Ми не можемо зробити це самостійно, ми потребуємо Божої допомоги, щоби жити праведно. І Він надає нам цю допомогу через Церкву. Можна сказати, що Католицька Церква – це своєрідний прямий шлях до Небес. Завдяки таїнствам і настановам, які вона дає, віруючим легше відшукати шлях у своєму житті до належного кінця в Богові.
Проте це не станеться автоматично: ми самі маємо постійно пильнувати, щоби жити правильним чином. Пам’ятай, що іноді на автостраді трапляються нещасні випадки! Однак альтернатива членству в Церкві в цьому порівнянні навіть більш ризикована: некатолик покладається на звивисті сільські дороги, де він може легко заблукати.
Не без Церкви
Ісус і Церква – невіддільні. Ісус заснував Церкву так, аби через неї «могла виявитися… багатогранна Божа премудрість» (Еф 3, 10). Оскільки Церква представляє Ісуса, той, хто її переслідує – переслідує Його (Ді 9, 4-5; 26, 14-15). Ісус говорив своїм учням, що ті, хто відкидає Його, так само відкинуть і їх самих (Йн 15, 18-21). У III столітті святий Кипріян Карфагенський сказав, що Бог не може бути твоїм отцем, якщо Церква не є твоєю матір’ю («Про єдність Церкви», 6). Він навіть стверджував, що ніхто не може спастися без певного зв’язку з Церквою! А святий Павло сказав, що без Ісуса нікому немає спасіння (Ді 4, 12). Хто гордує Церквою, той гордує Ісусом, а тому не спасеться (Лк 10, 16).
Однак це не означає, що люди, які не зі своєї вини не є католиками, автоматично втрачені та не мають майбутнього з Богом. Але це свідчить про те, якою важливою є Церква! Це насправді дуже логічно, якщо усвідомити той факт, що Ісус заснував Церкву, аби притягнути всіх людей до Себе.
Тісний звʼязок
Звʼязок між Ісусом та Церквою настільки потужний, що святий Павло порівнював його з любов’ю між чоловіком і дружиною (Еф 5, 25). Якщо ми хочемо перебувати в тісних стосунках із Ісусом, то повинні бути єдиними з Церквою. Справді, ми запрошені любити Церкву так само, як її любить Ісус! Ісус бажає, щоби ми були пов’язані з Ним та одне з одним, скріплені воєдино, наче гілки виноградної лози, без якої гілки не змогли би існувати (Йн 15, 5). Папа Бенедикт XVI сказав, що Церква – це «сопричастя життя з Ісусом Христом та одне з одним» (22 вересня 2011 р.).
Наслідуйте Церкву
Якщо ти дійсно когось любиш, то готовий заради цієї людини відмовитися від багатьох речей. Ти перестаєш жити тільки для себе та починаєш жити задля тої людини теж. Так само, і якщо ми дійсно любимо Ісуса. Бути християнином – це парадокс: втрачаючи себе, ми себе знаходимо. Якщо ми йдемо за Христом, живучи так, як навчає Церква – хоча іноді це дуже складно – то відкриваємо найкращі сторони свого «я». Ісус закликає нас узяти на плечі свій хрест, померти для нашої гріховності, щоби здобути вічне життя. Він також обіцяє, що кожен, хто залишить заради Нього навіть хороші речі, як от сім’я чи майно, «той одержить у сто разів більше» (Мт 19, 29). Як казав святий Павло, «Тепер я радію в моїх стражданнях за вас… задля Його тіла, яким є Церква» (Кол 1, 24).
Чи можуть некатолики потрапити до раю?
Ісус заснував Церкву, щоби ми могли вести правильне життя і потрапити на Небеса. Через Церкву ми отримуємо Його силу в таїнствах, правильне тлумачення Його Слова та допомогу в складних рішеннях. Також спільнота Церкви підтримує нас у скрутні хвилини. Ісус хоче дати кожному цю незамінну допомогу Церкви. Отож ми зобов’язані ділитися з усіма тим, як важливо бути чи стати католиком.
Бог «бажає, щоб усі люди спаслися і прийшли до пізнання істини» (1 Тим 2, 4). Роблячи все від нас залежне для досягнення цієї мети, ми не повинні засуджувати людей, які (поки що) не знають Христа або Церкви. Кожна людина заслуговує на нашу повагу, оскільки вона створена на Божий образ (Бут 1, 26). Ми віримо, що майбутнє тих, хто не знає Ісуса, і тих, хто не знає Його так, як ми, перебуває в руках Бога, який їх любить.
Отець Мішель Ремері, Твіти з Богом
