Останніми днями увага американських католиків була зосереджена на Балтіморі, де проходило щорічне пленарне засідання Конференції Єпископів США. Давно відомо, що воно було присвячене Євхаристії, і одним із ключових пунктів порядку денного було обговорення питання причастя політиків, які публічно підтримують аборти та запроваджують закони про аборти.
Справа роздувається, тому що вона стосується багатьох відомих політиків демократичної партії, і перш за все Джо Байдена, який, з одного боку, заявляє про себе, як про глибоко релігійного і практикуючого католика, а з іншого боку, є найбільшим промоутером абортів серед американських президентів і виступає за вбивство дітей в утробі матерів до дев’ятого місяця вагітності включно.
Деякі ієрархи на чолі з архієпископом Сан-Франциско Сальваторе Корділеоне оголосили, що під час зустрічі в Балтіморі вони хочуть проштовхнути спільний документ всього єпископату, який забороняє політикам, які виступають за аборт, приєднуватися до Євхаристії. З іншого боку, інші високопоставлені особи на чолі з архієпископом Вашингтона кардиналом Вілтоном Грегорі виступали за допуск таких осіб до Причастя.
Довгий час у католицьких ЗМІ домінували голоси тих єпископів, які були сповнені рішучості довести справу згідно з чинним Кодексом канонічного права, який у каноні 915 забороняє проабортивним політикам приєднуватися до Євхаристії.
Ситуація змінилася після візиту Джо Байдена до Ватикану 29 жовтня. Вийшовши з аудієнції з папою Франциском, президент США оголосив журналістам, що папа визнав його добрим католиком і заохотив продовжувати причащатися.
На запитання журналістів про це Святий Престол відмовився коментувати. Також не було спростування заяви Байдена. Відтоді, однак, кількість заяв американських єпископів на цю тему різко зменшилася, як і їхнє бажання дисциплінувати президента США.
Документ єпископату
Нарешті, позавчора в Балтіморі Єпископська конференція США переважною більшістю прийняла 30-сторінковий документ «Про таємницю Євхаристії у вірі Церкви». Однак він не містить жодних згадок про католицьких політиків, які публічно підтримують аборти та причащаються одночасно. Лишень говориться загально про стан смертного гріха:
«У стані смертного гріха не можна відвідувати Святу Месу чи причащатися, не шукаючи таїнства примирення та відпущення».
За документ проголосували 222 єпископи, проти були лише вісім.
Пленарній асамблеї передувала промова Апостольського нунція в США архієпископа Крістофа П’єра, який закликав американських ієрархів не шукати розколів, додавши, що до таїнств не слід ставитися як до чогось, що «можна уділяти лише небагатьом привілейованим особам». З іншого боку, сановник зауважив, що питання захисту життя є однією з найактуальніших проблем і що «Церква має відстоювати життя без жодних виправдань».
Лист українських католиків
Оскільки Церква в Сполучених Штатах є орієнтиром для багатьох католиків у всьому світі, цього документа з нетерпінням чекали віруючі, а особливо священнослужителі, в інших країнах. Його зміст, однак, розчарував їх, як і мовчазна позиція Святого Престолу, який останніми роками відмовлявся офіційно вирішувати цю проблему. Тому єпископи та священики не знають, як діяти в ситуаціях, коли політики, що виступають за аборт, хочуть причаститися: відмовити їм чи дозволити?
Сумніви та дилеми католиків у багатьох країнах добре відображені у відкритому листі, оголошеному позавчора кількома українськими організаціями та пролайф-колами до апостольського нунція в Києві архієпископа Вісвалдаса Кульбокаса. Варто процитувати довші фрагменти цього листа, оскільки вони чудово показують суть суперечки, яка розділяє сьогодні Католицьку Церкву.
По-перше, підписанти пояснюють, що написання листа є наслідком кількох останніх подій, які викликали велике збентеження в серцях багатьох віруючих:
«Оскільки це факти церковного та політичного життя, які обговорюються у ЗМІ, ми звертаємося до вас із відкритим листом, щоб ваша публічна реакція була поясненням і світлом для багатьох розгублених християн».
Чотири жовтневих події
Далі в листі розгублені та стурбовані католицькі активісти пояснюють, що вони мають на увазі:
«Ми маємо на увазі зустрічі Святішого Отця з політиками, які чітко й публічно заявляють про свою підтримку права на аборт, максимізують це право, пропагують індустрію абортів і водночас заявляють про себе, як католиків».
Підписанти листа наводять конкретні факти зустрічі папи Франциска.
1) 11 жовтня 2021 року Папа Франциск прийняв на аудієнції Ненсі Пелосі, Спікера Палати Представників США. Сталося це тоді, коли Палата, яку очолює Ненсі Пелосі, ухвалила постанову, згідно якої аборт вважається «правом жінок». Це найбільше про-абортивне право в США . Ця подія стала приводом до відкритого Листа архієпископа Сан Франциско, Сальваторе Корделіоне , в якому він засуджує політиків-католиків, задіяних в таке зло. Ненсі Пелосі відповіла на лист Архієпископа, пояснюючи, що Бог, в якого вона вірить як католичка, дав людині вільну волю, а отже, можливість вирішувати чи мати дітей, чи ні. Такими чином Ненсі Пелосі найбільш радикальне абортивне право пояснює… своїм розумінням католицької віри … Після цього Спікера Палати представників прийняв Папа Франциск .
