У своєму Апостольському листі «Patris corde – Із серцем Батька», Папа Франциск згадує 150-річчя проголошення святого Йосифа Обручника покровителем вселенської Церкви. З цієї нагоди від 8 грудня цього року до 8 грудня 2021 відзначатиметься «Рік святого Йосифа». Євангеліє згадує його ім’я лише в декількох місцях, але вже сотні років св. Йосип поставлений, як зразок батьківства. Чому? Чим він заслужив таке шанування? Чи можуть сучасні чоловіки навчитися батьківства у святого Йосифа?
Діагностика сучасного батьківства
Майже весь науковий світ та засоби масової інформації говорять, що ми живемо в час сімейної кризи, яка особливо стосується батьків. Причиною найчастіше вказується розпад традиційної, тобто патріархальної сімейної моделі. Батьки вже не є головами своїх сімей. Більшість внутрішніх справ (покупки, меблі для дому, навчання дітей) найчастіше вирішують матері. Це також знижує статус батька в сім’ї. Крім того, батьки позбавляють себе повноважень, наприклад, встановлюючи надто дружні стосунки зі своїми дітьми.
Йосип вчить нас правильним відносинам з дітьми
Діти вчаться шляхом наслідування, ідентифікації та моделювання. Недостатньо бути фізично близьким з дитиною, ви повинні бути з ним у конкретних стосунках. Якщо у дитини немає таких стосунків з батьком – немає моделі для ідентифікації. Зокрема, для хлопчиків, якщо у них немає моделі для формування чоловічої ідентичності, цю «порожнечу» часто замінюють засоби масової інформації та Інтернет. Діти не знайдуть там справжнього тата! Погляньмо тепер на історію св. Йосипа та малого Ісуса. Святий Йосип був майстром, який виготовляв повсякденні знаряддя праці. Він також міг бути теслярем. Ісус навчився цього ремесла від свого земного батька! У цей момент батьки запитують себе: чому я навчаю своїх дітей, що передаю їм? В чому я для них зразок для наслідування? З якою поведінкою ідентифікується мій син / дочка? Яку з цих форм поведінки вони унаслідували і “привласнили”?
Св. Йосип навчає нас батьківській праведності
Св. Іван Павло ІІ писав: «Бог обрав Йосипа подругом Марії саме для того, щоб забезпечити Ісуса батьківським захистом. Звідси випливає, що батьківство Йосипа це зв’язок, який найтісніше пов’язує його з Христом, вершиною всіх виборів і долі (пор. Рим. 8: 28-29) – досягається шлюбом з Марією, тобто через сім’ю “. Тож другий важливий аспект батьківства- Йосип піклується про будинок, будучи фактичним главою сім’ї. Сторінки Євангелій показують, що Йосип був поставлений перед ситуацією, яка лякала б кожну людину,стала би випробуванням довіри до Бога і до людини. Щоб повірити у дівоцтво і водночас материнство Марії, Йосип мав бути не лише надзвичайно, навіть надлюдськи впевненим у її чесності, цнотливості та вірності. Він також повинен був бути надзвичайно чесним і чистим. Інакше він би не повірив у її чистоту та правдивість. На даний момент батьки можуть поставити собі додаткові запитання: чи бачить моя дитина мене справжнім захисником сім’ї та її головою? Чи вчиться від мене поваги до жінок? Чи можу я бути взірцем справедливого, чесного та правдивого чоловіка для своїх дітей? Якщо ні, що ще я можу зробити, щоб це сталося?
Батько ніколи не може бути величнішим, ніж тоді коли він стоїть на колінах
Св. Йосипа деякі богослови називають “мовчазним святим” (адже Святе Письмо лише десяток разів згадує його ім’я). Через цю «тишу» він вчить нас, особливо чоловіків, бути смиренними, зважувати слова та бути людиною дії. В одному з останніх соціальних досліджень я знайшов інформацію про те, що лише 7% отців моляться разом і відвідують меси зі своїми дітьми. Припустимо, що це досить невеликий відсоток. Св. Йосип, служачи Ісусу у земному житті, весь час молився. Якби ми переклали це мовою статистики, ми могли б сказати, що він молився на 100%.
На початку батькові досить молитися принаймні один-два рази на тиждень з дітьми. Той, хто вміє молитися на вервиці, зрозуміє, наскільки це чудова молитва.
