20 лютого 1994 р. на площі Святого Петра в Римі Папа Іван Павло II промовив суворі слова: “Підступні атаки сучасної гедоністичної культури на сім’ю, яка, всупереч усім деклараціям про права людини, насправді суперечить справжньому благу родини, можна відбити лише молитвою, постом і взаємною любов’ю”.
Слова Святішого Отця не тільки не втратили своєї актуальності, але й донині є сіллю в очах лібералів, модерністів і революціонерів, як у політичних рядах, так і в лавах Церкви.
Іван Павло ІІ зазначив, що вже в 1994 році (Рік сім’ї в Католицькій Церкві) домінували суцільні антисімейні послання та пропаганда антисімейних цінностей. «Вони ставлять на перший план те, що веде до розпаду сімей і поразки людини – чоловіка, жінки та дитини. Вони називають добро тим, що насправді є злом: поспішні розставання, подружні невірності не тільки терпимі, але навіть і похвальні, розлучення, вільне кохання – це поведінка, яка часто виявляється зразком для наслідування. Для кого ця пропаганда? Яке її джерело?», – різко запитав польський Папа.
Тоді Іван Павло II різко розкритикував резолюцію, ухвалену Європарламентом за кілька тижнів до його виступу: «Це не лише захист людей з гомосексуальними нахилами від несправедливої дискримінації. З цією метою погоджується і Церква, до того ж вона підтримує таке ставлення і сама приймає його, адже кожна людина заслуговує на повагу. З іншого боку, морально неприпустимо законодавчо санкціонувати гомосексуальну практику. Зрештою, співчуття до тих, хто грішить і не може звільнитися від цієї тенденції, не означає пом’якшення вимог моральної норми (пор. Veritatis splendor, 95). Христос простив жінку-перелюбницю, врятувавши її від каменування (пор. Ів. 8, 1-11), але в той же час сказав їй: “Іди і віднині не гріши!” (Ів. 8, 11), – згадував він.
«Треба, однак, сказати, що резолюція Європарламенту вимагає юридичного визнання морального розладу. Парламент незаконно надав юридичну цінність девіантній поведінці, що не відповідає Божому плану: ми знаємо, що людина піддається слабкостям, але таким чином Парламент підтримав людські слабкості », – додав Святий Отець.
Іван Павло ІІ також зазначив, що справжнє право людини – це перемога над собою, яка дозволяє жити в злагоді з сумлінням. «Без елементарного усвідомлення моральних норм людське життя та людська гідність знаходяться під загрозою занепаду та знищення. Забувши слова Ісуса: правда зробить вас вільними (Ів. 8, 32), світ намагається показати моральне зло, ухилення, своєрідне рабство як спосіб визволення, фальсифікуючи саму суть сім’ї», – підкреслив він.
«Союз двох чоловіків чи двох жінок не може бути справжньою сім’єю, а тим більше таким союзам можна надати право усиновлювати дітей-сиріт. Ці діти зазнають серйозної шкоди, тому що в такій прийомній сім’ї вони знаходять не батька і матір, а двох батьків або двох матерів”, – пояснив Папа Римський.
«Ми віримо, що парламенти європейських країн будуть триматися на відстані від цієї пропозиції і в рік сім’ї, який ми зараз святкуємо, захистять сім’ї наших суспільств і народів із давніми традиціями від цієї фундаментальної загрози. Але немає сумніву, що перед нами стоїть жахлива спокуса. (…) Христос каже нам, християнам і європейцям, що таке зло можна подолати лише молитвою та постом. Так, ми не можемо побороти це зло, цю загрозу іншим способом. Єдині приклади, на які ми можемо посилатися, – це праведне, здорове сумління та почуття відповідальності народів, які не можуть допустити, щоб сім’я була зруйнована, бо від цього залежить майбутнє кожного з нас», – підсумував Іван Павло ІІ.
