У рамках першої зустрічі формації антигендерних та пролайф активівстів під егідою Християнської служби порятунку (ХСП) з лекцією виступив Петро Гусак. Доцент кафедри філософії, кандидат філософських наук, Ph.D. Дякуємо служителям ХСП за розшифровку лекції пана Петра і надання її сайту “Родина”.
Чоловік жінка і стосунки в родині. Хто має бути лідером?
До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою.
«Буде панувати над тобою», можна розуміти по різному, залежно від того що вкладати в поняття «панування».
В будь-якому випадку, вигнання з раю: будеш в поті лиця їсти хліб свій, буде панувати – це з одного боку констатація наслідків гріхопадіння. Але з іншого боку це є благословення. Там є слова про покладу ворожнечу між змієм і нащадками жінки, і в латинському перекладі саме жінка, «вона роздавить тобі голову» (всі зображення Богородиці що розчавлює змієві голову)
В кожному божому слові є благословення і якийсь лік до тої ситуації, яка склалась. Тому і «буде панувати» це вимушена міра для виправлення світу в який ввійшло гріхопадіння.
В усіх міфологія близькосхідних, далекосхідних: шумерських, грецьких, даосизмі – жінка означає хаотичне, невпорядковане і стихійне начало, а чоловік – ясність, раціональність і порядок.
Також апостол Павло: Ефесян 5
(Є навіть такий рух E5men – чоловіки що живуть за Ефесян розділ 5. )
Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господеві, бо чоловік голова дружини, як і Христос Голова Церкви, Сам Спаситель тіла! І як кориться Церква Христові, так і дружини своїм чоловікам у всьому.
Чоловіки, любіть своїх дружин, як і Христос полюбив Церкву, і віддав за неї Себе,щоб її освятити, очистивши водяним купелем у слові, щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була свята й непорочна!
Чоловіки повинні любити дружин своїх так, як власні тіла, бо хто любить дружину свою, той любить самого себе.
Бо ніколи ніхто не зненавидів власного тіла, а годує та гріє його, як і Христос Церкву, бо ми члени Тіла Його від тіла Його й від костей Його!
Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і будуть обоє вони одним тілом.
Ця таємниця велика, а я говорю про Христа та про Церкву!
Отже, нехай кожен зокрема із вас любить так свою дружину, як самого себе, а дружина нехай боїться свого чоловіка!
Чи має жінка боятись чоловіка як деспота що може прийти та влаштувати дебош?
Йдеться про благоговіння. Якщо чоловіки будуть любити своїх жінок ТАК як Христос полюбив Церкву (А Христос не деспот і не тиран для своєї Церкви), то жінці більше не потрібно нічого. А Христос Себе Самого віддав за Церкву, Своє життя.
Всі фемінізми і всі рухи за емансипацію починаються там, де чоловіки деградують – свідомо, якщо ті хто читали Євангеліє, несвідомо котрі не читали.
І коли деградують, інтерпретують цю владу не як відповідальність а як самодурство – я тут головний, ти тут ніхто, корися всьому що мені забагнеться, а я буду панувати. А коритись самодуру жінка не стане.
У Павла йдеться передовсім не про те, щоб вимагати від жінки підкорення – апріорного, бо я так сказав. А ти хто? А ти що робиш для того, щоб жінка почала тебе поважати, відчула до тебе довіру і оте саме благоговіння, щоб підкоритися?
Ще один текст, на який наразі багато зараз нападів:
Так само й жінки, у скромнім убранні, з соромливістю та невинністю, нехай прикрашають себе не плетінням волосся, не коштовними шатами, але добрими вчинками, як то личить жінкам, що присвячуються на побожність. А жінці навчати я не дозволяю, ані панувати над мужем, але бути в мовчанні. Адам бо був створений перше, а Єва потому. І Адам не був зведений, але, зведена бувши, жінка попала в переступ. Та спасеться вона дітородженням, якщо пробуватиме в вірі й любові, та в посвяті з розвагою.(Тимофія 1)
Хочу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, а жінці голова чоловік, голова ж Христові Бог.(Коринтян 11)
Чоловік буде жінці головою лише тоді, коли Христос буде йому головою. Коли він буде досконало коритись Христові у своєму житті.
