На початку лютого ювілей 30-річної діяльності в Україні відзначав Рух Світло-Життя. Це мабуть одна з найбільш відомих католицьких церковних спільнот з просімейною духовністю. Адже однією з гілок Руху є Домашня Церква, яка допомогла не одному подружжю збудувати спільне життя на християнській вірі та віднайти своє місце в Церкві. Як виглядає харизма Руху, його структура та особливості формації його членів, нам розповіли аніматори Домашньої Церкви Кам’янець-Подільського району Сергій та Діана Огневі.
Як виник Рух Світло-Життя, яка його структура нині?
Сергій: – Рух Світло-Життя (загально відомий, як Оаза) – є одним з рухів віднови Церкви згідно з навчанням ІІ Ватиканського Собору, який повстав в Польщі. Впродовж наступних років Рух Світло-Життя з’явився також у Болгарії, Словаччині, Литві, Чехії, Німеччині, Білорусі, Україні, Латвії, Ірландії, Китаї, Америці, Канаді.
Засновник Руху, Слуга Божий отець Франциск Бляхницький (1921-1987), розпізнаючи знаки часу, на польській землі започаткував діло Оази Живої Церкви з організації оазисних реколекцій для міністрантів (1954), Хрестових походів Визволення Людини (1957-1960), а в наступні роки розробив цілу формаційно-євангелізаційну систему виховання дітей, молоді, дорослих, а також сімей (1973). До 1976 він був відомий, як «Оазисний Рух», «Рух Живої Церкви» або «Рух Непорочної Діви Марії». У 1976 році, «Рух Живої Церкви» прийняв назву «Рух Світло-Життя».
Діана: – Ця католицька дійсність об`єднує людей різного віку і стану: молодь, дітей і дорослих, а також священиків, ченців, черниць, членів світських інститутів, сім`ї з родинної галузки Руху, якою є Домашня Церква (також відома, як Оаза Родин). Завдяки відповідній для кожної з цих груп формації Рух Світло-Життя намагається виховати зрілих та свідомих християн, а також бажає послужити оживленню місцевих християнських громад Церкви – парафій, деканатів та дієцезії.
Структура Руху відповідає структурі Церкви. Малі групи, до яких належать його учасники, як правило, утворюють спільноту в парафії і підтримують між собою зв’язок, зустрічаючись на Днях Спільноти на рівнях району, дієцезії, країни.
Можете розповісти, у чому полягає харизма та особливість вашого Руху?
Сергій – Мета і програма коротко виражаються грецькими схрещеними словами «ΦΩΣ» (світло) – «ΖΩΗ» (життя), вписаними в знак хреста, що одночасно є символом руху, які перетинаються в літері Ω «о-мега», яка є символом Святого Духа (як Того, Хто є усім в усьому). Загальноприйнята назва цього символу – “фоска”. Формула «Світло-Життя» означає єдність світла, даного Богом, і життя, як християнського свідчення. Ми не говоримо: Світло і Життя, але: Світло-Життя. Йдеться про світло, яке творить з життям нероздільну єдність. В цьому і полягає харизма Руху Світло-Життя.
Діана: – Єдність Світла і Життя – означає, що Світло Правди впроваджуємо в своє життя. Творцем цієї єдності, як ми віруємо, є Святий Дух. Головне, щоб світло не було без життя, або ж життя, в якому нема світла. Бо можна бути дуже начитаними, знати Біблію, вивчати теологію, але Бога так і не пізнати. Маємо працювати над собою за допомогою променів Світла Правди: світло життя, світло розуму, світло совісті, світло Божого слова, світло воскреслого Христа, як взірцевої Людини, світло Церкви і світло життя вічного. Святий Дух робить нас здібними, щоб світло Божої Правди було впроваджене в життя і привело нас до єдності світла і життя. Тільки у Ньому можемо так прийняти Христа, який є Світлом, і так з Ним об’єднатися, що Він стане нашим Життям. Ми бачимо в цьому нашу основну харизму. Її виражає також цитата з Євангелія: «Хто йде за мною, не блукатиме в темряві, а матиме світло життя» (Йн. 8,12).
Чому тоді часто Ваш рух називають Оазою?
