29 червня 2021 року – це 70-та річниця священицького служіння Папи-емерита Бенедикта XVI. В урочистість святих апостолів Петра і Павла 1951 року кардинал Міхаель Фаульгабер, Архієпископ Мюнхена і Фрайзінга, в катедральному соборі Фрайзінга уділив пресвітерські свячення 44-ом дияконам, між якими був його майбутній наступник на архієрейській катедрі.
Дорогою покликання
Йозеф Ратцінгер народився 16 квітня 1927 року. За наполяганнями настоятеля, який бажав систематичніше залучити хлопчину до церковного життя, 1939 року переступив поріг малої семінарії. Закінчивши середню освіту, Йозеф розпочав навчання в духовній семінарії, але по кількох місяцях був призваний на військову службу. Не погоджуючись з нацистською політикою, пробував дезертирувати з війська, але був схоплений та мало не попав під розстріл. У квітні 1945 року потрапив до табору військовополонених, і лише після звільнення у червні зміг повернутися до семінарії. Філософські студії проходили у Фрайзінгу, а богословські – в Мюнхенському університеті. Після заключного іспиту з богослов’я, влітку 1950 року семінарист Йозеф Ратцінгер несподівано отримав пропозицію, яка позначила його подальше життя: він переміг у конкурсі богословських праць та отримав спеціальну премію й можливість розпочати докторат, пише Vatican News.
Незабутній день
І ось, 29 червня 1951 року прийшла очікувана хвилина свячень: 44 диякони, між якими – брати Йозеф і Ґеорґ Ратцінгери, в катедральному соборі Фрайзінга отримали з рук кардинала Фаульгабера благодать Христового священства. Кардинал Йозеф Ратцінгер у своїй автобіографії, яка побачила світ 1997 року, так згадував про ці події: «Був чудовий літній день, що залишається незабутнім, як найважливіша хвилина мого життя. Не можна бути забобонними, але в тій хвилині, коли старенький архиєпископ поклав на мене руки, якась пташка, можливо жайворонок, вилетіла з-за головного вівтаря катедри та заспівала коротку радісну пісню; для мене це було немовби голосом згори, який сказав: усе гаразд, ти на добрій дорозі».
Щоденна Євхаристія
«З цього часу служіння Святої Меси стало для Йозефа Ратцінгера основоположною справою. Також і тепер, коли йому вже важко пересуватися», – підкреслив архиєпископ Ґеорґ Ґенсвайн, особистий секретар Бенедикта XVI, розповівши про те, що сьогодні той служить, сидячи в інвалідному кріслі, та зазначивши, що не було такого дня, коли б він не відслужив Євхаристію.
Архієпископ Ґеорґ повідомив, що Папа-емерит вже дуже слабкий фізично, але досі зберігає ясність ума. Голос Бенедикта XVI ослаб, йому важко говорити, але він перебуває у хорошому настрої та часто повторює: «Кожен день починаю та завершую з Господом. Побачимо, як довго це ще триватиме».
Мистецька виставка
У день важливого ювілею, у Римі, відкриється виставка у галереї «Arte Poli», яка буде тривати до 22 грудня. На виставці можна побачити особисті речі Йозефа Ратцінгера та численні світлини. Серед особистих речей – свідоцтво про Перше Причастя, іконка з приміційної Святої Меси, келих та чаша, рукописи, пише Aleteia.
Ще до офіційного відкриття, виставку відвідав особистий секретар Папи-емерита Ґеорґ Ґенсвайн. Він підкреслив, що Бенедикт XVI був приємно вражений такою ініціативою. «Він був дуже щасливий, тому що бути священиком для нього – це найголовніше у його житті. Він жив щоб бути священиком, він жив як священик».
Проект «Arte Poli» заснований 65 років тому Альбано Полі, художником, який виконував роботи у Ватиканських садах, базиліці святого Йоана Латеранського та інших місцях. Ініціативу виставки підтримали ватиканський Фонд Йозефа Ратцінгера-Бенедикта XVI, Папський комітет історичних наук та Музей пап.
З нагоди відкриття виставки Альбано Полі написав портрет Папи-емерита, який забражений на фоні важливих у його житті речей: піаніно, фігури св. Августина та ін.