Чотири роки тому проект «Безкоштовні курси української мови» виник як відповідь на антиукраїнський закон Ківалова-Колісніченка «Про мови». Тоді ми розуміли: аби в Україні говорили українською, потрібно надати можливість її вивчати, змінити підходи у викладанні і, звісно, популяризувати. Нам це вдалося. На волонтерських засадах ми започаткували перші в країні курси української мови для всіх охочих, використовуючи у навчанні комунікативні методики, різноманітні ігрові форми.
«Безкоштовні курси української мови» одразу стали не лише освітнім, а культурницьким проектом, бо до навчального процесу залучали українських письменників, поетів, влаштовувати листування дітей з письменниками, ділитися враженнями від прочитаних українських книг, організовували конкурси і вікторини, і якомога більше практикували. Так створилася мережа курсів української мови у 25 містах України, з понад 80 волонтерами — викладачами та координаторами курсів. Наша головна аудиторія — це російськомовні українці, вимушені переселенці та українці за кордоном.
Мотиватори вивчення мови
1. «Соромно не знати»
Це одна з найбільших наших аудиторій, і, мабуть, найперша. Після подій Євромайдану збільшився попит на все українське. Наші курси виявилися дуже затребуваними.
Наприклад, до нас прийшла дівчинка-росіянка Марія, чия родина давно перебралася до України, але ніхто не розмовляв українською мовою. Марія вирішила, що час вже почати.
Прийшло багато російськомовних українців, які говорили, що їм соромно, що вони не вміють спілкуватися українською чи просто боялися, що з першого разу не вийде. Або у них, наприклад, був травматичний досвід вивчення: вчилися на нецікавій літературі, зі шкільним примусом або ж взагалі не було середовища для спілкування українською. Тоді ми стаємо трохи психологами. Пояснюємо, що шлях до вивчення мови можливий через помилки. Спершу їх багато, але лише з практикою вони зникають.
2. «Хочу читати казки внукам українською»
Жінки чи бабусі, які хочуть навчатись спілкуватись із дітьми та внуками українською — це дуже цікава аудиторія та хороша мотивація.
До окупації Криму наші курси діяли і на півострові. Сьогодні — лише на Сході. Зараз ми працюємо у прифронтовій зоні: Сєвєродонецьк, Дружківка, Констянтинівка, Краматорськ, Слов’янськ, Покровськ. Привозимо туди українські книжки (акція «Книжковий форум на колесах» чи «Миколайчики на схід»), мандруємо містами, організовуємо зустрічі для дорослих і дітей із письменниками та поетами.
Часто нам допомагає письменниця Дзвінка Матіяш, яка багато разів їздила з курсами в зону АТО. Каже, що вражена, які прекрасні листи українською їй потім пишуть російськомовні діти Сходу.
Такою й має бути популяризація, навчання мови — цікавою та захоплюючою.
3. «Потрібно на роботі»
Значна кількість людей, яким потрібна українська для роботи, — це працівники державних установ. Коли ухвалили зміни до закону «Про державну службу», згідно з яким знання української стало обов’язковим, чиновники прийшли до нас навчатися. Зазвичай за три місяці вони підтягують мовну грамотність та отримують сертифікат про закінчення курсів.
Також до нас ходять журналісти та піарники, які хочуть поглибити свої практичні навички української.
4. «Хочу знати більше про цю прекрасну країну»
Це мотиватор туристів, які їдуть до України і хочуть на елементарному рівні опанувати мову, або, принаймні, вивчити декілька елементарних фраз. Насправді знайти такий швидковчитель не так і просто, тому багато хто знаходить інформацію про наші курси та звертається за допомогою.
Нещодавно наша викладачка курсів Наталя Гавдида у співавторстві видала книгу «Українська мова для іноземців».
5. Любов
Це, мабуть, найвмотивованіша аудиторія. На курси часто приходять іноземці, які одружилися на українках. З поваги та любові до мови своїх дружин вони вивчають українську. Наприклад, іспанець Фаб’ян Абдала.
Разом із дружиною-українкою повернулися з Іспанії в Україну. Чоловік прийшов до нас на курси та вже майже вільно спілкується українською. Він розповідає, що його дуже надихнуло Закарпаття і чудова говірка його мешканців. А нас на роботу надихають ось такі історії кохання.
Як все працює?
Наші курси об’єднали викладачів-філологів, які розробили методики вивчення української мови. В кожному місті наш координатор подає оголошення про старт курсів та контакти, за якими можна записатися на курси. Також можна подати електронну заявку на сайті movaua.org.ua.
Найбільший попит у Києві — 650 людей на курс із різними рівнями володіння українською. За три-шість місяців наші слухачі вже можуть добре розмовляти.
Команда «Безкоштовних курсів української мови» працює безкоштовно. Задля проведення соціально важливих проектів й удосконалення роботи створили громадську організацію «Український світ».
На її рахунок філантропи можуть пожертвувати кошти, на які ми купуємо книги, що відвозимо на Схід для дітей та бібліотек, купуємо канцтовари, виготовляємо сувенірну продукцію, проводимо семінари та тренінги.
Плани на майбутнє: перехід у онлайн і центр сертифікації
Весь процес навчання на «Безкоштовних курсах української мови» — стаціонарні заняття — в аудиторії з викладачем. Проте багато людей не мають змоги приїздити кудись та проходити курс, адже хоча ми є у 25 містах, це насправді дуже мало. Охочих вивчати українську стає все більше, тому ми вирішили переходити в онлайн.
З проектом «Є-мова» ми пройшли до інкубаційної програми конкурсу ІТ-проектів у сфері електронної демократії Egap Challenge. Вже отримали вже 54 тисячі гривень на його розвиток, та змагаємося ще з іншими учасниками за 250 тисяч гривень призових конкурсу.
В рамках бюджету, який ми отримали на період інкубації, у нас заплановано створити демоверсію сайту (дизайн, верстка, написання коду, створення тесту на визначенні рівня володіння мовою, розробка програми, навчальних матеріалів, запису відеоуроків, запуску перших тем для навчання) та протестувати їх серед цільової аудиторії (діаспора, учні шкіл прифронтової зони, російськомовні українці). До кінця весни ми запустимо сайт «Є-мова», де вивчення української буде схоже за методикою до англійської — будуть свої рівні: елементарний користувач (рівень А1, А2); незалежний користувач (рівень В1, В2); досвідчений користувач (рівень С1, С2).
Така методика відповідає стандартам Міністерства освіти та науки України і Загальноєвропейським рекомендаціям із мовної освіти (Common European Framework of Reference for Languages). Але онлайн платформа — це ще одна сходинка до нашої великої мрії — створення центру сертифікації української мови.
Такі центри сертифікації потрібні в кожній країні, де проживають українці, але найперше — в Україні, щоб засвідчити знання з української мови. Наприклад, при отриманні громадянства. Ми знаємо, як створити такий центр, але, окрім знання, нам потрібні ще матеріальні ресурси та політична воля.