Ось декілька порад для батьків, які можуть наблизити дітям сенс Великого Посту.
1. Врахуйте вік дитини
Великий Піст впливає на всіх дітей, але не однаковою мірою. Іноді нам доводиться чути, що маленькі діти не повинні нічого робити під час Великого Посту. Проте ми повинні підходити до таких висловлювань, зовсім з іншої сторони. Великий Піст не є клопотом чи поганим часом, який потрібно якось пережити. Великий Піст – це благодатний час, подарований нам Богом. Навіщо ж позбавляти цього часу найменших? Тим не менш, такі речі як навернення та спокутування гріхів, за малими винятками, не несуть ніякого сенсу для дітей віком до п’яти років.
Для них сорок днів – це ціла вічність! Так, варто подумати як ми можемо привернути увагу наймолодших, щоб не втомити їх до Великодня.
2. Врахуйте особливості кожної дитини, її власні сили і можливості
Важливо враховувати вік дитини, але також і її риси особистості та здатність докладати всіх потрібних зусиль, аби досягати тієї чи іншої мети. Наприклад, складання списку постанов на Великий Піст, може допомогти дитині, яка часто знеохочується, яка часто відчуває, що нічого не може зробити як треба; але цей же спосіб може дуже зашкодити іншій дитині, яка, сповнена гордині, скористається таким списком, щоб довести собі та іншим, що вона – найкраща. Також це не підійде дитині, яка занадто охоче вимірює цінність своєї великопісної діяльності за кількістю справ: молитов, жертв, – забуваючи, що виконання Божої волі не обов’язково стосується того, щоби щось зробити, але також і того, щоби чогось позбутися.
3. Супроводжуйте дітей до Великодня з увагою та пошаною
Слід пам’ятати, що при будь-якому духовному розвитку, зовнішні речі іноді бувають оманливі. Найголовніше – те, чого не можна побачити.
Для кожного з нас Бог приготував унікальну історію любові. Ось чому, наше ставлення до дитини має бути уважним і шанобливим. Уважне – щоб не задушити чи розчавити випадково тих чудес, які тільки-тільки зароджуються в їхніх душах. Шанобливе – щоб не загасити ці нові духовні пробудження заздалегідь задуманим шляхом, що завадить дітям віднайти свій власний унікальний таємний сад.
4. Не забувайте, що милосердя починається з самих себе
Чи хочемо ми, щоб наші діти щиро переживали Великий Піст як підготовку до Великодня? Набагато ліпше показати добрий приклад, ніж виголошувати довгі промови. Але будьте обережні, щоб не взяти на себе роль «зразкових» батьків: бажаючи подати хороший приклад, ми можемо, зрештою, сплатити високу ціну за спробу приховати свої слабкі місця та невдачі.
Так, нашим дітям зовсім не потрібні бездоганні батьки, а батьки, які, визнаючи себе грішниками, завжди покладаються на Боже милосердя.
Батьки, для яких пережиття Великого Посту схоже радше на ліфт, ніж на сходи. Св. Тереза від Дитяти Ісуса казала: «Я б хотіла знайти ліфт, який підняв би мене до Ісуса, бо я надто мала, щоби підніматися крутими сходами досконалості. Ліфт, який повинен підняти мене до Неба, – це твої руки, Ісусе! Для цього мені не потрібно рости великою, навпаки, мені потрібно залишатися маленькою, ставати дедалі меншою».
Сторінка Римсько-Католицької Церкви в Україні