Далі йдеться про дітей, про стосунки у родині:
Діти, слухайтеся своїх батьків у Господі, бо це справедливе! Шануй свого батька та матір це перша заповідь з обітницею,щоб добре велося тобі, і щоб ти був на землі довголітній! А батьки, не дратуйте дітей своїх, а виховуйте їх в напоминанні й остереженні Божому! ( до Ефесян 6)
Не дратуйте дітей своїх – отже самодурство відносно дітей – теж не проходить. У посланні до Колосян той самий мотив повторюється: Батьки, не дратуйте дітей своїх, щоб на дусі не впали вони!(до Колосян 3)
Справжній сенс панування то служіння, так як Христос служив своїй Церкві.
Стосунки в родині починаються від чоловіка, від батька, який розуміє що ходить під Богом, що має відповідальність за родину
А очевидно, що має бути хтось хто приймає остаточне рішення, коли консенсусу немає. Однак, якщо це рішення помилка, злим та гріховним рішенням ніхто не зобов’язаний коритись.
Жінка не зобов’язана коритись гріховним рішенням свого чоловіка.
Викривлення розуміння родини у старозавітні часи.
Батько родини тримав всіх домочадців по факту у власності.
За дочку чиюсь, щоб взяти її за дружину, давався викуп – по суті її купляли-продавали. Також були слуги і служниці. Діти – у апостола Павла це показано в посланні до Євреїв – «поки дитина малоліток вона нічим не різниться від раба» – і це було і в єврейській, і в грецькій традиції.
Оригінальне значення грецького слова «емансипація» – звільнення дорослого сина з-під влади батька, коли він набуває повноліття.
Раби були власністю аж до права їх вбити, так як зламати несправного плуга.
Заповідь «не чини перелюбу» – часто в цьому суспільстві розумілась у значенні «перелюб з чужою дружиною», але не рахувала служниць і бранок. Якщо хтось зійшовся з чужою жінкою – побити камінням, якщо ж з не зарученою дівчиною, мусив заплатити викуп і взяти її собі за жінку.
Аналогічно у греко-римському світі – рабині є власністю. Моральна планка, яку переступати не можна – опущена дуже низько. Заборонені лише чужі жінки, а всі дружини, служниці, полонянки – злочином не рахуються. Але чи той, хто має більше, ніж одну дружину – він її любить? Якою любов`ю – як власність любить свою річ.
В Азербайджані: чоловік мусить дати калим за дівчину. І якщо він її не злюбив, дає їй розвідного листа, і вона повертається до свого батька, то цей калим це якась гарантія що вона може якийсь час жити на ці гроші. «Проста сільська дівчина – калим 40 тис.рублів, а дівчина, що училась в университеті – калим 3 тис.рублів, бо зіпсута». Але практично це дуже просто – вона має диплом, спеціальність, вона не помре з голоду. А сільська дівчина пропаде! Мусульманам є релігійне зобов’язання – так вести господарство, щоб коли ти помреш, твої жінки могли б на твій спадок ще жити.
Але це матеріальний аспект. А коли йдеться про любов? Чи любов до кількох жінок є такою унікальною, і є відображенням Божої любові?
У Тибеті є ще навпаки, поліандрія – одна жінка і четверо чоловіків.
Викривлення розуміння сімї у радянські часи
Енгельс: походження сімї, приватної власності і держави.
Теорія Маркса і його бачення капіталізму і людини: коли праця з мавпи зробила людину, і людина творить себе через працю.
За Фойєрбахом: людина є те, що вона їсть. Людина для того, щоб їсти мусить щось дати взамін. Пролетаріат нічого не має, крім своїх нащадків і своїх робочих рук. Є працедавець, що має приватну власність на засоби виробництва. Людина об’єктивує себе в продуктах своєї праці, відтак той хто оплачує працю відчужує людину від її самої.
Ідея марксистів: треба скасувати приватну власність. Є казахська приказка «хто ділить м’ясо, в того й пальці жирні» – а хто власне буде розподіляти ці засоби виробництва? Партія? Центральний комітет партії?
