Ця стаття написана для тих людей, які хотіли б зупинити когось зі своїх близьких, які через ті або інші причини обдумують рішення зробити аборт.
Про те, які питання можна поставити жінці, котра прагне перервати вагітність, розповідає психолог-консультант російського благодійного фонду «Сім’я і дитинство» Олена Смирнова.
З досвіду психологічних консультацій в медичних установах ми зробили висновок: певні технології розмови з жінкою, що записується на аборт, які можуть якось вплинути на її рішення, існують. Але було б дуже оптимістично припускати, що, поставивши їй всього декілька питань, ми досягнемо мети: вона одумається і зважиться народжувати. В кращому разі ми можемо сподіватися на те, що вона хоч би задумається над тим, що аборт — не єдиний і не найкращий вихід з її життєвої ситуації.
1. Як Ви уявляєте зараз дитину, яку Ви носите?
Це питання важливе тому, що у момент ухвалення рішення про аборт свідомість жінки часто буває намертво прив’язана до життєвих обставин, що вимушують її зробити аборт, і вона не бачить більше нічого. Психологи називають цей стан «тунельною свідомістю». Коли ж ми питаємо жінку, як вона представляє дитину, вона повинна звернутися не до обставин, які примушують її до аборту, (про них ми поговоримо пізніше), а до того, хто взагалі той, від кого вона хоче позбавитися. У відповідь на це питання можуть бути різні реакції, наприклад: «Я не хочу про це думати» або «Я взагалі собі його ніяк не представляю». Для того, щоб піти далі за такі відповіді і все-таки обговорити тему, що цікавить, — розвиток внутріутробної дитини на цьому терміні, досить просто людської чуйності.
Але іноді буває корисно жорстко відреагувати на такі слова: «Зрозуміло, що Ви не хочете про це думати, але від цього дитина не перестає бути людиною. Від того, що Ви закриваєте від себе ці роздуми, нічого не міняється».
Після питання про розвиток дитини жінка може зануритися всередину себе, і хоча навряд чи вона добре собі уявляє з медичної точки зору, як розвинена її дитина саме зараз, але вона вже починає звертатися до нього як до окремо існуючої людини. Можна розповісти їй, як розвивається дитина на цьому терміні. Деяким буває досить побачити на УЗІ, як ворушиться їх дитя або почути його серцебиття, щоб ухвалити рішення зберегти дитину.
2. Яке ім’я Ви б дали Вашій дитині? Кого Ви більше хочете, хлопчика або дівчинку?
Ці питання також допомагають жінці перемкнути увагу з обставин на дитину, трішки помріяти.
3. Чим ця внутріутробна дитина відрізняється від Вашої старшої дитини?
Це питання для жінки, у якої вже є діти. «А чим дитина, яка ще не народилася, для Вас відрізняється від тієї, яка народилася?» Подальша розмова може перетворитися на інтелектуальну дискусію на тему того, що ця ще не людина, а та вже людина, але цю дискусію варто повертати в первинне русло, тобто продовжувати порівнювати цих двоє дітей: «А Ви, коли чекали старшу дитину, Ви її теж сприймали як ніщо, яке колись народиться і стане кимось? Ким була для Вас перша дитина, коли Ви її чекали? Коли вона, по-вашому, стала людиною? А ця чим від неї відрізняється? Ви як ту дитину колись чекали, так і цього зараз чекаєте, вона такий же».
Додаткове питання на цю тему: «А з першою дитиною у Вас все було безхмарно? Чи довелося Вам подолати якісь труднощі ради того, щоб вона народилася?». Як правило, і з попередньою дитиною жінці доводилося долати якісь труднощі, якщо не в період вагітності, то вже після народження дитини. Можливо, виявиться, що заради дитини вона багато через себе переступала. І виникає наступне питання: якщо вже вона в принципі здатна зробити щось для свого дитяти, чи може вона хоч трохи з того, що вона зробила для старшої дитини, зробити і для другої?
