Аналізуючи всі 8 законопроектів, ми бачимо, що, на жаль, їх об’єднує основна ідея щодо максимальної легалізації всіх видів грального бізнесу та створення умов, щоб люди мали широкі можливості грати в азартні ігри та робити ставки в букмекерських конторах, як у реальних гральних залах, так і віртуально через інтернет та смартфон. Окрім цього, відкриваються “шлюзи” для тотальної реклами грального бізнесу на телебаченні та у всіх видах засобів масової інформації, рекламних площинах, в інтернеті.
Наразі йде серйозних тиск на депутатів, аби вони підтримали зазначений законопроект.
Як раніше зазначалося, Кабмін та інші автори законопроектів декларували, що мають на меті легалізувати гральний бізнес та нібито забрати з вулиць нелегальний гральний бізнес у вигляді численних ігрових залів чи казино, що розташовані у людних місцях великих та малих міст, та які прикриваються різними схемами ухилення від відповідальності.
Новим законом про гральний бізнес нібито мають захистити народ від ігроманії, обмежити діяльність казино лише дуже дорогими готелями, врегулювати даний ринок, закрити нелегальні зали і т. п., проте насправді ми бачимо не обмеження, а максимальне розширення цієї діяльності. На жаль, це не ліки від ігроманії та нелегального бізнесу, а лобістський закон, який легально перетворить столицю та всю державу на велику гральну зону.
Основні норми зазначених нововведень
1) Усі законопроекти, що внесені до Парламенту, пропонують легалізувати максимально широкий спектр видів азартних ігор. Грати можна буде у все: рулетку, карти, кості, покер, лотереї, гральні автомати та ін. як в ігрових залах, так і в онлайн-режимі. Також узаконюється букмекерська діяльність. Єдине, що законопроект №2285-7 пропонує ще більший спектр видів азартних ігор.
2) У Києві пропонують фактично створити український Лас-Вегас, адже для столиці пропонують преференцію: встановити 15000 гральних автоматів та створити понад 300 букмекерських пунктів. Загалом по Україні кількість гральних автоматів буде 40000 штук (в розрахунку 1 шт. на 1000 осіб, хоча в Києві ця цифра буде 5-6 шт. на 1000 осіб, якщо дивитися на офіційну кількість населення). Загальна кількість ліцензій на дану діяльність буде складати 160 шт., з яких на Київ припадає 60. На одну ліцензію можна розмістити 250 автоматів.
Казино пропонують створювати не лише в п’ятизіркових готелях Києва та iнших населених пунктів, але в Києві та інших містах можна буде офіційно відкривати гральні зали, в яких має бути не менше 50 гральних автоматів та інші види ігор (так вимагає закон, адже турбується, щоб населення було достатньо забезпечене можливістю грати).
Кількість букмекерських пунктів в Україні не перевищуватиме 800, з яких 320 — в Києві. Маючи одну ліцензію, можна буде розмістити 10 пунктів.
Усі законопроекти підтримують дану норму, окрім №2285-7, який пропонує ще доповнити місця проведення азартних ігор “територією заміських комплексів відпочинку”.
3) Нечітко виписані відповідальність та механізм притягнення за проведення незаконних азартних ігор.
За азартні ігри без ліцензії можна сісти за грати на строк від 1 до 3 років з конфіскацією грального обладнання. Однак, як зазначає Головне науково-експертне управління Верховної Ради України, дана норма навряд чи буде працювати, адже обладнання можна буде конфіскувати лише після рішення суду.
Майже всі законопроекти мають таку ж норму, окрім проекту закону №2285-7, який взагалі знімає кримінальну відповідальність, та проекту закону №2285-3, який до даної норми додає ще можливість конфіскації приміщень, що належать таким організатором азартним ігор.
4) Неповнолітні можуть грати онлайн в азартні ігри.
Згідно з Проектом Закону, “ідентифікація (верифікація) віку гравця через мережу Інтернет встановлюється організатором азартних ігор до моменту здійснення першої виплати гравцю”.
Тобто цією нормою законодавець надає особі будь-якого віку доступ до азартних ігор через мережу Інтернет, не встановлюючи ідентифікацію особи до початку гри в Інтернеті. Таким чином, неповнолітній може грати в онлайн-казино, програвати кошти, а лише коли прийде час виплати виграшу, йому можуть провести ідентифікацію віку… і відмовитися виплачувати виграш, тому що гравець неповнолітній.