За Енгельсом: виникає приватна власність чоловіка на жінку, і сім’я виникає одночасно з приватною власністю. Апріорі приймається дарвіністське бачення, як даність, і відтак ідеалом є повернення до первіснообщинного ладу, де всі самці мають всіх самок, і діти теж виховуються спільно.
Щоб знищити приватну власність слід знищити першу ланку, де є приватна власність – родину. Яким чином знищити? Поверненням до первіснообщинного ладу, але на вищому щаблі спіралі розвитку. Але за діалектичним матеріалізмом спіраль розвитку не зупиняється, відтак наступним етапом тої спіралі після «первіснообщинного» комунізму буде рабовласницький лад.
Держава перебирає на себе виховання дітей. «Ви, жінки, будете вільніші до кохання, коли не будете мусити думати про наслідки».
У німецьких студентів-соціалістів гасло: «хто двічі спить з тою самою, той вже істеблішмент, а не соціаліст».
Більшовицька феміністка Колонтай: «крилатий ерос більшовизму» – вільний секс в більшовицькій Росії. На її думку „головною помилкою” жінок „є віра в те, що остаточно знайдемо одного-єдиного чоловіка, якого будемо кохати”. В багатьох радянських містах Комісаріати Свобідної Любові різками та батогами карали тих жінок, які відмовлялися мати статеві стосунки з чоловіками, що їх визначали дані Комісаріати.
А як держава піклується про наслідки? Це обернулось купою дітей, позбавлених як батьків, так і матерів, через що їх називали „нічиїми”. Вже в 1922 році на „батьківщині світового пролетаріату” „нічиїх дітей” було аж 7 мільйонів.
Леніну належить перша легалізація абортів у світі, у 1920 році видається «Декрет об убийстве утробньіх детей»
Сталін – імперське мислення, і потреба в гарматному мясі. Щоб зберегти імперію треба було придушити відцентрові рухи (Голодомор, придушення рухів в Центральній Азії), але сім’ю почали підтримувати, щоб спонукати до народження дітей, аборти теж заборонили. Наступна легалізація – за Хрущова.
Традиційна українська родина: яка вона? Який період традиції розглядати.
Чи все в цій традиції було здоровим з християнської точки зору?
Ляльки: первісно був звичай приносити новонароджених дітей в жертву Мокоші, а потім замінили дитину на ляльку.
Звичаї «притули» на вечорницях – пестощі між молоддю, аби до втрати цноти не дійшло. Потерчата, «А на віттях гойдаються нехрещені діти» – чому вони нехрещені? Всі діти, що народились поза шлюбом, яких абортували веретеном або зіллям.
Патологічна традиція, описана Шевченком в Катерині: чому вона втопилась?
Покритка, осоромилась. А якби тихенько пішла до відьми і випила зілля, та скинула дитину під скиртою десь – то таку б не засуджували в тому самому порядному селі. Тож багато є такого традиційного, що не варто зберігати.
Також не є здоровим і викривленим в християнстві є саме розуміння «растления», походить від платоніків: оскільки статевість стосується тілесної сфери, то вона є нечистим сама в собі, оскільки походить від матерії.
Найжорсткіше це проявилось в маніхеїв, які стверджували що до пояса нас створив Бог, а від пояса Аріман. Коли дівоцтво ставиться вище за чесний шлюб, а статеві стосунки у шлюбі розглядаються як щось нижче і «лиш чадородія ради»
І от дівчину, що завагітніла поза шлюбом – геть з села, а що та дитина має їсти, і як жити – село не обходить.
От ще інший момент: коли привели до Ісуса перелюбницю, щоб її каменувати, товиникає питання: “А з ким вона чинила перелюб?” Мойсей каже каменувати обох. А чоловік, спійманий так само на гарячому, де дівся? Сидів в синедріоні, чи був серед тих, хто хотіли її каменувати? Покритка, мати породілля з дитиною на руках проганяється з села, зрештою вбиває себе чи дитину чи з голоду помирає, а той хто цю дитину їй зробив, що, безвинний і святий? На козаку нема знаку? Це є добра традиція?
Однак у традиційній родині до 20 століття було багато дітей.
Продовження далі…
Джерело: ХСП
