Святий Іван Павло ІІ підкреслював неймовірну цінність сім’ї від самого початку. Цінність, про яку варто згадувати знову і знову:
“Сім’я бере свій початок у любові, якою Творець охоплює створений світ, що було висловлено “на початку” в Книзі Буття (1,1), і те, що в словах Христа в Євангелії знайшло найвище підтвердження: «Бо так сильно полюбив Бог цей світ, що віддав Свого Єдиного Сина» (Ів. 3, 16). Єдинородний Син, співістотний Отцеві, «Бог від Бога і Світло від Світла», увійшов в історію людей через сім’ю: «через своє втілення Він певним чином об’єднався з кожною людиною. Він працював людськими руками, […] він любив людським серцем, народжений від Діви Марії, він справді став одним із нас, у всьому, як ми, крім гріха » 3. Тому, оскільки Христос “об’являється в повноті людини самій людині” 4, він робить це в сім’ї та через сім’ю, в якій Він захотів народитися, щоб зростати. Відомо, що Відкупитель значну частину свого життя залишався в укритті у Назареті, будучи «слухняним» (пор. Лк 2,51), як «Син Людський» Марії та Йосипу. Хіба ця синівська «покірність» вже не є першим виміром покірності Отцю «до смерті» (Філ. 2: 8), завдяки якій Він відкупив світ?” (Іван Павло ІІ, Лист до родин, 2)
Папа підкреслив гідність людини, сам Син Божий став людиною. В тексті звернено увагу на те, що Ісус Христос народився у сімʼї, зростав, був слухняним батькам. Ісус кожному з нас подає приклад послуху батькам. Таїнство хрещення нас чинить дітьми Божими, тобто ми покликані наслідувати Ісуса у послуху.
Можемо собі поставити наступні питання:
- Чи я усвідомлюю свою гідність, цінність та неповторність як людини?
- Як я можу покращити думку про себе?
- Наскільки я усвідомлюю важливість мого покликання до родини, покликання, до родини, яка є дорогоцінною для Бога?
- Чи я ціную ту важливу місію довірену мені Богом у моїй родині, родині яку Бог створив з любові?
- Чи я, як дитина Божа, виявляю послух Отцеві Небесному? Чи виконую заповіді? Чи живу по-християнськи у своїй сімї, на навчанні, на роботі, у кожній ситуації?
- Що я можу зробити для того, щоби виправитися? Що сьогодні конкретно можу зробити?
- Що роблю я для моїх рідних, щоби у нашій сімї було більше любові? (важливою є кожна добра думка, добре слово, добрий вчинок)
Практична частина. Боротьба.
Перш за все необхідно, щоб християнин був в стані освячуючої благодаті.
Важливо прийняти рішення – Як відважний боєць від світанку готується до бою, подібно і християни можуть готуватися до «духовного бою» за родину.
Сьогодні буду боротися за свою сімʼю і віру, що Бог мені допоможе, незважаючи на всі труднощі і випробування, бо сімʼя задумана Богом і сотворена Богом з любові:
Для успішної боротьби нам потрібне укріплення у Господі за допомогою зброї: правда, справедливість, готовість проповідувати своїм життєвим прикладом через поширення миру у кожній ситуації, віра, слово Боже, молитва (Ефесян 6:10-17):
- Візьмемо шолом спасіння через визнання символу віри.
- Візьмемо щит віри через визнання символу віри, молитвою на розарію розважаючи над життям Ісуса Христа.
- Візьмемо меч духовний Слово Боже, через розважання текстів Святого Письма, під час молитви на розарію.
- Беремо правду через пізнання навчання Івана Павла ІІ, через молитву.
- Будемо проповідувати Євангеліє миру виконуючи заповіді.
Елементи навчання та особистого досвіду св. Івана Павла ІІ
Про Ісуса Христа: «Основою віри Церкви є Ісус Христос, єдиний Спаситель світу: вчора, сьогодні і навіки (пор. Євр. 13: 8)». (Іван Павло ІІ, Orędzie do młodzieży całego świata z okazji XII Światowego Dnia Młodzieży)
Про спасіння та про віру: «Бо Бог так полюбив світ, що віддав свого єдиного Сина, щоб той, хто вірить у нього, не загинув, але мав вічне життя». Ці слова, промовлені Христом у розмові з Нікодимом, ведуть нас до самого центру спасіння Бога. (…) Спасіння означає звільнення від зла». (Іван Павло ІІ, Salvifici doloris, 14)
Про освячуючу благодать: «Віри недостатньо, але треба залишатися в освячуючій благодаті і в любові, залишаючись в лоні Церкви «тілом» і «серцем» 72; потрібна, мовлячи словами св. Павла, «віра, яка діє через любов» (пор. Гал 5, 6). (Іван Павло ІІ, Ecclesia de Eucharistia, 36)
Про Слово Боже: «Слово Боже за своєю суттю є повідомленням, діалогом та переданням. Прийшло у світ, щоб відновити порозуміння і зв’язок між Богом і людьми, а також поміж людиною і людиною». (Іван Павло ІІ, Ecclesia in Africa, 71)
Про розарій: «Розарій супроводжував мене в хвилини радості та переживання. Я довірив йому багато турбот. Завдяки йому я завжди зазнавав потіхи». (Іван Павло ІІ, Rosarium Virginis Mariae, 2)
Молитва
Боже, прошу тебе укріпи мою віру та віру моїх рідних. Господи, прошу Тебе, щоб я та всі особи моєї родини бачили правду, справедливість, мир, щоб ми вміли відкривати цінність та гідність нашої родини. Боже вірую, що з Твоєю поміччю наша родина зможе витривати в усіх випробуваннях. Святий Іване Павле ІІ молися за нашу родину та за усі християнські родини.
Вірую…
Розарій до Богородиці.
Добре діло
Що я можу зробити сьогодні для кожної особи з моєї родини? (найменше діло вчинено з любові є цінним) Це буде пригадуванням Божого задуму щодо родини, яка була задумана з любові.
Ps. Якщо є можливість, добре молитися вдвох чи в групі: «Бо де двоє або троє зберуться в Моє Ім’я, там Я серед них» (Мт.18, 20)
Магістр наук про родину, докторантка Папського Університету Івана Павла ІІ у Кракові.