Разом з тим, основна частина законопроектів встановлює, що відвідувачами гральних закладів та онлайн гравцями можуть бути виключно фізичні особи, які досягли 18 років, лише законопроекти №2285-1 та 2285-4 передбачають збільшення віку до 21 року. Однак через нечіткість процесу ідентифікації гравця в мережі Інтернет це все рівно несе загрозу того, що грати можуть неповнолітні.
5) Казино не несуть відповідальність за перевірку документів гравця.
Відповідно до закону, “гравець несе відповідальність за достовірність наданих документів та інформації відповідно до чинного законодавства України”. Тобто неповнолітній може надати підроблений документ, що посвідчує особу, чи документ іншої особи організатору ігор, і той може допустити його до гри, тому що не несе відповідальності за перевірку документів.
6) Правила проведення кожної азартної гри в казино розробляється організатором казино.
Законодавцем надано всі переваги організатору казино розробляти правила гри на власну користь. Тобто не випадково будуть виникати прецеденти з шахраюванням в грі та при виплаті виграшу гравцю.
7) Усі законопроекти дозволяють рекламу азартних ігор максимально широкого спектру відповідно до вимог закону «Про рекламу».
Тобто реклама грального бізнесу та букмекерських контор тепер буде не лише в інтернет-мережі (де вона нині нав’язливо та нелегально рекламується), а й з’явиться на телебаченні, білбордах та в інших засобах масової інформації з мінімальними обмеженнями.
Разом з тим альтернативні проекти законів №2285-3, 2285-4 та 2285-6 мають деякі обмеження на рекламу: законопроект №2285-3 пропонує обмеження реклами на транспорті; №2285-4 змінює години обмеження на телебаченні з 8 до 21, встановлює обмеження на зовнішніх і внутрішніх поверхнях транспортних засобів та метрополітену, а також забороняє поширювати рекламу засобами внутрішньої та зовнішньої реклами; №2285-6 забороняє рекламу на транспорті та змінює години обмеження реклами на телебаченні з 7 до 21 години.
8) Боротьба з лудоманією (ігроманією) планується в основному у вигляді розміщення інформаційних матеріалів у ігрових залах.
Окрім цього, можна боротися наступним чином:
а) Фізична особа може самостійно обмежити себе в участі в азартних іграх на термін від шести місяців до трьох років шляхом особистої подачі організатору азартних ігор або Уповноваженому органу письмової заяви (заява про самообмеження) з одночасним пред’явленням документа, що посвідчує його особу.
б) У випадку, якщо гравець шляхом участі в азартних іграх завдає шкоду самому собі і (або) своїй сім’ї шляхом приведення до тяжкого матеріального положення, такий гравець може бути обмежений у відвідуваннях гральних закладів та участі в азартних іграх на строк від шести місяців до трьох років за рішенням суду.
в) Позов про обмеження у відвідуваннях гральних закладів та участі в азартних іграх може бути подано родичами першого ступеня споріднення. Рішення суду про обмеження у відвідуваннях гральних закладів та участі в азартних іграх передається до Уповноваженого органу з метою внесення до реєстру самообмежених осіб.
Хто знайомий з практикою судів, особливо у великих містах, знає, що вони завантажені безліччю справ, і тому рішення про обмеження у відвідуваннях гральних закладів та участі в азартних іграх можуть прийматися роками, а весь цей час залежний може вільно грати.
Варто зазначити, що галузь грального бізнесу за оцінками експертів є дуже привабливою для зацікавлених осіб, адже йде мова про 300-500 мільйонів доларів надходжень щороку, а це понад 8-12 мільярдів гривень! Тобто лобісти легалізації ігрового бізнесу підуть на все заради вигоди та будуть боротися не за здоров’я громадян, а за успішність бізнесу.
Ініціатором проекту закону №2285 є Кабінет Міністрів України, автором законопроекту №2285-1 є народний депутат Марусяк Олег Романович від політичної партії “Слуга народу”, автор законопроекту №2285-2 — нардеп Мулик Роман Миронович від “Слуги народу”, автор законопроекту №2285-3 — Дубінський Олександр Анатолійович від “Слуги народи”, автор законопроекту №2285-4 — Тарасенко Тарас Петрович від “Слуги народу”, автор законопроекту №2285-5 — Королевська Наталія Юріївна від партії “Опозиційна платформа — за життя”, автор законопроекту №2285-6 — Наталуха Дмитро Андрійович від “Слуги народу”, автор законопроекту №2286-7 — Лічман Ганна Василівна від “Слуги народу”.
Нині, аби не допустити прийняття зазначеного Закону й інших альтернативних йому, потрібно надсилати звернення до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України щодо виключення «Проекту Закону про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор» №2285 та альтернативних 2285/1-7 з порядку денного та винесення їх на широке громадське обговорення.
