Для дослідження вчені поділили 74 китайських дошкільнят 4-5 років на три групи.
Усі діти розмовляли мандаринською мовою, діалектом китайської.
Одна група щотижня мала 45-хвилинні уроки фортепіано.
Друга – щотижня мала 45 хвилин додаткового читання.
Третя група нічого додаткового не отримувала.
Через шість місяців між дітьми у групах не було суттєвої різниці у загальних показниках на кшталт IQ, пам’яті чи уваги.
Але група, що вчилась грати на фортепіано, відрізнялась від інших за одним показником.
Навіть порівняно з дітьми, що більше читали, дошкільнята, що грали на фортепіано, значно краще розмежовували розмовні слова, що відрізнялися лише одним приголосним, додає Габріелі.
Група читання й група гри на фортепіано значно краще розмежовували приголосні порівняно з дітьми, які не мали таких додаткових занять.
Вчені припускають, що уроки гри на фортепіано є суттєвим і комплескним елементом обробки мови.
За словами Габріелі, їхні результати можна поширити і на іншу музичну освіту.