Сергій: – По закінченню семінарії о. Франциск працював з міністрантами і єпископ доручив йому організувати для них реколекції. Отець проводив їх, використовуючи власний досвід перебування у скаутах, адже розумів, що для хлопців потрібно знайти якийсь «активний метод», а не просто слухати катехизи. Таким чином, О. Франциск Бляхніцький створює метод, який і по сьогодні носить назву «Оаза». Програма розрахована на 15 днів – на основі 15-ти таємниць Розарію, щоб за час реколекцій пройти всю історію спасіння й увесь літургійний рік. Згодом о. Франциск переніс цей метод також на молодь, а потім – і на дорослих, коли у 1973 році вперше провів «Оазу» для родин. Це ще називають «реколекції переживання». В них йдеться не лише про передачу інформації, а про створення живої церковної спільноти, в якій переживаються реколекції і в якій кожен бере активну участь. Тут передбачені різні форми зустрічі з Богом: у Слові, в молитві, літургії, в братній спільноті, у взаємному служінні, іграх, розвагах, навколишній природі… Отець Бляхніцький, до речі, дбав про те, щоб ці зустрічі проводились у мальовничих місцевостях із чудовими краєвидами.
Діана: – Якщо ж заглибитися в тлумачення самого слова «оаза», то розуміємо, що це місце в пустелі, де навколо джерела води розквітає життя. Це омріяне місце відпочинку і прохолоди для караванів, що мандрують пустелею. Всі, хто насправді пережили 15-денні реколекції (оазу) усвідомлюють, що оаза – місце, де можна духовно відпочити, покращити свої відносини з Богом, подивитися на своє життя з боку, проаналізувати його і набратись потрібних сил і благодатей для подальшого життя у єдності з Богом.
В час, коли почали організовуватися оази, кардинал Кароль Войтила сказав: “Я думаю, мої дорогі, що дуже глибока правда міститься в самій назві оази. В якомусь значенні життя є пустелею, нам погрожує пустеля – або ще інакше я скажу – нам погрожувала би пустеля, якби ми не творили оаз. Нехай Господь за заступництвом Непорочної Матері і Її улюбленого слуги блаженного Максиміліана (Св. Максимільян Кольбе – прим. ) дозволить оазам зросити пустелю, яка нам погрожує, тоді вона не буде вже такою загрозливою”.
Який зв’язок між Рухом Світло-Життя та Папою Йоаном Павлом ІІ?
Сергій: – Кароль Войтила, вже як краківський митрополит, оцінив значення започаткованого 1969 року о. Франциском Бляхніцьким Руху Світло-Життя. Релігійна освіта, яку отримувала молодь на літніх таборах, оазах, непокоїла комуністичну владу. Почалися обшуки і переслідування. Багато єпископів, щоб не піддавати небезпеці Церкву, зайняли певну дистанцію щодо Руху. Лише офіційне залучення оаз до душпастирської праці краківської архидієцезії кардиналом Войтилою зробило можливим їхній динамічний розвиток. За часів кардинала Войтили у Кракові також інтенсивно розвивалося академічне душпастирство. Митрополит часто приходив на зустрічі зі студентами, виголошував для них реколекції, не попереджуючи нікого, приходив і сідав під час реколекції у сповідальницю, а також неофіційно підтримував душпастирство фінансово. Гроші переказували найперше на дофінансування літніх таборів, бувало також, що вони потрапляли до найбільш потребуючих студентів.
Діана: – Св. Йоанн Павло ІІ бачив сутність руху Світло-Життя і, напевно, саме тому дуже ним цікавився і так сильно відчував себе пов’язаним з ним, як його опікун і захисник.
На якій стадії нині перебуває процес беатифікації вашого засновника о. Францішка Бляхніцького?
Після раптової та несподіваної смерті Преподобного Слуги Божого 27 лютого 1987р. в Калсберзі майже відразу було розпочато молитви та зусилля щодо початку його беатифікаційного процесу. Він був відкритий 7 грудня 1995р. у Катовицькій дієцезії, а закінчився 30 вересня 2015р. у Ватикані, коли Папа Франциск підписав декрет про героїчність чеснот о.Франциска Бляхніцького. Під час досліджень виявилося багато доказів про те, що він пережив багато страждань від німецької влади під час нацисткої окупації, а також із боку комуністичної влади Польської Народної Республіки. Тому можна сказати, що мотив мучеництва був постійно присутній у житті о. Бляхніцького. За два роки до смерті написав у щоденнику, що готовий померти за Церкву. Через це його часто називають відважним пророком віри.
