Всеукраїнська хода на захист сім’ї та життя є виявом єдності та дієвості громадянського суспільства, а також представленням фундаментальних цінностей, які сповідує більшість українців. Цей захід не можна знецінити, зводячи до поганої вистави чи карнавалу. Хода має більшу мету й значення, аніж проста презентація громадської думки. Навіть якщо це не сприймається владою в Україні чи ЗМІ, які сьогодні наскрізь просякнуті антисімейними, ліберальними принципами.
У будь-якому випадку, маніфестація є дієвим політичним інструментом в умовах демократії.
Саме поняття «маніфестація» походить від латинського слова, що означає «вияв», «виявлення», «виявляю». У словнику знаходимо такі визначення:
1. Масовий політичний виступ для вираження солідарності, підтримки або протесту, а також масова вулична процесія з цією метою; демонстрація.
2. Вияв, свідчення чогось.
Як бачимо, маніфестація є політичним заходом, що містить в собі важливий принцип солідарності, єднальної сили, яка вибудовує громадянське суспільство. У цьому спільному вираженні громадської думки розкривається онтологічна сутність будь-якого народу, нації. Іншими словами, без цього неможливе існування народу, нації як єдиної спільноти.
Можливо, постане питання, чи потрібно Церкві брати участь або підтримувати маніфестації, адже це є політичним актом вираження, а як відомо Церква і держава є відділеними?
Щоб відповісти на це питання, звернімося до «Соціальної доктрини Католицької церкви»: 384… для людини, яка за своєю природою є соціальною і політичною істотою, «громадське життя – це не щось додаткове» (ІІ Ватиканський Собор, Gaudium et Spes, 25), а її суттєвий і невід’ємний вимір. Політична спільнота походить від природи людської особи, чиє сумління «відкриває перед людиною порядок, який Бог вписав у кожне створіння, і наказує підкорятися йому» (Іван XXIII, Pacem in terris, 258). Людство повинно поступово відкривати цей порядок і сприяти його розвитку. Політична спільнота, феномен властивий людству, існує для того, щоб досягти мети, яка доступна тільки їй, – забезпечити цілісний розвиток кожного з її членів, покликаних до реалізації спільного добра».
Церква не впливає на політичне життя суспільства, але всіляко підтримує розвиток політичної спільноти, згідно з порядком, вписаним Богом у кожній людині. Церква не може залишитися осторонь тих політичних питань, які стоять на порядку денному в Україні, зокрема, порушення інтересів сім’ї – вияв перешкоди для реалізації спільного добра.
Маніфестуючи прагнення захистити інститут сім’ї, українські християни таким чином свідчать свою віру в необхідність реалізації фундаментальних цінностей, закладених Богом. Подібно до того, як споконвіків християни всього світу маніфестують свою віру через поклоніння Господу Ісусу Христу, вшанування Пресвятої Богородиці та всіх святих – також у ході. І такі заходи є a priori добрими та суспільно корисними, оскільки покликані до втілення спільного добра. Безвідносно до їхньої інтерпретації теперішнім суспільним мас-медійним простором, оскільки спрямовані до трансцендентного джерела – Бога.
Отже, Всеукраїнська «Хода за сім’ю та дітей» є загальнозначимою маніфестацією, що консолідує громадян України задля реалізації спільного блага. Захід є свідченням віри мільйонів українців у непорушність фундаментальних сімейних цінностей, закладених Богом.
Фото Василя Возняка