Наслідки безробіття можуть бути руйнівними для сім’ї, але подолання цього випробування разом може укріпити подружжя.
Безробіття – великий виклик. Це не просто індивідуальне випробування; це впливає на кожного члена сім’ї. Туга, яку відчувають усі, спровокована фінансовою невпевненістю.
Перша жертва цієї катастрофи – звільнена людина. Втрата соціального статусу ускладнюється відчуттям виключеності з життя: вже немає напруженого графіку роботи, телефонних дзвінків та перерв на каву з робочими друзями. Усі ці щоденні ритуали замінені тишею. Особливо гнітюче це впливає на годувальників, яких переслідує страх не мати можливості забезпечити сім’ю.
Невпевненість у собі поступово росте з кожним безрезультатним інтерв’ю “Дуже часто мій чоловік казав мені, що почуває себе непотрібним”, – говорить Франсін, мама, що перебуває вдома, і дружина Джоеля, який був безробітним майже рік, перш ніж знайти нову роботу. Таке ставлення перегукується із відчуттями Крістофера, який також втратив роботу недавно: «Я вже не впевнений, що зможу адаптуватися до ринку праці. Я боюся ніколи не знайти роботу».
Вся родина може відчувати фрустрацію. “Ми обидва застрягли вдома і не могли терпіти один одного”, – згадує Франсін. «У мене було враження, що він займає мій простір. Я не витримувала”. Безробіття порушує темп сімейного життя: довгі ночі, проведені перед комп’ютером, і спання допізна наступного ранку.
Іноді почуття сорому і негативний образ себе змушують безробітню людину та її родину відчути соматичні симптоми, як безсоння, тривожність, болі в животі або навіть депресію.
Це випробування іде поруч з духовною кризою. Люди відчувають, що Бог їх покинув, не залишаючи їм ресурсів.
Якою може бути роль партнера протягом усього цього часу? Якщо вони працюють, то мають сприяти фінансовому забезпеченню матеріальних благ родини. Але складне завдання головним чином полягає у підтримці морального рівня: бути люблячим завжди, щоб підняти на дусі іншого. Все це треба робити, не беручи на себе роль життєвого тренера чи терапевта.
Ця присутність не повинна бути непосильною, без надмірної участі у спробах інших шукати нову роботу. Всі поради та застереження лише інфантилізують людину, змушуючи її ще більше закритися у собі.
Позитивне ставлення партнера безцінне. Можна змусити іншого почувати себе краще за допомогою слів заохочення, підкреслюючи те, що він чи вона робить найкраще. Це поступово допоможе їм повернути впевненість у собі. Можна сказати, наскільки захоплюєшся сміливістю подруга почати спочатку, щоб дати знати, що ти віриш у нього.
Що з дітьми?
Щодо дітей, то від них ніколи не слід очікувати роль довірених осіб або просити надати моральну підтримку. Але по-своєму вони можуть сильно мотивувати свого безробітного батька в прояві солідарності та доброти.
Коли хтось перетинає цю пустелю, є оазиси, щоб відновити сили. Щаслива і любляча родина – це життєво важливе місце, де можна зарядитися енергією. Також важлива група близьких друзів: надіслати повідомлення про підтримку, передати резюме, прийти на вечерю, так багато жестів дозволяють людині знову встати на ноги.
“Приходьте до мене, всі ви, хто стомлений і обтяжений”
Для тих, хто вірить, віра є головним джерелом мотивації. Щоденна молитва дозволяє їм підтримувати свої надії. Знання того, що хтось інший молиться за них, також є чудовим джерелом сил.
Після того, як людину звільняють, виникає спокуса впасти у відчай. Але безробіття – це також можливість побачити і краще пізнати себе. Навіть якщо це може здатися парадоксальним, можливо, цей етап є подарунком від життя: є час для переосмислення пріоритетів, і завжди можна зробити крок у новому напрямку. Це також можливість знову відкрити свою сім’ю, провести час та повеселитися разом.
Пара, яка стикається з цим випробуванням разом, вийде тільки сильнішою. Це можливість навчитися спілкуватися один з одним на глибшому рівні.
Бог допомагає нам розширити своє серце через безробіття
Діти дізнаються, що може бути випробування, і як його подолати, спостерігаючи за ставленням батьків, їх силою та вірою. Батьківська смиренність і здатність протистояти суспільному тиску вчить дітей не бути байдужими до страждань інших людей, відкриваючи своє серце співчуттю для нещасних.
Для більшості з нас втрата роботи – це як запаморочливе падіння глибоко в нашу особисту прірву, однак там ми можемо знову відкрити Бога.
