Нагадаємо, що 19 грудня законопроект №2285-д про легалізацію грального бізнесу не набрав необхідної кількості голосів у Верховній Раді. Так, за №2285-д проголосували 213 депутатів з необхідних 226. Однак парламентарі проголосували за відправлення законопроекту на повторне перше читання з метою доопрацювання. Окрім цього, після провалу Парламентом проекту закону про гральний бізнес, було внесено до Ради ще 3 альтернативних законопроектів (№ 2285-8, 2285-9, 2285-10). Всього, про легалізацію грального бізнесу внесено до Верховної Ради аж 11 законопроектів! Щоправда, один з них по своїй суті про заборону грального бізнесу – це проект закону № 2285-8 щодо посилення відповідальності та заходів боротьби з незаконним гральним бізнесом. Як зазначалося раніше, законопроект №2285-д був розроблений з ціллю об’єднати урядовий проект №2285 та сім альтернативних №2285-1, №2285-2, №2285-3, №2285-4, №2285-5, №2286-6, №2285-7.
Нині ми бачимо, що кампанія за легалізацію грального бізнесу за останні місяці досягла апогею: полум’яні заклики про те, що закон про легалізацію грального бізнесу треба для того, аби очистити вулиці від нелегального грального бізнесу, що без легалізації ми втрачаємо великі податки, адже доходи йдуть в тінь. І тут з’являються “законотворці-робінгуди”, які пишуть спершу 8, потім ще 3 варіанти рятувального закону.
Найцікавіше в цій ситуації те, що гасла, під якими пропонують в турбо-режимі прийняти закон про гральний бізнес, не зовсім відповідають самому проекту закону.
Події останніх днів варто охарактеризувати, як справжнє чудо. Виявляється, без спеціального “рятівного” закону, маючи добру волю Кабміну і поліції можна за кілька днів очистити вулиці від нелегальних закладів. Наступного дня, після провалу голосування за проект закону про гральний бізнес 19-го грудня, Кабмін ухвалив розпорядження «Про протидію гральному бізнесу» № 1325 і за два дні силами правоохоронних органів понад 5 тисяч гральних закладів по Україні припинили діяльність. Тобто, можна і без закону було це зробити? Виходить, що так.
Отже, ми бачимо, що одна з провідних тез ініціаторів цього закону була маніпулятивною, бо і без закону можна було очистити вулиці.
Тоді виникає логічне запитання: якщо тут було лукавство і маніпуляція, то чи справді в даних проектах законів все інше було прописано для блага людей?
1) Всі законопроекти об’єднує те, що вони пропонують легалізувати максимальний спектр видів грального бізнесу, щоб люди мали максимально широкий спектр для гри.
2) Яка буде кількість казино, гральних залів, букмекерських контор? Логічно, що її мали б обмежити, бо ініціатори ж кажуть, що вони за те, щоб обмежити цей бізнес, але ми бачимо, що кількість казино необмежена, кількість гральних залів обмежена тільки мінімальним метражем та частково розташуванням, а кількість онлайн казино та букмекерських контор теж не регламентована. Автори турбуються про те, щоб в Україні було не менше 40 000 гральних автоматів, але через рік регуляторний орган по гральному бізнесу має повноваження їх кількість подвоїти чи потроїти. Тобто, ми бачимо, що ніякого обмеження немає.
3) Ми чуємо, що гральні заклади будуть в 5 зіркових готелях і т.д. А чи справді так буде?
Ні! І тут нас вводять в оману, бо крім готелів казино та гральні зали зможуть розміщувати просто в окремих будівлях на 500-1000 квадратних метрів. Але саме небезпечне, що насправді гральний бізнес хочуть завести в кожну квартиру!!! В кожну родину!!! Адже грати можна буде онлайн через смартфон чи комп’ютер в будь-якому місці країни – дома, в школі, в університеті, лікарні, на передовій, в суді, в тюрмі… будь-де.
4) Казино та гральні зали, то поверхня айсберга, бо справжня золота жила в тому, щоб дозволити грати онлайн в азартні ігри через комп’ютер та смартфон. І саме парадоксальне, що для ідентифікації достатньо копії документу! Тобто видаєте копію липового документу, завантажену в інтернеті і граєте.
5) А як же неповнолітні? Вони ж не зможуть грати? Насправді, перевірка віку гравця передбачена лише під час виплати першого виграшу… Тобто можна програвати свої чи батьківські гроші і ніхто не перевірятиме це. Ви скажете – ну казино ж мають це робити.
Але в проектах закону сказано, що за достовірність наданих документів несе відповідальність гравець. Тобто працівникам казино і онлайн платформ можна приймати будь які липові документи, вони все одно не несуть відповідальність за їх перевірку.
6) Ну а податки в бюджет – це ж таке гарне джерело доходу. З одного боку, в останньому варіанті прописали високу вартість ліцензій, але ж треба розуміти, що бізнесу треба буде повернути ці кошти. Яким чином? Запустити максимально маховик реклами, щоб привабити нових гравців, щоб вони програли побільше грошей. У даних проектах питання реклами вельми розпливчасто виписане і у разі прийняття треба очікувати, що на нас чекає засилля реклами на кшталт “іди пограй та стань мільйонером”.
7) Ну а новий же закон мабуть виробить чесні та справедливі правила для грального бізнесу. Нажаль, правила гри встановлюють самі організатори і навряд чи вони робитимуть правила на користь гравців. Відповідно, від цього постраждає хто? Правильно – гравці.
8) Профілактика ігроманії. В зазначених законах вона більше номінальна – це інформаційні плакати та профілактичні бесіди і т.д. в гральних залах. А ще, людина може написати заяву про те, щоб її обмежили у можливості грати, але якщо вона не по формі підготує заяву, то їй відмовлять! А якщо дружина звернеться щодо чоловіка чи навпаки, або батьки щодо повнолітніх дітей, то в них заяви не приймуть, хай ідуть та через суд отримують заборону. Тому, ви самі можете зробити висновки щодо цієї норми про обмеження людей від гри.
9) Щодо кримінальної відповідальності. Законопроектом 2285-Д передбачено збільшення кримінальної відповідальності за незаконне провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор позбавленням волі на строк від 6 до 8 років з конфіскацією грального обладнання та приміщень за ті самі дії позбавленням волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією грального обладнання та приміщень.
Однак належність певного обладнання до грального в кожному конкретному кримінальному провадженні обов’язково має встановлюватися на підставі висновку експерта в результаті проведення комп’ютерно-технічної експертизи, а вже після цього підлягає конфіскації на користь держави за вироком суду.
Багато запитань викликає впровадження механізму конфіскації майна як на праві власності так і орендованого.
Підводячи підсумки ми бачимо, що наявні версії законопроектів про гральний бізнес є лобістськими та спрямовані не на благо людей чи захист їх від ігроманії, а навпаки – на розвиток та розширення даної індустрії, аби охопити якомога більше людей.
Нині, аби не допустити прийняття законопроектів № 2285-д, 2285-8, 2285-9, 2285-10 потрібно надсилати звернення до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України щодо виключення «Проекту Закону про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор» №2285-д та альтернативних 2285/8-10 з порядку денного та винесення їх на широке громадське обговорення.
Всеукраїнський Собор закликає молитися про Божу мудрість для парламентарів у прийнятті важливих рішень, аби вони створювали сприятливі умови не для поширення ігроманії та руйнування сімей, а для добробуту українських сімей та процвітання нашої держави.
