Тож, ось кілька порад, що в цьому допоможуть :
1. ДОСЛІДІТЬ СВОЄ КОРІННЯ
Справа в тому, що всі ми – родом із дитинства, а відповідно свідомо чи підсвідомо сприймаємо і переймаємо моделі поведінки своїх тата і мами. Це свого роду «заводські установки», і в критичні моменти всі «налаштування» можуть автоматично скидатися до режиму by default.
⠀
Часом це добре, а часом – не дуже. Тож, варто з повагою, але чесно проаналізувати, що з «батьківського спадку» ви б хотіли бачити у своєму домі, а що бажаєте переосмислити і змінити. При цьому, дуже важливо зберігати смирення, бо ті, хто заявляють: «У нас такого ніколи не буде», завжди є першими кандидатами на повторення сюжету. «Не судіть, щоб і вас не судили» (Матвія 7:1).
2. СИНХРОНІЗУЙТЕ ПОГЛЯДИ І МРІЇ
Як говорив св. Августин, у головному — єдність, у другорядному —свобода, і в усьому — любов. Або ж за словами пророка: «Хіба підуть двоє разом, якщо вони не домовилися?» (Амоса 3:3). Особливо спільний погляд потрібний у сферах відносин із Богом, ставленні до церкви, служіння, родичів, друзів, фінансів, а також у вирішенні конфліктів та вихованні дітей.
3. ОБЕРІТЬ ПРИКЛАДИ ДЛЯ НАСЛІДУВАННЯ
Американці кажуть, що якщо черепаха залізла на стовп, значить, їй хтось у цьому допоміг. Іншими словами, ніхто і ніколи не «зробив себе сам». Усім нам потрібні мудрі наставники, порадники та гарні взірці. При чому, знову ж таки, бажано, щоб і чоловік, і дружина мали одні і ті ж орієнтири.
⠀
Як мінімум, Біблія вчить нас наслідувати союз Христа і Церкви: чоловіків — так жертовно любити, дружин — настільки шанувати (Єфесянам 5). Думаю, більшість складних ситуацій можна звести саме до цих простих, але надзвичайно глибоких істин. Не хочеться? Не «можеться»? Немає сил і терпіння? – Відповідь завжди у пробитих руках Ісуса.
Автор: Микола Савчук
