У 7 років Катерина склала приватний обіт чистоти, прагнучи стати черницею. Підлітком мусила опиратися спробам матері видати її заміж. Пропри незгоду батьків, Катерина обрізала волосся, багато покутувала, а 1363 року вступила до Третього домініканського ордену. Працювала вдома, прислуговувала в притулках для хворих, багато молилася, брала участь у богослужіннях і дотримувалася суворої аскези.
Заступництвом Катерини відбулося багато зцілень і звільнень від злого духа. Свята особливо вирізнялася здатністю примиряти й поєднувати людей. З дитинства мала містичні видіння – їй часто являлися Ісус і Богородиця. Катерина була духовно заручена з Христом і отримала від Нього обручку.
Глибокий послух Божій волі з 1370 року вилився в церковно-політичну діяльність. Свята не вміла писати й читати, але диктувала листи, у яких зверталася до Пап, духовенства та світських правителів. Виконувала роль дипломатичного посередника, доклала зусиль, аби повернути Папу з Авіньона в Рим, а згодом піклувалася про поєднання Церкви, яку розділили антипапи.
У Катерини було багато учнів і духовних дітей, але також недругів, які 1374 року оскаржили її перед інквізицією. Повернувшись із суду, який її виправдав, свята прислуговувала хворим на чуму, хоча сама мала слабке здоров’я. 1375 року Катерина отримала стигмати. 1378 року Папа Урбан VI запросив її до Рима, де вона активно впроваджувала папські реформи.
Знесилена, відійшла до Отця у 33 роки в Римі. Залишила по собі «Діалог про Боже Провидіння», численні листи й молитви. Канонізована 1461 року, 1970 проголошена Вчителем Церкви, а 1999 – покровителькою Європи.
Зображають святу в домініканському вбранні, терновій короні, з розп’яттям і розарієм у руках, іноді в присутності Дитятка Ісуса, Який дає їй обручку. Атрибути – череп, диявол під ногою, розп’яття, лілія, серце.
Покровителька Європи, медсестер, хворих. Захисниця від викиднів, пожеж і спокус.
Уклала Юлія Бойко