У квітні 2020р. було поновлено слідство про насильницьку смерть о. Франциска Бляхніцького для перевірки нової інформації. Адже справа за браком доказів була зупинено у 2006 р.. Також відбулась ексгумація його останків.
Чи учасниками Домашньої Церкви можуть бути лише подружжя чи теж і самотні люди, вдови чи богопосвячені люди?
Сергій: – Домашня Церква – це подружня гілка Руху Світло-Життя, до якої входять лише подружжя, які отримали таїнство шлюбу. Що стосується Домашньої Церкви, отець Бляхніцький, проводячи реколекції для родин, почерпнув методи і духовність французького руху «Equipes Notre Dame», заснованого у 1939 році о. Анрі Кафарелем. Досвід цього руху він поєднав із харизмою Світла-Життя. Подружжя у Домашній Церкві переживають свою катехуменальну формацію у формі щомісячних зустрічей, через які вчаться впроваджувати у життя певні практики, які створюють фундамент християнського життя родини. Своє зростання у вірі вони будують на основі Таїнства Подружжя, розуміючи його, як дар і завдання на все життя. Основним місцем формаційної праці є сім’я. Адже ІІ Ватиканський Собор, становить її, як Домашню Церкву. Щомісячна зустріч кола Домашньої Церкви – це, фактично, зустріч аніматорів малих домашніх спільнот: вони разом моляться, діляться Словом Божим і досвідом християнського життя, і через нову формаційну тему отримують вказівки для подальшої праці в сім’ях.
Діана: – Що стосується самотніх людей, вдів та вдівців, то вони можуть належати до оази дорослих, або до так званої «Дорогоцінної Перлини». Це ще одна з гілок руху “Світло Життя”. До цієї ланки може приєднатись будь-хто: молоді і ще неодружені, навіть одружені, якщо друга половинка не прагне таких зустрічей, одинокі і ті, які ще не визначились у житті. Формат таких зустрічей майже не відрізняється від тих, що проходять у родинних колах.
Роль священника-модератора, як духовного порадника, полягає в товаришуванні членам спільнот Руху. Він разом з ними похиляється над Божим словом, разом з ними молиться. Нічого не накидає з гори, однак, якщо йдеться про тлумачення Божого слова, якщо йдеться про пояснення цих справ, котрі він, як представник Христа і Церкви, може і має відповідальність навчати об’єктивну науку Церкви.
Як виглядає формація до зрілого християнства у вашому русі: зустрічі, молитви, реколекції…
Сергій: – Євангелізація є першим і необхідним етапом на дорозі формації , яка полягає у прийнятті Ісуса Христа, як Спасителя і Господа. Тільки тоді зможемо пізнати Божу любов і Божий план для нашого життя.
Рух Світло-Життя творить систему постійної християнської формації званої деутерокатехуменальною (вторинний катехуменат). Виходячи з твердження, що справжня християнська формація має тривати протягом усього життя, зростаючи крок за кроком, починаючи з дітей, молоді аж до дорослих і сім’ї.
Діана: – Мета формації в Русі Світло-Життя – привести учасників до повного відкриття факту і наслідків свого християнства, започаткованого у Святому Хрещенні, тобто до свідомої християнської зрілості. В цьому будуть допомагати формаційні елементи, які звуться зобов’язаннями (обов’язками), але насправді є дарами, це:
– щоденна особиста молитва – розмова з Богом, яка поєднана з читанням Святого Письма;
– регулярні зустрічі зі словом Божим і його вивчення;
– участь у щотижневих зустрічах для дітей і молоді, та – щомісячних формаційних зустрічах – колах (група з 4-7 подружжів у Домашній Церкві) та (до 12 дорослих у Дорогоцінній Перлині) ;
– участь принаймні раз на рік у формаційних реколекціях;
– щоденна подружня молитва, як спільне ставання перед Богом; щоденна молитва родини, як спільноти, зануреної в Бозі; щомісячний подружній діалог і «правило життя», що з нього виникає, систематична праця над собою – для подружжів у Домашній Церкві.
Що таке Круціата Визволення Людини і які форми залежності вона охоплює?
