Більше тисячі шкіл долучилися до Всеукраїнського відкритого уроку “Європа починається з тебе”, який провів відомий тележурналіст Майкл Щур. Один із ключових пунктів промови Майкла стосувався “поваги” до ЛГБТ. Журналіст застеріг, що цінність постійно атакується антиєвропейськими силами.
Для ілюстрації свого розуміння цінності “поваги” Майкл спочатку довідався чи бували учні у Європі. У відповідь на велику кількість піднятих рук було поставлене питання: “Чи нападали на вас геї?” – посмішки у залі. Вінтонів запросив школярів поділитися досвідом спілкування з ЛГБТ та запевнив, що різноманітність – це наша сила.
“Відкритий урок” Майкла Щура був ледь підготований, фрагментарний, стосувався багатьох питань, кожне з яких не було розкрите. Сумбурні переходи від теми до теми змушували сумувати за монтажерами програми «#@)₴?$0». Без обрізок, вклейок, смішних картинок, відео і гегів Майкл виглядав блідо. Складалося враження, що потрібно було швидко реалізувати грантові гроші під травневі вибори в Європарламент.
Теми ЛГБТ і так званої гендерної рівності виринали нізвідки, а потім знову змінювалися банальними висновками щодо освіти за кордоном, сміття, списування тощо.
Або попередня і подальша словесна порожнеча була обгорткою для короткого ЛГБТ-маніфесту серед школярів, або схвалення ЛГБТ в промові популярного та ще лояльного по відношенню до гендерної ідеології телеведучого було умовою від організаторів.
Прикметно, що в частині запитань-відповідей ніхто не запитував Щура про ЛГБТ. Школярі радше цікавилися долею країни, її європейським майбутнім та… списуванням.
Урок був розрахований на чорно біле бачення підлітків.
Якщо мова іде про повагу, то єдиною ілюстрацією цієї базової цінності у вустах Вінтоніва було прийняття ЛГБТ, як норми. Якщо ти не вважаєш гріх (мова християнства) та психічне відхилення (мова медицини) нормою, у пана журналіста напоготові ярлик – антиєвропейські сили.
Спрощений інтелектуальний дискурс пропонує два вектори: Росія (авторитаризм, приниження, агресія) або Європа (демократія, права людини, добросусідські взаємини). Коли незгоду з ЛГБТ журналіст називає антиєвропейськістю, тоді носії іншої точки зору автоматично стають “ватою” і не заслуговують на повагу…
Так наприклад, під час коментарів залу один хлопець висловив своє нерозуміння необгрунтованої моди на ЛГБТ серед молоді. Пізніше в коментарях школяра назвали “…бучим гомофобом”.
Тобто повага річ дуже і дуже вибіркова?
Висновок один – є прецедент доступу ЛГБТ-ідеології до тисяч школярів за підтримки Міністерства освіти та науки, Міністерства інформаційної політики, міжнародних грантів та грошей великих компаній. Випадок потребує фахової оцінки юристів, бо залучає неповнолітніх в простір ідеологічної агітації, батьків і вчителів, бо містить маніпулятивні та викривлені тези, християнських спільнот, бо проголошує гріх нормою в стінах школи.
