Іноді важко побачити ширшу перспективу батьківства. Маленькі відволікання та незначні проблеми нескінченні, тому дуже легко забути мету, що стоїть за цим усім. Ось чому я придумав два запитання, які щодня ставлю своїм дітям, щоб вся наша сім’я могла зосередитися на тому, що для нас є найважливішим.
Звичайно, найважливішим моментом є подорож до неба, яка є метою всього нашого земного життя. Як батьки, наша робота – виховувати дітей, очі яких будуть прикуті до цієї вічної мети. Але багато з нас рідко мають можливість дистанціюватися і подумати, чи справді ми орієнтуємо своїх дітей на цю місію.
Кілька місяців тому я відчував себе перевантаженим щоденними потребами і знав, що мені потрібно щось змінити. Я хотів знайти спосіб зробити цю місію частиною нашого повсякденного життя. Тож я витратив деякий час, щоб подумати над цим, і придумав два запитання, які я ставлю своїм дітям щовечора на сімейній вечері.
Ці питання допомагають усім нам згадати ширшу перспективу нашого життя на землі. Щодня запитуючи і роблячи ці питання частиною нашої сімейної традиції, я відчуваю себе впевненіше, що виховую своїх дітей, зосереджуючись на найважливішому.
Сподіваюся, ці питання допоможуть і вам! Спробуйте запитувати своїх дітей щодня протягом тижня або двох і подивіться, чи помітите ви маленькі зміни на краще. Ці питання вчать дітей шукати можливості допомогти та бути вдячними щодня, роблячи всю сім’ю щасливішою, а дім спокійнішим.
Я запитую своїх дітей, що вони зробили сьогодні, щоб принести користь комусь іншому. Служіння іншим – одна з найважливіших частин християнства. Це питання нагадує моїм дітям про потребу шукати способи служити іншим і таким чином стати схожими на Христа.
Часто це дрібниці. Поділитися іграшкою з братами і сестрами, допомогти в приготуванні вечері, прибиранні іграшок. Але саме ці «дрібниці, зроблені з великою любов’ю» складають все життя і становлять святість.
Я хочу, щоб мої діти колись були чоловіками і жінками, які жили б для інших. Тому що служіння іншій людині – це те, що дає сенс і мету життю.
Як батько, моя велика робота – виховувати людей, які шукають можливості служити іншим, кожен день, усіма засобами. Коли я ставлю це питання, я знаю, що у нашому домі вчать та посилюють увагу до служіння.
За що сьогодні можемо подякувати Богу?
У позитивних психологічних дослідженнях вдячність міцно і послідовно пов’язана з щастям. Вдячність допомагає людям відчувати більше позитивних емоцій, насолоджуватися хорошим досвідом, покращувати здоров’я, долати труднощі та будувати міцні стосунки.
Користь щоденної подяки – одна з причин, чому я закликаю своїх дітей щодня дякувати. Але я впроваджую цю звичку ще й тому, що вона зміцнює їхні стосунки з Богом.
Це питання нагадує моїм дітям, що все хороше походить від Бога і що Він заслуговує подяки за всі ці благословення.
Ці питання досить прості. Але протягом днів, тижнів, місяців, які я запитую їх щоночі, мої діти отримують послідовну відповідь:
Дякуйте Богу за все хороше, що у вас є. Тоді поділіться благословеннями, які Бог дав вам, служачи іншим вашим часом та талантами.
Я молюся, щоб це послання залишилося з ними протягом усього життя. Я сподіваюся, що регулярний пошук відповіді на ці запитання вибудує звичку служіння та вдячності, щоб мої діти зосереджували своє життя на цих чеснотах у довгостроковій перспективі.