А потім, коли вона побачить її, коли зустріне, то її радість окупить всі витрати, їй вже захочеться про неї піклуватися.
«Уявіть собі, що ця дитина вже народилася, і Ви її взяли на руки».
Якби дитина народилася, багато жінок вже не змогли б від неї відмовитися. Фактично аборт є відмовою від дитини. Аборт відбувається, якщо дитина є, а жінка відмовляється пускати її в своє життя. Багато чому унаслідок того, що вона її не знає. Коли жінка бере дитину на руки, вона вже не може сказати їй: «Ні, я не хочу, щоб ти в моєму житті була, тому що тебе доведеться годувати». Суть в тому, що жінка не може собі уявити, щоб вона відмовилася від народженої дитини, і завдання в тому, щоб вона уявила собі свою внутріутробну дитину як таку, що вже народилася, тому що вона колись такою і стане.
4. Чи хочете Ви мати дітей?
Це запитання дуже тонке і дуже складне. Його потрібно задати дуже вчасно, з великим тактом і увагою до жінки. Адже можна його задати недбало: «Ти ось хочеш зробити аборт? А ти взагалі-то хочеш мати дітей?» І тоді буде отриманий соціально шаблонна відповідь: «Так, взагалі хочу – я нормальна жінка. Але зараз заважають обставини».
Тому це питання повинне бути дуже вчасно і делікатно задане, щоб уникнути соціального штампу. Завдання цього питання – дати жінці можливість задуматися в цілому про своє життя, про свою долю, щоб вона представила свою життєву перспективу, пригадала про свої цінності, задумалася про якісь основні для неї речі. І вона вже не буде прив’язана конкретно до цієї життєвої ситуації, яка у неї є зараз і через яку вона хоче зробити аборт. Вона подумає про себе як про людину і як про жінку. Вона взагалі хоче мати дітей? Чим буде наповнено її життя? І тоді цей погляд на її життя в перспективі допоможе їй зрозуміти, що насправді вона хоче мати дітей. І це може зіграти на користь конкретної дитини.
Відповідаючи на це питання, жінка може проговорити про свої страхи, про відкидання жіночності, про бунт проти своєї жіночої ролі і що-небудь ще. Можна буде вислухати її, обговорити якісь важливі моменти, можливо, допомогти позбавитися від якихось страхів або стереотипів.
5. Що Вам заважає народити дитину?
Тепер ми даємо можливість жінці поговорити про ті обставини, які штовхають її на аборт. Це дуже важливе питання, тому що ці обставини потрібно обов’язково з нею обговорити. Дати можливість відповісти на це питання розгорнено, розповісти про проблеми, страхи, сумніви, через які вона задумалася про аборт. Потрібно чуйно і уважно вислухати її, адже ці проблеми для неї дійсно серйозні, навіть якщо Вам вони і не здаються такими. Можливо, Вашій співбесідниці стане легше просто від того, що Ви її вислухали з розумінням. Після цього необхідно дати їй можливість подивитися на проблеми з іншої точки зору, оскільки, швидше за все, вона настільки на них зосереджена, що не бачить ніяких інших варіантів рішення, окрім аборту
Можна запитати її: «А як повинна змінитися ситуація, щоб Ви зважилися народити дитину?». І обговорити разом з нею, що можна зробити для того, щоб наблизити цю ситуацію, і чи дійсно тільки при таких обставинах можна народити дитину? Треба спробувати обговорити з нею різноманітні варіанти вирішення проблеми, і можуть знайтися геніальні і прості рішення.
Багато проблем є насправді ілюзорними, і для стороннього спостерігача і співбесідника ясно видно їх надуманість, необгрунтованість. Жінці перед абортом її життєві труднощі здаються набагато страшнішими, ніж вони є насправді. І співрозмовник може спробувати дати це побачити самій жінці, вивести її із стану «тунельної свідомості».
Є жінки, які через незадоволеність життям аргументують аборт небажанням завдавати дитині неприємностей. Вони говорять: він буде без батька, або в убогості, або чекають якихось інших труднощів.
