Нині увага всього світу прикута до України та військової агресії Росії. Не дивно, що у суспільстві відчувається стан напруженості та страху перед ймовірною, проте не обов’язковою війною. У такій ситуації важко зберігати спокій та душевний мир і можливо ці практичні поради допоможуть вам у цьому.
Менше читай новини, а більше роби добра.
Поінформований, значить озброєний, але не у цьому випадку. Щоденні звіти, дані про зосереджені на границі війська, підготовка до війни лише посилюють наше внутрішнє напруження, яке може вилитись у цілком реальну агресію щодо наших близьких. Проте навіщо переживати і хвилюватися про те, чого ми не можемо змінити. Речі, які є поза наших контролем просто варто відпустити і довірити Богу. Заміть того, щоб займатися проблемами цілого світу, краще зробити маленькі справи, які відразу принесуть результати, задоволення чи просто виконувати свої щоденні обов’язки. Варто перестати грати роль Бога для самих себе та інших і подумати, як можна зараз бути корисним іншим. Ми завжди маємо вибір: або бути нещасним всемогутнім ідолом у своїй голові, або щасливою простою людиною у світі. Як колись сказав адмірал американських Воєнно-Морських Сил США Вільям Макрейвен: “Хочете змінити світ? Почніть заправляти своє ліжко”. Якщо хочеш щось зробити для справи миру, варто спочатку самому мати цей мир у собі та примиритися з Богом, своїми ближніми та власною історією. Той, хто живе у постійних конфліктах та війнах у своїй голові або у телевізорі, ніколи не стане справжнім миротворцем. Мій досвід показує, що найбільш достовірною Новиною, яка дає мир та стосується конкретного мого життя є Слово Боже, яке завжди є актуальним та допомагає знайти правильний орієнтир серед інформаційний хвиль.
Страх завжди нереальний
Зазвичай, ми боїмося того, чого насправді немає. Так, дійсно немає, у цей момент. Ми просто живемо минулими подіями, або у наших проекціях на майбутнє. Не думаю, що читаючи цю статтю, ви стоїте перед об’єктом свого страху. Проте навіть уявний чи то реальний він завжди має паралізуючий ефект, адже у всьому покладаємося на власні сили, а не на Бога. «Страху немає в любові, але досконала любов проганяє страх геть, бо страх має муку. Хто ж боїться, той не досконалий в любові.» (1 Йн. 4:18). Бо наші фобії – це недосконалість або брак довіри до Творця. Ця самовпевненість була причиною наших невдач та помилок. І тепер ми носимо на собі відбиток попереднього негативного досвіду і є заручниками фобій. Якщо дійсно віримо, що Бог нас любить, маємо досвід Його турботи про нас, то ніщо не забере у нас внутрішнього спокою, бо його джерело не походить від нас самих чи мінливих факторів, а від Того, хто дає справжній мир. І не важливо, буде війна чи ні, ми в руках Бога, без волі якого жодна волосина не впаде з нашої голови (Мт. 10, 29).
Живіть сьогоднішнім днем і будьте щасливі.
Багато з тих, хто сьогодні з острахом очікує можливої війни, просто до неї не доживуть з зовсім інших причин: хвороб, нещасних випадків, старості… Війна не почалася сьогодні і це вже є добра Новина. А те, чи буде завтра, від нас не залежить, бо можливо завтра нас не буде. Замість того, щоб просто радіти маленьким дрібницям, з яких складається наше існування, ми постійно в очікуванні чогось поганого або навіть і доброго. І не помічаємо, що життя проходить повз нас, бо ми постійно не тут і не зараз. Пам’ятай про смерть, щоб насправді жити. Кожний день може бути останнім, тому він вартий того, щоб стати найщасливішим днем нашої історії. Адже життя – це мозаїка окремих моментів, хвилин і подій, і від того, якими вони будуть, залежить потім загальна картина нашого перебування на цій планеті.
І можливо завершу словами з пісні «Persona non grata» польського гурту Luxtorpeda: «Сину, будь спокійний, не буде жодної війни, окрім тої, яка є. На життя вічне чи смерть».
