Єр 20, 10-13; Пс 69(68); Рм 5, 12-15 Мт 10, 26-33
Ісус сказав до своїх апостолів: «Не лякайтесь людей. Нема нічого схованого, що не виявиться; нічого тайного, що не стане знаним. Що вам кажу в темноті, кажіть те при світлі; і що ви чуєте на вухо, голосіть з покрівель. Не бійтеся тих, що вбивають тіло, душі ж убити не можуть; а бійтесь радше того, хто може погубити душу і тіло в пеклі. Хіба не за шага продається пара горобців? А проте ні одни із них не впаде на землю без волі Отця вашого. А вам же все волосся на голові пораховано! Не бійтесь, отже: ви вартніші за багатьох горобців. Кожний, отже, хто визнає Мене перед людьми, того і Я визнаю перед моїм Отцем небесним. Хто ж Мене зречеться перед людьми, того й Я зречусь перед Отцем моїм небесним».
Слово Євангелія лунає сьогодні в новій ситуації, в якій опинилося людське суспільство, в ситуації невпевненості, страху, тривоги, піклування про завтрашній день. Люди сковані кайданами страху перед пандемією, про яку нічого не знають, перед світовими елітами, які наче велетенський Карабас-Барабас, граються країнами немов театральними ляльками, перед втратою праці, перед відкиненням, одним словом… перед смертю. За кожним разом, коли хтось обмежує наше буття, ми відчуваємо запах смерті. А справжнє цунамі страху, яке накриває нашу цивілізацію може підсовувати думку про те, що Бог пішов у відставку і Йому немає до нас діла. Здається, що цю підступну думку в тій чи іншій формі проковтнуло багато християн, які втратили надію, а їхнім досвідом є лише перша частина молитви пророка Єремії:
Я чув, як багато обмовляло мене: „Звідусіль жах! Донесіте! Донесемо на нього!” Усі заприязнені зо мною чигали на моє падіння: „Може він упіймається, і ми його подолаєм та й помстимося на ньому”.
Сьогодні Господь дає нам благодать зробити наступний крок у цій молитві, яка продовжується наступними словами:
Але Господь зо мною, немов воїн сильний, тим то гонителі мої спотикнуться, не подолають. Окриті соромом великим будуть, бо не пощастило їм, стидом побиті вічним, невигладним.
Господь, який є Володарем людської історії прагне сьогодні сказати ще раз «Не лякайтесь людей!!! Не переживай! Я не пішов у відставку! Я піклуюся про Вас! Мені не байдужі Ваші проблеми!
В Євангелії Матея особливим чином можемо споглядати на Бога Отця, як на найбільш турботливого Тата у Всесвіті. Чи коли- небудь мені приходила думка про те, як живуть пересічні горобці у нашому місці, чи їм є що їсти, або чи мають вони де перезимувати. Скажемо щиро – якщо ми не належимо до якогось товариства орнітологів, то навряд чи коли-небудь ми про таке думали. А небесний Отець про жодного з них не забув!
… Хіба не за шага продається пара горобців? А проте ні одни із них не впаде на землю без волі Отця Вашого. А вам же все волосся на голові пораховано! Не бійтесь, отже: ви вартніші за багатьох горобців. Кожний, отже, хто визнає Мене перед людьми, того і Я визнаю перед моїм Отцем небесним. Хто ж Мене зречеться перед людьми, того й Я зречусь перед Отцем моїм небесним».
Порівняння, до якого вдається Ісус було популярним в І – ІІ ст. Наприклад про рабі Симеона бен Йохаї (100 – 160 р.), який критикував співпрацю юдейської релігійної еліти з римлянами розповідали ось таку історію. Рабі Симон разом зі своїм сином після повстання Бар-Кохби були змушені втікати від римського губернатора Варуса і переховуватися в печері поблизу міста Пекі’ін (на півночі Ізраїля). Там Рабі Симеон переховувався близько 13 років і час від часу зі своєї печери спостерігав за птахоловами. Легенда розповідає, як Симеон бен Йоахаї бачив, що пташки попадалися в сильце лише тоді, коли голос з небес на це дозволяв. Роздумуючи над цим Рабі прийшов до висновку, що навіть горобець не може потрапити у пастку, якщо на це немає волі Божої і… вийшов з печери. Приблизно в той самий момент, коли це сталося, помер кесар Адріан (138 р.), на наказ якого і переслідували Симеона бен Йохаї. Після смерті кесаря Симеон жив ще 22 роки і помер 160 року.
Грецьке struthia означає маленьких дрібних пташок, в тому числі і горобців (struthion) натомість асарій була однією із найменших монет (1 ассарій = 1/16 динарія). Щоб підкреслити малу вартість Ісус говорить, що за одного такого ассарія продавали 2 дрібних пташки, а в Євангелії від Луки 12, 6 читаємо, що 5 пташок продавалося за 2 ассарія. Скоріш всього покупцю, який покупав 4 пташки, одну давали в якості бонуса.
Інше порівняння не менш яскраве.
А вам же все волосся на голові пораховано!
На голові людини кількість волосся становить від 50 до 140 тисяч. В середньому протягом дня під час різних процедур випадає від 50 до 100 волосин. І… жодна з волосин не випадає без Божого Провидіння!
Якщо навіть такі творіння як горобці «не падають без волі Отця», і якщо волосся на нашій голові пораховано, то що говорити про людину, за яку наш Спаситель заплатив найбільшу ціну – свою Кров?!
Якщо людина яка свідома вартості навколишнього середовища здатна віднайти, дослідити і занести в Червону Книгу 542 види тварин, яким потрібне особливе піклування і захист, то на що здатен Бог з любові до людини?! Якщо людина відшукала і занесла у Червону Книгу 826 видів рослин і грибів, яким загрожує зникнення, то яке місце займаєш Ти у серці Бога, в Його дорогоцінній «Червоній Книзі».
о. Роман Лаба, OSPPE, директор всеукраїнського бюро у справах душпастирства родин при Конференції Єпископів РКЦ в Україні