На ці аргументи існує достатньо жорсткий метод, але він іноді допомагає. Можна запитати: «А якби зараз Ваша дитина могла б подати голос, могла би сама своєю долею розпоряджатися, то, як Вам здається, щоб вона відповіла? Чому вона віддасть перевагу – ось це життя з її недоліками, або щоб його не було взагалі? Як Вам здається, чого б вона хотіла?» Тут ми знову ж таки пожвавили дитину в очах його мами, оскільки одна з основних проблем аборту – це те, що жінка абсолютно не сприймає її як окрему людини. Вона його сприймає виключно як обставина свого життя. І цим питанням ми відкрито ставимо перед нею цю альтернативу: ми називаємо аборт не медичною операцією, а позбавленням дитини життя. Не безпосередньо проповідуємо, що це вбивство, а побічно указуємо на це, питаючи: «Хотілося б йому жити погано або не жити взагалі?»
6. Чому Ви вважаєте, що маєте право зробити аборт?
Можна поставити таке глобальне питання. Це насправді дуже об’ємна тема. Розмова може обернутися в різні напрями, залежно від того, що відповість жінка. Вона може сказати: «Це юридично дозволено». Далі можна поставити питання: а чи вважає вона, що все, що юридично дозволене, є етично допустимим? Так, після аборту, у в’язницю її, звичайно, не посадять. Але з етичної точки зору як її вчинок виглядатиме для неї ж самої? Вагітна жінка може відповісти: «Але я ж можу розпоряджатися своїм тілом!» Тоді можна запитати: «А чому Ви упевнені, що це повністю Ваше тіло? Ви упевнені, що саме у цієї частини Вашого тіла така ж стать, як і у всього іншого Вашого тіла? А де Ви бачили частини тіла, які були б з іншою групою крові, ніж решта всього тіла?» Нарешті, до чого все це мовиться: «Так Ви упевнені, що це Ваше тіло? Чи не є випадково це тілом якогось іншої людини, хоча воно і розташоване усередині Вас?».
Віруючим людям це питання можна поставити таким чином:
«Чия це дитина?
Закономірна реакція – моя і мого чоловіка, звичайно ж. Але для віруючої людини можна нагадати, що це насправді Божа дитина. Просто вона довірена Вам на якийсь час, щоб Ви про неї піклувалися. І не можна так от просто розпоряджатися не своїм. Віруюча людина повинна пригадати, що дитина їй не належить і що за те, що вона зробила з дитиною, яка була дана їй на якийсь час, для виховання і турботи, за долю цієї дитини він триматиме відповідь – вищу відповідь перед Богом. І там питатимуть не про те, яка марка була у мобільного телефону дитини, і чи були у неї окрема кімната, модний одяг і інше.
Можна поставити їй таке питання: «Ви уявіть собі, що ось Ви померли – це у будь-якому випадку коли-небудь трапиться. І після смерті Ви зустрілися з цією дитиною. Вона говорить: «Мама, а за що ти не дала мені жити? І що Ви зможете їй відповісти? Думаєте, пояснення, якими Ви зараз виправдовуєте себе, для неї переконливо прозвучать? Або Бог запитає: «Навіщо ж ти це зробила?» А для Бога ці пояснення будуть значущими? Чи будуть вони дійсно бути виправданням?».
7. Як Ви уявляєте процедуру аборту, чи відомо Вам що-небудь про її наслідки?
Тут можна розповісти про те, що вона-то, звичайно, буде під наркозом, але. По-перше, це операція, що проводиться наосліп. Багато хто думає, що під час аборту лікар бачить все, що робиться всередині. Але ж аборт – це не порожнинна операція, коли, наприклад, розрізає живіт і все видно. У разі аборту інструмент вводиться в порожнистий орган, який знаходиться усередині тіла. Лікар робить операцію під контролем УЗД і фактично на дотик.