Сергій: – Круціята Визволення Людини (КВЛ)– служіння з метою визволення від різного роду узалежнень, в першу чергу алкогольного. КВЛ – це євангелізаційна програма, завдання якої полягає в тому, щоб звільнити людину від залежностей, довірившись Ісусу Христу. Метою є досягнення свободи, як вона розуміється відповідно до християнської концепції свободи особистості. Учасники Круціяти практикують молитву, піст і милостиню. Молитва жертвується у намірі за залежних осіб; піст означає добровільну відмову від будь-яких алкогольних напоїв, як вираження християнської любові до залежних людей; милостиня ж покликана дати нашим ближнім те, чого вони найбільше потребують (надія, турбота, час і т. д.). Ідея Круціяти полягає в тому, щоб відкрити людську і християнську гідність, навчитися жити згідно з Божим планом.
Діана: – Члени КВЛ прагнуть жити згідно з християнськими цінностями і представляти їх перед іншими, як вільні особистості, відповідальні за свою поведінку; добровільно і повністю відмовляються від вживання алкоголю, як напою, прагнуть жити у тверезості; виступаючи проти суспільного звичаю вживання алкоголю, вони організовують світські зустрічі та будь-які святкування без алкоголю; вони беруть участь у служінні поневоленим та залежним людям не лише від алкоголю.
Якщо у під час формації хлопець чи дівчина розпізнає покликання, то чи може Рух Світло-Життя запропонувати власну харизму богопосвяченого життя…
Сергій: – У Русі є спільноти богопосвяченого життя: жіноча – Інститут Непорочної Матері Церкви i чоловіча – Спільнота Христа Слуги, а також священицьке товариство – Унія Священиків Христа Слуги.
Яку духовну допомогу у рамках Домашньої Церкви можуть отримати українські сім’ї?
Сергій: – Подружжя, які належать до Домашньої Церкви, покликані до служіння на благо власної родини, як будування спільноти віри, надії та любові. Спільноти, в якій панує усвідомлення, що всі її члени є дітьми одного Бога й тому мають свою неповторність і гідність, без огляду на вік та ступінь розвитку. Усвідомлення цього робить людей здатними до великодушної позиції служіння на благо родини та її окремих членів, а також прийняття дару служіння від інших. Тоді сімейна спільнота стає великим шансом для всебічного розвитку людини – її зростання в Богові, пізнавання правди про саму себе, прояву любові.
Діана: – Малі діти, які виховуються у кліматі свідомої християнської спільноти, природнім чином зростають у вірі, вчаться любити Бога через спільну родинну молитву, потім – читання слова Божого, своєрідні біблійні кола в сім’ї, молитву Літургії Годин. Можливість поставити питання, пов’язані з вірою, нарівні з питаннями інших сфер життя, відчуття прийняття та любові, усвідомлення любові Живого Бога – це чудовий “тил” сили й рівноваги для дитини, коли вона починає входити в час дорослішання та відкривання власного життєвого шляху. Самі ж подружжя мають великий шанс для будування здорової любові, вільної від глибоких ран, яка підтримує партнера в його дозріванні на людській та духовній площинах. Вони «покладатимуться на силу таїнства, яка дозволяє кожному з них увійти в труднощі, викликані близькістю іншого».
Де сьогодні існують осередки Домашньої Церкви в Україні?
Діана: – Рух Світло-Життя має осередок “Центр Євангелізації Світло-Життя” в c. Фельштин ( с. Гвардійське ). Також є осередки, які служать для Руху Світло-Життя в с. Корчак та в с. Осикове Житомирської області, у м. Калинівка Вінницької області.
Як ваша участь у Домашній Церкві допомогла вашому подружжю та відносинам з дітьми?
Сергій: – Приналежність нашого подружжя до Домашньої Церкви, насамперед, змінила і продовжує міняти нас, допомагає зростати у вірі та будувати відносини з Богом. Таким чином, виховуючи себе і показуючи дітям власний приклад, ми виховуємо їх, передаємо їм християнські цінності, вчимо розрізняти небезпеки сучасного світу і намагаємось бути для них міцною опорою, щоб могли відчути батьківську любов, турботу, підтримку і безпеку.
Чи участь у спільноті є гарантією від криз у подружжі?
Діана: – Так, але за однієї умови. Варто бути відкритими на Бога, виконувати обов’язки, щоб вони були не тягарем, а стилем життя. Тоді це все принесе добрі плоди, а це і буде гарантія щасливого подружжя без жодних криз. Завдяки життю з Богом можна буде уникнути багатьох проблем. Звісно, якісь труднощі все ж можуть виникати, від цього ніхто не застрахований, але подружжя буде дивитися на них вже по-іншому, через призму віри в Бога та Святого Письма і з довірою на Господа.
