Ісус VS Варавва

Більшість з нас слово «Месія» розуміє вже з перспективи християнського одкровення. Ми звикли до того, що Господь Ісус є очікуваним Месією, або Помазаником, посланий Отцем, щоб відкупити людство з неволі гріха. Однак таке бачення стало можливим завдяки Пасхальній Тайні, яка відкрила перед учнями особу Спасителя у новому світлі. Що розуміли сучасники Ісуса (також і Його учні), коли чули слово «Месія»? Як вони відносили це слово до самого Ісуса? Отож месіанізм часів земного життя Ісуса мав виразні політичні риси. Йосиф Флавій, єврейський історик, так його описує:

Тим, що їх (Юдеїв) найбільше схилило до війни проти Риму, було неясне пророцтво, віднайдене в святих писаннях, що в тому часі певний муж з їхнього краю стане володарем заселеної землі. Вони розуміли, що це буде їхній земляк, і навіть багато мудреців давали помилкові тлумачення. Насправді оте пророцтво означало здобуття влади Веспазіаном, якого на юдейській землі проголошено кесарем (De bello judaico 6,312-313).

Подібне уявлення про Месію мали двоє учнів, яких Господь зустрічає на дорозі до Еммаус. Клеопа, один із них так відповідає Незнайомцю:

Те, що сталося з Ісусом Назарянином, мужем, що був пророком, могутнім – ділом та словом перед Богом і всім народом, – 20 та як наші первосвященики й князі видали його на засуд смертний і його розіп’яли. 21 А ми сподівались, що це він той, хто має визволити Ізраїля. До того ж усього ось третій день сьогодні, як це сталось (Лк 24, 19 – 21)!

Учні сподівалися, що Ісус був тим, хто мав визволити Ізраїля. І це визволення вони розуміли у політичних категоріях.

У зв’язку з цим добре було б переглянути деякі висловлювання Ісуса, але з точки зору Його тогочасних слухачів. Що, наприклад, розуміли ті, хто слухав Нагірну Проповідь, де пролунали між іншим такі слова:

Блаженні тихі, бо вони успадкують землю (Мт 5, 4)…

Здається, що в уявленні слухачів Учителя з Назарету, йшлося передусім про здобуття Ізраїльської землі, яка тоді була під владою Римлян. По мірі того, як росла популярність Ісуса, росли також і очікування по відношенню до Нього. Натовпи були вражені харизматичністю і мудрістю молодого равина, який збирав все більше і більше слухачів. А ще більше людей вражала відвага Ісуса, який не боявся гостро полемізувати з фарисеями і книжниками. З якогось моменту до Ісуса почали приглядатися зелоти, угрупування відоме своїми виступами проти римської влади. А присутність, серед Дванадцятьох Апостолів Симона званого зелотом, додавали тим останнім все більше і більше сподівань. До групи найбільш радикальних зелотів (сикаріїїв) правдоподібно належав Юда Іскаріот¹.

Вершину очікувань народу бачимо в момент в’їзду Ісуса до Єрусалима. Вигуки «осанна Синові Давида» є яскравим тому підтвердженням. Народ просить свого героя визволити, врятувати його від гніту. Ошіанна означає «спаси нас»! Саме підтримка народу не дозволяє храмовій варті і садукеям реагувати на… вчинок Ісуса в храмі:

Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, що продавали й купували в храмі; перевернув столи міняйлів, а й ослони тих, що продавали голубів, 13 і сказав їм: “Написано: Дім мій домом молитви буде зватись, – ви ж чините з нього печеру розбійників.” (Мт 21, 12 – 13).

І… той самий натовп, який кричав осанна декілька днів пізніше з тим самим запалом буде кричати «Розіпни Його»! Що ж сталося?

Народ розчарувався, бо Ісус не пасував до їхніх уявлень про Месію і замість очолити повстання проти римлян, далі продовжував говорити про царство не з цього світу. Особливо був розчарований Юда Іскаріотський, який потратив цілих три роки наче засланий від зелотів агент біля потенційного очільника повстання, а той явно мав іншу місію. Під час Останньої Вечері Юда здається відкрито заявляє про свої плани і відкрито це чинить по відношенню до Ісуса.

Отак сказавши, стривожився Ісус духом. І посвідчив, промовивши: «Істинно, істинно говорю вам: Один з-поміж вас мене зрадить!» 22 Учні ж поглянули один на одного розгублено, не відаючи, про кого він говорив. 23 А був за столом, біля грудей, той з його учнів, що його Ісус любив. 24 До нього й кивнув Симон Петро та мовив йому: «Спитайся лишень, хто той, про якого він каже?» 25 Отож той, нахилившись до грудей Ісусових, йому й говорить: «Господи, хто то такий?» 26 «Той, – відповів Ісус, – кому я кусень, умочивши, подам.» І вмочив кусень, і подав його Юді Іскаріотському, синові Симона. 27 І ввійшов тоді за куснем у нього сатана. «Що робиш – негайно роби!» – сказав йому Ісус. 28 Та ніхто з тих, що при столі були, не збагнув, до чого він йому це мовив. 29. А що мав Юда скарбничку, то й гадав дехто, що Ісус сказав йому: Купи, чого нам треба на свято, – чи щоб роздав щось бідним. 30 І негайно ж, узявши кусень, вийшов той. А ніч була (Йн 13).

