Під час минулорічної ходи я був у футболці “Родина”, підходив до ієрархів, організаторів, почесних гостей з камерою.
Вони говорили побожні речі, отримані флеш-інтерв’ю вийшли правильними, але мало інформативними. Вчора змінив тактику – без камери і без опізнавальних знаків. Іноді удавав з себе перехожого, отримував буклети і вступав в дискусії з волонтерами, часто провокував учасників, волонтерів, священиків та єрархів.
Для чого? – Хотів трохи по-іншому пізнати захід.
Тому викладений досвід варто сприймати як необов’язкові замітки на полях, безумовно виключно суб’єктивні.
Плюси
- Організація заходу такого масштабу Церквами – це факт гідний схвалення, підтримки та участі. Нерідко Церкви тяжіють до перебування у собі. За стінами своїх храмів ми є в зоні комфорту. Масштабна Хода – це вихід із зони комфорту. Якщо говорити біблійно, то це дія Святого Духа, бо без Нього 2000 років тому учні перебували б у замкненій світлиці.
- Хода – це дивний приклад синергії різних Церков та релігійних організацій заради спільної мети. Антитеза ефекту Вавилонської башти – бути собою, різними, але водночас розуміти та співтворити. Так-так, я продовжую натякати на П’ятидесятницю. Саме під її знаком і в переддень проходила Хода для багатьох учасників-римо-католиків.
Мене, як представника римо-католицької “Родини”, порадувала велика кількість наших футболок. В кожному репортажі світських чи церковних ЗМІ, постах учасників ходи, обов’язково натрапиш на людину у футболці “Родина”. В парку Шевченка бачив навіть спільні фотосесії в нашій продукції. Подяка учасникам, які підтрмали наші меседжи, волонтерам, які продавали футболки під час заходу.
Фото Цензор.нет
- Погодьтеся, в цьому році ми йшли центральнішими (гугл мене поправляє центральниими) вулицями, ніж минулоріч – бульвар Шевченко, Хрещатик, Європейська площа та бульвар Грушевського. Це найкращий із можливих маршрутів в столиці для заходів подібного гатунку. В минулому році ми були затиснені вузькою Михайлівською. Спуск з Михайлівської, підйом на Героїв Майдану, як результат ми сильно розтягнулися, хода втратила візуальний ефект масштабності. Вчорашня ширина Хрещатику та Європейської дали можливість Ході візуально виглядати величнішою. Неодноразово бачив перехожих, які зупинялися і знімали на камеру наше дійство з флагами, банерами, кольоровими плакатами…
- Організація води, капелюхів, інформаційних буклетів, чимала кількість волонтерів – все це було якісно і в достатній кількості. Звучала критика, що буклети варто роздавати не учасникам Ходи, а не перехожим, адже учасники ходи і так розуміють цінність родини та небезпеки гріха. Але одна справа розуміти, а інша – вміти пояснити. В минулому році ми зіштовхувалися з випадками маніпуляцій ЗМІ та необізнаності учасників. Щоби попередити можливі маніпуляції та підготувати учасника Ходи до основних запитань провокаторів, був підготований буклет. Окремо про капелюх. Класне рішення організаторів: відносно дешеве, рятує від спеки, класний меседж, який видно всім. Я особисто цілий день ходив з друзями по місту, не знімаючи капелюха.
- Принагідно зауважимо, що площа Конституції – це вдалий вибір кінцевої точки Ходи, бо коли захід закінчився, багато учасників пішли гуляти Маріїнкою, через міст Кличко, Володимирську гірку, через Андріївський узвіз аж на Поділ у просімейних футболках, капелюхах. Відчувалося, ніби Хода продовжувалася. В цей час було багато людей, які відпочивали в центрі, і вони звертали на нас увагу.
- Святковий настрій. Все було надзвичайно позитивно, дружньо.
- Не було провокацій зі сторони.
- Позитивна реакція людей на вулиці (я запитував неоднаразово).
- “Радіо Свобода”, ВВС, Цензор, UNIAN і багато інших видань випустили нейтральний інформаційний матеріал щодо ходи. Маніпулятивних публікацій світських видань поки що не знайшов.
- Якісна жива музика на площі Конституції у виконанні гурту “Кана”.
