Подружжя як танець

Подружні стосунки нагадують заняття з танців, немовби пара вчиться вальсу, танго, фокстроту, сальси. Кожен вид танцю має свою динаміку рухів.

У процесі навчання новому танцю пара засвоює різні нові ритми та рухи. Захоплення танцями не робить нас професійними танцюристами. Короткі курси з танцю не дають підстави брати участь у серйозних змаганнях. Це, скоріш за все, звичайне захоплення.

Очікування, з якими розпочинаємо сімейне життя, мабуть, нагадують любительське захоплення танцями.

Ми з чоловіком одружилися, коли нам було трохи більше за двадцять. Ми вважали себе командою, у якій кожен буде любити й служити іншому, показуючи світу приклад відданої любові. Ми вчились долати разом перші сімейні конфлікти. Двічі на тиждень мали заняття з сімейною парою для обговорення проблематики подружнього життя. Ще під час навчання в університеті ми здобували різні знання, які необхідні для того, щоб стати сімейним консультантом. Зокрема пізнавали різні методики як зробити стосунки живими й тривалими.

Наш шлюб – це найкраще рішення, однак він вимагає багато праці. Подібно як навчання танців, сімейне життя вчить нас смиренню. Добре, гармонійне подружжя, безумовно, можливе, однак вимагає, як з часом ми дізнались, постійних узгоджених зусиль, цілеспрямованості, вірності зобов’язанням. У певному сенсі у мене з чоловіком була унікальна можливість зміцнити наші стосунки через спільне захоплення танцями.

Я спочатку навіть не здогадувалась скільки схожих паралелей можна провести між танцями і мистецтвом налагодження сімейних стосунків.

Почергово міняйте ролі лідера і послідовника

Якщо ви навчались танців, то знаєте, що є той, хто веде, і той, хто слідує рухам. У багатьох традиційних танцях чоловік веде, а жінка слідує його рухам. Однак для кращого засвоєння, рекомендують почергово мінятись ролями. Зміна ролей передбачає спілкування та порозуміння обох парнерів. Для лідера стає важко вести свого партнера, коли той не розуміє, що означає бути лідером і як він почувається.

Спершу намагайтесь зрозуміти

Коли я перебрала на себе роль лідера у танці, то відчула наскільки це складно. Ця роль вимагає більшої вправності і впевненості. Незважаючи на найкращі наміри, я почуваюсь нетерплячою і розчарованою, коли відчуваю, що мій партнер не веде настільки гладко, як мені хотілося б.

Цей досвід показав, що мені потрібно працювати над збільшенням терпеливості, люб’язності, простору, щоб партнер міг вести мене у танці. Кілька занять з танців не зроблять нас професійними танцюристами. І це нормально.

Коли чоловік вчився слідувати за мною у танці, зрозумів як непросто довіритись лідерові. Прямувати за партнером, який лише злегка дає підказки. Він зрозумів, що важливо для ведучого бути прямолінійним й промовистим у мові тіла.

Заняття танцями допомогли краще збагнути внутрішні моделі нашої поведінки у процесі розвитку стосунків. Ми не лише зрозуміли одне одного, коли мінялись ролями, а й напрацювали моделі бажаної взаємодії.

Я зрозуміла, що маю бути безпосередньою, екстравертною, готовою слідувати контролю чоловіка. Ефективне лідерство чоловіка можливе лише тоді, коли жінка буде більш терплячою та відкритою до нього. Мій чоловік став більше спілкуватись зі мною. Саме від тих моментів залежить гармонійна взаємодія на танцювальній площадці чи у повсякденному житті.

Синхронність через баланс і порозуміння

Вже на другому занятті з танців ми пережили полегшення, коли відбулась переміна від незграбного топтання до витончених, плавних рухів. Після заняття нас переповнили почуття єдності на глибшому особистому рівні.

Без сумніву, багато факторів працювали на цю переміну. Однак найкраще нам допомогла зміна ролей. Кожен з нас поглибив розуміння і повагу до внутрішнього світу та досвіду одне одного. Кожен відчув себе почутим і пошанованим, а наші стосунки від цього зміцнилися.

Ваш подруг почуватиметься краще, коли ви виділите час, щоб вислухати і зрозуміти його, щоб глибше пізнати його інтелектуально, емоційно і духовно. Таке пізнання необхідно залучити у процес прийняття спільних рішень.

Збалансовані стосунки, які налагодились завдяки заняттям з танців, також необхідні у щоденному житті. Сьогодні наше подружжя ґрунтується на рівноправних стосунках. Спочатку рівноправність ми розуміли як абсолютно справедливий розподіл обов’язків та спільне прийняття рішень.

З часом вона наповнилась новим змістом. Для нас відправною точкою стосунків стали  зусилля, скеровані на розуміння одне одного. Перш ніж прийняти рішення, ми враховуємо інтереси кожного.

Вести за собою іншого означає втілювати у життя інтереси свого подруга

Я не виступаю проти того, що мій чоловік перебирає на себе провід. Насправді, я радію, насолоджуюсь тим, що він веде мене за собою: у танці, коли оплачує рахунки, коли готує вечерю самостійно, без попередньої консультації зі мною. Приємно зробити перерву від спільного прийняття рішень, довіряти чоловікові та знати, що він добре поведе за собою.

Це, направду, працює, а я відчуваю повагу та увагу чоловіка. Так, подруги глибше пізнають одне одного, а їх внутрішні світи гармоніюють між собою.

Мій чоловік знає, що мені потрібно кілька хвилин наодинці, щоб заспокоїтись після роботи. Він знає, що я дбаю про своє здоров’я і харчування, тому пропозиція смачного морозива лише викличе у мене усмішку. Він знає, що коли я почуваюся кепсько, то покращити настрій мені допомагають біг і стрибки надворі. І він, безумовно, знає, як я люблю танцювати.

Також він не протестує проти того, коли я беру на себе роль провідника. Мій тимчасовий провід не загрожує його чоловічості, а лише допомагає нам обом. Це працює, бо я керуюся найкращими нашими інтересами та спільними цінностями.

Кожен з нас допускається помилок, і не завжди нам вдається добре вести і слідувати лідерству. Важливо те, що ми обоє прагнемо збалансованих стосунків, порозуміння, любові, поваги один до одного кожного дня.

Ми свідомі того, що самовіддана турбота про розвиток здорових стосунків передбачає практичні навики, подібно як у танцях.

Переклад: Ігор Леньо

Джерело:Marriage Is a Dance by Hannah Eaton

Інститут родини та подружнього життя УКУ