Деякі дослідники твердять, що така провокативна поведінка Юди мала на меті одне – спровокувати Ісуса до якихось радикальних дій. Але Господь залишився вірним своїй місії, а не уявленням людей про його місію…

І ось у Велику П’ятницю Пилат, тогочасний прокуратор Юдеї ставить перед розчарованим натовпом вибір.

Скликавши, отже, первосвящеників, старшин і народ, 14 Пилат промовив до них: “Ви привели до мене цього чоловіка як бунтаря народу; ото я, розсудивши справу перед вами, не знайшов на цьому чоловікові (ніякої) провини в тому, про що оскаржуєте його. 15 Та й Ірод ні, бож відіслав його до нас. Виходить, отже, що він не допустився нічого, гідного смерти. 16 Тож я його покараю і відпущу.” 17 Треба ж було їм одного випустити з-за празника. 18 Та вони всі разом закричали: “Убий цього, а відпусти нам Варавву!” 19 Цього (останнього) за якийсь заколот у місті та за вбивство кинули були у в’язницю. 20 Пилат, бажаючи їм відпустити Ісуса, промовив до них знову. 21 Та вони закричали: “Розіпни, розіпни його!” 22 І втретє він до них промовив: “Яке ж бо зло вчинив він? Я не знайшов на ньому нічого, гідного смерти. Тож, покаравши його, відпущу.” 23 Але вони наполягали сильним криком і вимагали, щоб його розіп’яти. І крик їхній переміг (Лк 23, 13 – 23).

Того ранку ізраїльський народ стояв справді перед непростим вибором. Поруч стояли двоє людей і про кожного з них ходили чутки, що це Месія – Помазаник. Одного звали Варавва, що означає «син Отця», а другий постійно говорив, що Він є Сином Отця, Отця того, що на небі.

Кого з них обрати?

Варавва постійно декларував, що Він бореться проти несправедливості. Його вирішення усіх несправедливих ситуацій було простим – застосувати силу.

Ісус, натомість, мав дуже дивний спосіб вирішення несправедливості – дозволити злу іншого звершитися на собі:

А я кажу вам: Не противтеся злому. Хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього й другу. 40 Хто хоче позиватися з тобою і взяти з тебе одежу, лиши йому і плащ. 41 І хто тебе силуватиме йти милю, іди з ним дві. 42 Дай тому, хто в тебе просить, а хто хоче позичити в тебе, не відвертайся. 43 Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого й ненавидь ворога свого. 44 А я кажу вам: Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас; 45 таким чином станете синами Отця вашого, що на небі, який велить своєму сонцю сходити на злих і на добрих і посилає дощ на праведних і неправедних. 46 Бо коли ви любите тих, що вас люблять, то яка вам за це нагорода? Хіба не те саме й митарі роблять? 47 І коли ви вітаєте лише братів ваших, що надзвичайного чините? Хіба не те саме й погани роблять? 48 Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий” (Мт 5, 39 – 48).

Ориген згадує, що в деяких ранніх манускриптах Варавва виступає як Ісус Варавва. На цю інтерпретацію посилається Йозеф Рацінгер (Бенедикт XVI) у своїй геніальній книзі Ісус з Назарету. Згідно Рацінгера Варавва справляє враження двійника Ісуса, який іншим способом претендує на те саме [на місію Месії]².

Тому натовп обирав між двома месіями, а в ширшому значенні – між двома видами месіанізму:

Варавва – політичний Месія, який декларує встановлення справедливості завдяки зміні соціальних структур, завдяки насильній революції і встановленню власного порядку. Слідами Варавви піде багато вождів марксизму, соціалізму, комунізму… та інших режимів. Христос – справжній Син Отця і справжній Месія, дозволяє, щоб зло іншого звершилося на Ньому в таємниці Його хреста. А справедливість і мир – згідно істинного Помазаника настануть завдяки глибокому наверненню серця.

Чи не траплялися у нашому житті ситуацій, коли ми кричали своїм ближнім: Це несправедливо! Чи не намагалися встановити справедливості силою, маніпуляцією, взаємним покаранням один одного. В ці моменти ми обирали Варавву!

Якщо сьогодні прагнеш обрати Христа, проси Його Духа, щоб Він дав Тобі благодать увійти в таємницю хреста, в таємницю такої любові, яка огортає навіть Твого ворога!