і лише тоді можемо прославити Господа.