Мінуси і пропозиції
- Сцена в парку Шевченка була розташована так, що люди мали бути на спеці. Було би доцільно розвернути її у бік Шевченка, або поставити упритул до Шевченка. Звернув увагу до підготовки заходу Шведського посольства в тому ж таки парку Шевченка. Там інший формат, але вони все розмістили в тіні дерев. Варто це врахувати.
- Я дуже люблю дітей і розумію, що потрібно було чимось зайняти людей, поки вони зберуться для ходи, але ми проводимо Всеукраїнський захід в центрі столиці, а не випускне свято в дитячому садочку. Дійство в парку Шевченка було затягнуте і нецікаве. Батькам дітей, які виступали, респект. Ваші діти молодці. Питання до організаторів.
- Те саме на сцені в Маріїнці. Запросили “Кану” – хай виступають вони, не потрібно їх перемішувати виступами дітей і незрозумілими грамотами. Краще організувати окремо фестиваль дитячої пісні і танцю, тоді дитяче аматорство буде доречним, форматом.
- Пісні в стилі “Лийся пісня” чи “Бринять цимбали”-93 під час ходи показують світу, що ми не сучасні. Ще минулоріч організатори ходи стверджували, що немає українських якісних сучасних просімейних пісень. ОК, давайте не суто просімейні пісні, але дотичні
Варто пошукати в західній християнській музиці, або вибрати прийнятні пісні популярних гуртів. Може виникнути питання узгодження авторських прав, але варто спробувати.
Неважливо, що ми не розуміємо слів, важливо, щоби це звучало сучасно, адже цей захід в тому числі має євангелізаційну природу. Неможливо євангелізувати нафталіном.
- Меседжи сцени вже традиційно “за все хороше і проти всього поганого”. Виступи очільників та єпископів – напевно неминуча частина цих заходів, і шановні достойники обмежені своїми ієрархічними рамками, церковною субординацією, а хотілося б більшої конкретики, предметності. Як вирішити колізію? Вже кілька років в інтернет-маркетингу використовують рекламні пости у формі сторітеллінгу. Люди йдуть за цікавою історією. У нас є багато проблем: аборти, сурогатне материнство, гендерна сексуальна освіта, просування ЛГБТ і суто сімейні теми як-то розлучення, матеріальне забезпечення, проблеми виховання. Якщо в кожному з цих напрямів буде представлена підготовлена, але жива історія, це буде звучати не таким шаблоном, як звучали вчорашні промови. Сторітеллінг дає рекламі залученість користувачів, чому б не спробувати?
- Розмитість меседжів позначилася і на вмінні волонтерів пояснити наші принципи і цінності доступною мовою. Я підходив до багатьох, удаючи із себе зацікавленого, агресивного, співчуваючого, дурного перехожого. В більшості волонтери губилися, іноді реагували агресивно, іноді відчувалося їхнє небажання спілкуватися, намагання просто і без зайвих запитань дати буклет і піти далі, але були і доброзичливі, доступні пояснення.
- Деякі фрагменти бюлетню були написані заскладно для вуличної акції. Наприклад: Гендер означає “суспільно-культурну” роль, коли людина описує себе в категоріях відмінних, ніж біологічна стать, і визначає своє буття згідно своїх суб’єктивних відчуттів – самоідентифікації.
- Мав кілька розмов з правими організаціями. В діалогах проявлялася погано замаскована агресія у відповідь на мої “наївні” питання: “Чому ви тут? А чим вам заважають гомосексуалісти? А чи потрібно їх бити?” В цьому році ще не бачив заголовків ЗМІ на кшталт “віруни і нацисти разом…”, але була би не зайвою умова про необхідність реєстрації банерів організацій, які приймають участь у ході. Ніхто не може заборонити людині правих поглядів бути на заході, але якщо їхня організація засвітилася у побиттті гомо, псуванні майна гомо організацій, тоді їм варто бути без атрибутики, щоби не дискредитувати захід. А для контролю потрібна група чоловіків-волонтерів, які би ввічливо просили порушників цього правила або заховати символіку, або залишити ходу.
Блог – це формат, який передбачає суб’єктивну точку зору автора. Редакція може повністю чи частково не погоджуватися з думкою автора.
