Стояння 1. Ісуса засуджено на смерть
Пилат виносить Ісусові смертний вирок. Натовп кричить: «Розіпни!» Чи був хтось у тому натовпі, хто вірив, що Ти, Господи, ні в чому не винен? Чи був хтось, хто знав, що проллється невинна кров?…
Я знала, що роблю, коли прийняла рішення зробити аборт. Знала, що це – вбивство. Не залишила шансу ні своїй дитині, ні Тобі, Господи. Думала, що це єдиний вихід у тій ситуації. Що так буде краще.
Господи, помилуй мене!
Стояння 2. Ісус бере хрест
То був дуже важкий день. Настільки важкий, що я ледь ішла. Не могла підняти голову. Не дивилася нікому в очі. Несла в руках невелику сумку, але більшого тягаря не піднімала за все своє життя. У сумці були тапочки і халат. Так мало речей потрібно, щоб стати катом…
Прости мене, Господи!
Стояння 3. Ісус падає під тягарем хреста
Наркоз подіяв дуже дивно. Я ніби впала у глибоку яму. Нічого не бачила і не відчувала… Почула голос лікаря (чи мені це здалося?) «Хлопчик»… Господи, тільки б не прокидатися, залишитися ось так, нічого не відчувати. Не хочу прокидатися! Не будіть мене!
Розбудили. Відвезли у палату до таких самих убивць, як і я. Через пару годин можна йти. Треба йти. Життя продовжується…
Господи, помилуй мене!
Стояння 4. Ісус зустрічає свою Маму
Як сказати мамі, що я накоїла!? Як взагалі можна комусь про це сказати??? Господи, що я наробила? Вбила власну дитину! Вона ніколи – чуєте, ніколи! – не покличе мене, не обніме, не назве мамою…
Господи, прости мені це подвійне вбивство – мого маленького хлопчика і мами, якою я могла би бути для нього…
Прости мене, Господи!
Стояння 5. Симон допомагає Ісусу нести хрест
Мені допомагали. Подружки підтримали у рішенні зробити аборт. Вони ж хотіли мені добра. Бо як же я, незаміжня, народжу дитину? Що робитиму? Тільки життя собі зіпсую!
Допомогли мені й лікарі. Швидко і безболісно, без зайвих запитань усе зробили…
Господи! Чому ніхто не зупинив, не схаменув?
Прости мене, Господи, що злюсь не Тебе, за те, що я зробила, що звинувачую інших…
Прости усіх лікарів, які роблять аборти і всіх, хто радить або навіть змушує жінок до цього кроку…
Господи, помилуй мене!
Стояння 6. Вероніка витирає обличчя Ісусу
Мені щоночі сняться жахи… прокидаюся в холодному поту й сльозах. Сама їх витираю. Плачу тихо, щоб нікого не розбудити. Не смію просити нікого про допомогу. Я – вбивця і не заслуговую на співчуття. А що зробили з моєю дитиною????
Господи, прости мене, що думаю тільки про свій біль.
Стояння 7. Ісус падає вдруге
Я не хочу жити… Так боляче… ніщо не може заглушити цей біль…. Ні ліки, ні цигарки, ні алкоголь….
Не хочу жити…. Не можу… От тільки моя мама… як вона переживе, якщо я щось з собою зроблю. Треба якось жити далі…
Господи, помилуй мене!
Стояння 8. Ісус зустрічає жінок
Я не одна. Нас таких багато… Дуже багато… ми часто плачемо. З різних причин. Та насправді причина одна: ми плачемо за своїми дітьми… плачемо над собою…
Господи, прости нас усіх!
Стояння 9. Третє падіння Ісуса
Як виявилося, аборт не вирішив моїх проблем. З кожним роком жити все важче й важче. І хоча в мене тепер усе добре – чоловік, дитина… мені дуже погано… Дуже. Немає сил жити. Я мушу про це забути! Не думати, не згадувати, просто витерти зі своєї пам’яті… Може, стане трохи легше. Мушу жити. Заради своєї живої дитини.
Господи, помилуй мене!
Стояння 10. Ісуса роздягнули
Понівечений, покалічений Бог… Катам цього мало. Забрали в Нього одяг, щоб остаточно принизити, позбавити гідності…
Я сама позбавила себе гідності… Моя душа понівечена моїм гріхом… Ці рани болять і постійно кровоточать…
Солдати дивилися на Тебе, Господи, й сміялися…
Я плачу і не смію навіть глянути на Тебе…
Господи, помилуй мене!
Стояння 11. Ісуса прибили до хреста
Я часто думаю, як це було? Ти, Господи, від болю не міг поворухнутися.
Мені не було боляче фізично, коли вбивали мою дитину… А що відчував мій хлопчик? Біль і страх… Як вони це робили??? Діставали по кусочках малесеньке тільце? Розпинали…
Господи, прости мене! Прости! Прости!
Стояння 12. Ісус помирає на хресті
Звершилося! Мій Бог виконав волю Отця. Помер заради мене.
Мою волю також виконали. Моя дитина мертва. І я померла. Бо так не повинно бути, щоб мати вбивала своїх дітей! Через свій егоїзм, через страх, через брак грошей, через вік, через вади розвитку дитини… Не існує жодної причини для вбивства!
Помилуй мене, Господи!
Стояння 13. Тіло Ісуса зняли з хреста і віддали Марії
Мама востаннє обнімає свого Сина. Я свого навіть не бачила. Але Син Марії прийшов у моє життя. Я пізнала Бога. І у мене з’явилася надія. Бо Ісус недаремно помер на хресті. Помер за мене. Вірю в це. Вірю, що зустрінусь у вічності зі своїм хлопчиком. Нарешті зможу його обняти і перепросити.
Господи, перепрошую Тебе за всі мої гріхи і дякую Тобі за Твою смерть на хресті!
Стояння 14. Тіло Ісуса покладено до гробу
Ісуса похоронили швидко, але достойно. Намастили пахощами, обгорнули Тіло у полотно. Виконали усі звичаї.
Скільки маленьких понівечених тіл просто викинули на смітник! Скільки невинної крові пролилося на нашій бідній землі! Скільки жінок стали ходячими гробами, пустками!
Господи, я вірю, Твоє милосердя безмежне! Ти готовий простити кожного, хто щиро кається.
Тому благаємо зараз за всіх жінок, які вчинили аборти, за лікарів, за чоловіків, які змушували чи підтримували такі рішення, за політиків, суспільних діячів. За всіх, хто підтримує чи пропагує вбивство невинних!
Господи, помилуй усіх нас!
Джерело: Християнські Родини Поділля