Багато лікарів писали про безперечну шкоду аборту для здоров’я жінки. Наприклад, доктор медичних наук, професор, директор Центру клініко-морфологічної діагностики репродуктивної патології Санкт-Петербурга Борис Глуховець, у своїх наукових роботах пише про те, що «операції штучного переривання вагітності навіть в першокласних гінекологічних стаціонарах можуть ускладнюватися серйозними пошкодженнями шийки і тіла матки, розвитком маткових кровотеч, є чинниками ризику по виникненню інших ускладнень, що може привести навіть до летального результату». Не говорячи вже про те, що штучні аборти є однією з головних причин невиношування вагітності і вторинного безпліддя.
Професор наводить наступні дані:
– аборт як причина вторинного безпліддя складає в нашій країні до 41%;
– після аборту частота мимовільних викиднів збільшується в 8-10 разів;
– близько 60% першородящих жінок у віці старше 30 років страждають невиношуванням вагітності у зв’язку з попередніми численними абортами;
– у 38% пацієнток після штучного аборту на протязі, як мінімум, двох місяців не може нормалізуватися менструальний цикл.
Після розповіді жінці про медичні наслідки аборту, можна запитати у неї, чи відомо їй, що бувають не тільки фізичні, але і душевні наслідки аборту?
Чи знайомий їй такий термін, як «постабортний синдром»?
Тут можна повісті бесіду таким чином: «Напевно у Вас є знайомі різних віків. Чи знаєте Ви немолодих жінок, які робили аборт багато років тому? Як вони зараз оцінюють ті обставини, які змусили їх зробити аборт: чи вважають вони ці обставини дійсно значущими чи ні? Що вони переживають зараз в душі?» Можна порекомендувати Вашій співбесідниці відверто поговорити з такою жінкою, можливо, навіть дати контакти якийсь своїй знайомій, яка погодиться розповісти про свій досвід.
Або якщо Ви самі пережили подібне, було б непогано чесно і відкрито розповісти про те, що було з Вами.
У життєвому сенсі аборт може сприйматися нами як побутова, буденна подія. Але дуже важливо, як ця подія бачиться через роки, коли життя добігає кінця. Щоб жінка задумалася про те, чого вона насправді хоче – в найближчі півтора роки погано спати ночами, встаючи до своєї дитини, або потім все життя мучитися совістю і погано спати ночами через спогади і кошмари.
8. Чи замислювалися Ви коли-небудь, кому вигідно, щоб масово здійснювалися аборти?
Для інтелектуальних людей доречне і таке питання. «Ви, напевно, знаєте, у нас це звичайна процедура, – говоримо ми їй, – хоч би раз в житті більшість жінок до цього вдавалися. За статистикою здійснюється декілька тисяч абортів в день. Чи замислювалися Ви коли-небудь, кому вигідно, щоб це було так
Аборт як операція, як процедура відома давно, але з етичної точки зору завжди засуджувався. Зараз це не тільки не засуджується, але фактично вітається. Відношення до абортів в корені змінилося. І у зв’язку з цим виникає питання: «Якщо відношення так сильно міняється, значить, є хтось, хто зацікавлений, щоб громадська думка була саме такою. Хто б це міг бути, і в чому його інтерес?».
З віруючою жінкою можна торкнутися теми старань небожественних сил полонити людські душі. Причому тут можна сказати, що не стільки за душу дитини йде боротьба, а переважно за душу матері. Тому що все-таки рішення про аборт – це дуже суворе, жорстоке рішення, яке залишиться на совісті жінки.
Але є і практичні аспекти зі світу житейського. Абортивна сировина – це плацента і стволові клітини, і це дуже дорога сировина, яка широко використовується, і здобувати її потрібно в промислових масштабах. Звичайно, навряд чи аборти були легалізовані саме з метою отримання цих матеріалів, але зараз ці матеріали активно здобуваються, і їх не хочеться втрачати тим людям, які на них роблять гроші. І у них є цілком прагматичний інтерес, щоб число абортів не скорочувалося або, якщо скорочувалося, то трохи. І далі можна запитати жінку, чи згодна вона таким чином бути використаною якимись силами? Організаціями, людьми, які до її життя ніякого відношення не мають і яким її доля глибоко байдужа.