2) 29 жовтня 2021 року Папа Франциск прийняв на аудієнції Президента Південої Кореї, Мун Чже Іна. Чинний Президент Південної Кореї призначив шість із дев’яти суддів Верховного Суду Південної Кореї, які були відомими прихильниками абортів та гендерної рівності. Ті ж судді у складі Верховного Суду в 2019 році постановили, що закон з 1953 року, який криміналізує аборти, є неконституційним, що дало законодавцям право до кінця 2020 року його скасувати. А вже в січні 2021 Парламент країни прийняв заходи, які дозволяють аборти до 14 тижня вагітності, а у випадку зґвалтування до 24 тижнів. В серпні минулого року кардинал Ендрю Йом Су Юнг з Сеула та інші єпископи зустрілися з Президентом Муном та представили йому лист із закликом відстоювати політику «за життя», однак на сьогоднішній день Пан Мун не слідував вказівкам єпископів.
3) 25 жовтня 2021 року Папа призначив Джефрі Сакса членом Папської академії суспільних наук . Джефрі Сакс є відомим глобалістом та прихильником скорочення населення шляхом абортів та контрацепції. У книзі 2008 року «Співдружність: економіка для перенаселеної планети» науковець розглядає аборти як дешевий і ефективний спосіб позбутися «надлишкового» населення. Окрім абортів, Сакс виступає за максимальне поширення контрацепції. Попри всі ці обставини, Сакс регулярно брав участь у профільних заходах, організованих Ватиканом. У тому числі він був топ-спікером минулорічної конференції «Економіка Франциска».
4) 29 жовтня 2021 року Папа Франциск прийняв на приватній аудієнції Президента США Джо Байдена, який від самого початку передвиборчого процесу був послідовним прихильником поширення прав та можливостей вчиняти аборти. Ставши Президентом, Джо Байден ліквідував обмеження на аборти, які встиг встановити його попередник Дональд Трамп. Зокрема Байден скасував Mexico city policy – політику США, яка блокувала федеральне фінансування неурядових організацій, які надають консультації щодо абортів або направлення для виконання абортів, або виступають за декриміналізацію абортів або розширення послуг з абортів. Внаслідок такого діяння абортивна індустрія в США та за її межами фактично отримала можливість необмеженого фінансування. При цьому Джо Байден декларує себе як католик і приступає до Святого Причастя. Наприклад, на наступний день після зустрічі з Папою Джо Байден брав участь в Євхаристії і приступив до Причастя в храмі св. Патрика.
Підписанти листа пояснюють:
«Ми не хочемо судити про наміри Святішого Отця Франциска чи його душпастирську чуйність. Ми розуміємо, що Папа, як лідер держави Ватикан, є суб’єктом міжнародного права і має зустрічатися з різними політиками. Проте в даному випадку мова йде про політиків, які є членами Католицької Церкви і пропагують політику, яка не відповідає її доктрині, а також несумісна з природним правом на життя. У всякому разі, ці факти викликали замішання в серцях багатьох католиків та християн інших віросповідань. Це робить проповідь євангелії неймовірною, а свідчення Церкви втрачає свою ясність і силу!»
Питання розгублених віруючих
З цієї причини католицькі активісти від імені вірних, об’єднаних у їхніх організаціях, просять Апостольського нунція відповісти на такі запитання:
1) Які наслідки Католицької Церкви має для тих, хто є членами Католицької Церкви, які здійснюють або активно пропагують аборти?
2) Чи може католицький політик або громадський діяч, який публічно заявляє про підтримку закону про аборт, а також сприяє його поширенню, причаститися?
3) Як має поводитися католицький єпископ/священик/або інший священик у ситуації, коли на Месі присутній політик або громадський діяч, який прихильник аборту, який публічно не дистанціювався від своїх поглядів і вчинків: дати чи відмовитися від Причастя?
4) Чи може католицький політик / громадський діяч / представник освіти, який публічно висловив свою підтримку закону про аборт або публічно підтримав право на аборт, бути прийнятий до католицьких організацій і бути викладачем у католицьких навчальних закладах?».
Християнські активісти додали, що написали свого листа напередодні трагічної річниці, а саме 101 рік тому – 18 листопада 1920 року вперше в історії було легалізовано аборти. Це сталося в Радянській Росії під владою більшовиків.
Підписанти закінчують свій лист такими словами:
«Ми просимо і молимося, щоб ваш пастирський голос з цього приводу був недвозначним і ясним! Сподіваємося, що ваше пастирське вчення підтримає не лише католиків, а й усіх християн України».
Чи отримають стурбовані католики відповідь, яка розвіє їхні сумніви?
