У своєму Великодньому інтерв’ю голова німецьких католицьких єпископів закликає змінити вчення Церкви про гомосексуалізм.
Вчення Церкви, стверджує єпископ Батцінг, “є таким, що багато людей вже не хочуть і не можуть його зрозуміти”.
” [З однієї сторони Церква заявляє], що цих людей потрібно зустріти з повагою”, – сказав Батцінг в інтерв’ю німецькій газеті “Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung” у Великодню неділю: “Але при цьому кожен сексуальний акт розглядається як свідчення невпорядкованого сексуального життя. Це те, що багато людей вже не хочуть і не можуть збагнути».
Батцінг, який був обраний головою німецьких єпископів лише минулого місяця, стверджував, що в моральній теології “ми вже давно рухаємося до того, щоб сказати, що якщо живуть справжня любов і вірність”, навіть серед одностатевих партнерів, “ми повинні це визнати».
Єпископ припустив, що Церква не може ні на кого впливати: “Люди все-таки самі вирішують, як їм жити”, – сказав Батцінг.
Журналіст запитав: “Чи можемо ми сказати їм, що їхні стосунки перебувають під благословенням Бога?” Батцінг висловив сподівання, що “ми можемо прийти до цього твердження під час Синодального шляху. Це було б ознакою того, що громадськість бачить місток між Церквою і суспільством.
У своїх заявах до Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung, Батцінг, здавалося, більше переймався приємністю «громадськості», ніж представленням та поясненням вчення Церкви.
У Катехізисі Католицької Церкви зазначається, що гомосексуальні акти є суттєво невпорядковані, вони суперечать природному закону. Ні за яких обставин їх не можна затвердити.
Визнаючи, що кількість людей, «які мають глибокі гомосексуальні тенденції, не є незначною», Катехизис вказує, що «для більшості з них їхні схильності є випробуванням. Їх треба сприймати з повагою, співчуттям та чуйністю. Слід уникати будь-яких ознак несправедливої дискримінації щодо них».
На практиці Катехізис підсумовує, що означає покликання до цнотливості. За допомогою чесноти самоконтролю, яка навчає їх внутрішньої свободи, часом, підтримуючи безкорисливу дружбу, молитву та сакраментальну благодать, вони можуть і повинні поступово і рішуче наближатися до християнського вдосконалення».
Єпископ Батцінг відповідав за робочий документ про сексуальну мораль, опублікований напередодні Синодального шляху в 2019 році, який захищав використання контрацепції, мастурбацію та активний гомосексуальний спосіб життя.
Готуючись до Синодального шляху, який німецькі єпископи розпочали у співпраці з Центральним комітетом німецьких католиків, він був однією із двох осіб, які контролювали роботу комітету з питань сексуальної моралі. На початку цього року його знову затвердили на цій посаді.
21-сторінковий робочий документ послужив основою для обговорення під час першого засідання Синодального шляху у Франкфурті у січні та лютому. Він вказує, що сексуальна мораль повинна розвиватися “на основі розуміння людських наук, включаючи життєвий досвід […] (вірних) люблячих людей”.
Документ закликає Церкву покладатися на гуманітарні науки, а саме на “психологію, соціологію, антропологію”. Це відкрило б багато заборон сексуальної моралі, встановлених навчальним авторитетом Церкви, «яка бачить сексуальну активність лише в шлюбі і все ще сильно спрямована на продовження роду».
Згідно з документом, “гомосексуальні вчинки також несуть позитивні значущі цінності, наскільки вони є вираженням дружби, надійності, вірності та підтримки в житті”. Гомосексуалізм, додає він, більше не слід розглядати як внутрішньо злий. В робочому документі не виключається благословення гомосексуальних пар.
У своїй розмові з Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung у Великодню неділю Батцінг нарікав на те, що він називав «мораллю заборони» в контексті сексуальної моралі. Згідно з цим розумінням, Церква не відповідає таким суспільним дійсностям, як статевий акт до шлюбу або поза ним, практика гомосексуалізму, розлучення.
Вірні католики зазначають, що термін «мораль заборони» не точно описує реальність. Чоловік, який любить свою дружину, не обманює її не тому, що це забороняє Церква, а тому, що він не хоче їй нашкодити, з любові.
У тому ж інтерв’ю єпископ також сказав, що одружені священики не будуть шкодою для Церкви. Навпаки. Однак Батцінг впевнений, що великою втратою було б зникнення целібату”.
Нарешті, Батцінг розповів про питання “висвячення жінок”.
З одного боку, Батцінг визнав, що вчення Церкви є дуже зрозумілим. «На питання про те, чому жінки не можуть уділяти таїнства, існують чіткі бар’єри, підтримані папами Іваном Павлом II, Бенедиктом XVI та Франциском. Це межа».
У той же час він стверджує, що «Ми живемо в суспільстві, в якому гендерна рівність стає все більш поширеною […] Нам потрібно обговорити, що означає для Церкви жити в суспільстві, в якому в основному кожна позиція реалізується, як чоловіками, так і жінками”.
Папа Іван Павло ІІ заявив у своєму апостольському листі Ordinatio Sacerdotalis, що священиками можуть бути лише чоловіки. “Я заявляю, що Церква не має жодних повноважень надавати священницьку хіротонію жінкам і що це рішення має остаточно виконувати всі вірні Церкви”, – написав він у 1994 році.
Єпископ Батцінг не лише хоче змінити вчення Церкви про сексуальну мораль але, можливо, і про священство. Він також є прихильником уділення Євхаристії всім християнам, незалежно від конфесійної належності.
Дослідження під назвою «Разом за столом Господнім» було опубліковано восени 2019 року робочою групою євангельських та католицьких богословів («Ökumenischer Arbeitskreis evangelischer und katholischer Theologen»).
На прес-конференції в березні, заявив Батцінг, робочі групи базували свої висновки на “останніх теологічних і особливо богослужбових розуміннях та результатах попереднього екуменічного діалогу”.