9. Хто у Вашій сім’ї проти дитини і хто за неї?
Повертаючись до життєвих обставин жінки, можна поставити таке питання. Спочатку краще запитати, хто проти дитини. Тому що може вийти так: жінка скаже, що всі проти, і навіть всіх назве поіменно. І далі можна погодитися, що дійсно, під таким тиском складно зберігати свою думку. Але чи не вийшло випадково з нею так, що вона дещо сплутала себе і своє вороже оточення? Вона сама-то хоче дитину? І далі дати їй можливість детально розповісти про те, чому вона не хоче, що їй заважає (див. вище).
Можливо, з’ясується, що хтось з родичів дійсно проти. Які аргументи вони наводять? Чому вони це роблять? Робили вони самі аборти і як вони відносяться до такого кроку? З’ясувавши ці важливі обставини, необхідно допомогти жінці боротися з тиском усередині сім’ї і навіть, можливо, з насильством – фізичним, емоційним, моральним, матеріальним і т.д.
Дуже важливо дізнатися, а чи є хоч хтось, хто за дитину і могли б ці люди подати їй підтримку, зокрема, наприклад, узяти на себе конфронтацію з тими, хто проти.
10. Яку допомогу я можу Вам надати, щоб Ви ухвалили рішення народити дитину?
Нарешті, добре запитати у жінки, а як саме Ви можете їй допомогти? Це питання правильніше ставити в кінці бесіди, щоб жінка вже встигла висловити свої сумніви і страхи і після того, як деякі з них виявляться «розхитаними», коли перед жінкою з’явиться якась альтернатива аборту.
Коли жінка говорить про те, що вона хоче зробити аборт, вона повністю з’єднана з тими обставинами, які їй заважають зберегти дитину. І якщо у неї в цей момент запитати: «А що я можу зробити?», – вона, швидше за все, відповість, що нічого, і що, загалом, не дуже їй ця допомога і потрібна. Коли ж жінка від’єднається хоч би трохи від своїх життєвих обставин, тоді їй можна розповісти про те, як ці обставини можна змінити, і запропонувати свою допомогу. «Все-таки, що саме Вам потрібно, щоб в цій ситуації вистояти перед обставинами?» Можливо, треба просто допомогти їй знайти потрібні слова для бесіди з чоловіком або з родичами, порадити хорошого лікаря, допомогти з коляскою, ліжечком для дитини. Можливо, потрібна емоційна підтримка. У кожної жінки свої потреби. Для багатьох вже саме Ваша пропозиція допомоги від себе особисто може виявитися цілющою. Тому що таку пропозицію означає визнання Вами одночасно і проблем жінки, і цінності ненародженої дитини – такої значущої цінності, що Ви готові навіть зробити певні дії, прикласти зусилля, можливо, чимось пожертвувати, щоб він народився.
Можна порадити їй звернутися в організації, які допомагають вагітним жінкам, що опинилися у важкій життєвій ситуації.
***
На завершення хотілося б сказати наступне: не так просто розбудити серце. І немає ніяких спеціальних прийомів, щоб це зробити. Жінці, котра опинилася у важкій життєвій ситуації, можна допомогти. Але лише за умови, що помічник дійсно щиро бажає їй добра. Потрібно не прагнути довести свою правоту або переконати жінку в тому, що аборти робити не можна (хоча ми з цим безумовно згодні), а саме бажати добра. Ніяка жінка не хоче бути лише «аргументом» в доказі правоти якоїсь людини або ідеї.
Питання, які ми пропонуємо, можуть допомогти жінці ухвалити рішення зберегти дитину. Але тут важливо пам’ятати, що бесіда з нею повинна супроводжуватися щирим хорошим відношенням, душевною теплотою і турботою перш за все про неї і про її дитину. Ми сподіваємося, що ці питання комусь допоможуть – що народяться діти, і життя продовжиться.
