Ви знали, що Росія напала на українську атомну станцію, а “офіційне управління повідомило, що біля станції був виявлений підвищений рівень радіації?” Ви чули про те, що українські солдати були затримані на маленькому острові, які відчитали російський корабель до того, як вони загинули, захищаючи свій пост? Або ви бачили відео “Привид Києва”, український льотчик-ас збиває російські бомбардувальники в повітрі?
Ти думаєш, що знаєш ці історії, але це не так. Їх також не знаю і я, тому що кожна новина, це наполовину правда, в найкращому випадку. Російські війська атакували електростанцію, але перші повідомлення про сплеск радіації, як твіт CBS, який я процитував вище, був хибним. Міжнародне агенство з атомної енергії говорило про це ще до того, як CBS повідомили про це, через декілька тижнів, CBS видалила свій помилковий твіт на момент написання цього. Історія з військовим кораблем теж не зовсім правдива, українці “образили” корабель, але це були не солдати, тому що вони загинули. Щодо Привида Києва, то це теж неправда. Кадри взяті з відеогри.
Крім жорстокості фізичного поля битви, конфлікт в Україні є також інформаційною війною. На відміну бомб та танків, які за тисячу миль, ця битва навколо нас. Спостерігаючи за конфліктом в реальному часі, ми є мішенню для дезінформації.
Перевірка фактів, звичайно допомагає. Але іноді навіть основні надійні джерела інформації, іноді перевірені факти є фейком. Якщо ми не хочемо стати жертвами в інформаційній війні, нам слід викривати кожен неправдивий твіт, а також будувати інтелектуальні чесноти.
“Бог наказує нам у Святому Писанні переслідувати” ці чесноти, пише почесний філософ коледжу Уітон В. Джей Вуд у “Епістемології: стати інтелектуально доброчесними”. Ця заповідь не лише для професійних філософів: “Біблія однозначно чітко говорить, що християни мають керувати життям розуму. Не відповідати цьому світу, але змінюватись оновленням розуму (Рим. 12:3). Бог піклується про те, як ти думаєш, а не просто про те, що ти думаєш… Немає сфери життя, яка не потребує проникливості, розсуду та любові до істини”.
Інтелектуальна чеснота стосується “твого характеру, тієї людини, якою ви станете, – сказав Вуд, – якщо ми хочемо добре мислити, то нам необхідний ретельний нагляд за нашим інтелектуальним життям, добре мислення є невід’ємною складовою хорошого життя”.
Це те, що завжди є правдою, але величезний обсяг інформації, яку ми щодня відкриваємо для себе, робить її ще більш актуальною. Глобальний театр інформаційної війни, пов’язаний з конфліктом в Україні означає, що нам потрібні інтелектуальні чесноти, які зараз є особливо гострими. Вуд писав більше двох десятиліть тому, але його пропозиція щодо трьох ключових чеснот – старанність, інтелектуальна чесність, мудрість – це те, що потрібно і зараз.
Старанність означає пошук істини, керування між надлишком порочної цікавості, з одного боку, та довірливості й забуття з іншого боку. Старанна людина цінує знання істини, але вона також уважна до того, як вона дізнається про це (деякі методи дослідження неетичні), що вона робить з цим (знаннями можна зловживати) і чи є інші, кращі речі на які їй слід звертати увагу (Тобі насправді потрібно було знати про цей твіт? Ці знання комусь допоможуть?).
Старанність – це також питання відношення та самодисципліни. Старанна людина “не повинна бути сварливою, але повинна бути до всіх доброю, вміти навчати, не ображатися” (2 Тим. 2:24). Вони повинні бути інтелектуально щедрими, старанними та усвідомлювати власні обмеження. “Освічений знає ціну словам, розумний вміє стримувати себе” (Прип. 17:27), так що, щоб бути старанним треба вміти стримувати себе.
Інтелектуальна чесність стосується того, як ми реагуємо на знання, отримуючи їх. Чеснота – це середина між інтелектуальною нечесністю та навмисною наївністю, вона вимагає нас діяти щиро та сумлінно, навіть якщо ми не можемо очікувати того самого від інших (Рим. 12:17-21).
Інтелектуально чесна людина уважно вивчає власне мислення та скрупульозно визнає, коли вона була не права, працюючи над тим, щоб “зректися брехні та говорити правду ближнім” (Єф. 4:25). Вона на сторожі для мотивованих міркувань у собі та інших, запитуючи, чи вірить вона у щось, тому що хоче, щоб це було правдою. Той, хто інтелектуально чесний, ніколи не буде лицемірити та “не назве зло добром, а добро злом” (Іс. 5:20), хоча це може бути легко чи популярно.
Останнє, мудрість – це чеснота, яку ми потребуємо, щоб добре використовувати знання, які ми шукали та здобули. Життя мудрої людини буде “відзначатися глибоким та постійним осмисленням, закріпленим на вірі, цілях, які пропонують тривале задоволення, – сказав Вуд, – ця людина прагне знання ‘кінцеве значення – знання, які пояснюють найважливіші особливості нашого світу, особливо, як вони впливають на людське щастя’”.
Це вимагає обачності та розсудливості, здорового скептицизму, який не переростає в цинізм та особливо в наш інформаційний вік – ретельний контроль власної уваги. Мудрість вимагає відкинути войовничість, педантизм, гордість та розповсюдження чуток, які заохочують наші традиційні та соціальні медіа.
Я не можу завершити цю колонку п’ятьма короткими кроками, щоб стати інтелектуально доброчесним. Чесноти потребують часу, практики та терпіння, щоб пустити коріння; що я можу запропонувати, так це насіння. Я не можу зробити висновок якимось надійним посібником, щоб розпізнавати пропаганду онлайн. Масштаб і характер цієї війни – де ваша відповідь на запитання, хто і як переможе, може залежати від того, де ви живете, це означає, що будь-які конкретні рекомендації, які б я міг дати, швидко стануть непотрібними. Сила сучасної, децентралізованої пропаганди в тому, як швидко вона буде розвиватися.
Але ми можемо виходити частіше. Доторкнутися до трави. Молитися більше, ніж публікувати. Ми пам’ятаємо, що доля України не залежить від того, чи поділитесь ви певною статтею, чи ні. Як писав К. С. Льюїс в листі 1946 році, що “обов’язок будь-якої людини зосереджувати думки на бідах, яким він не може допомогти” і “стан занепокоєння не є заслугою. Ми повинні, якщо таке трапиться, віддати життя за інших; але навіть поки ми робимо це, я вважаю, що ми повинні насолоджуватися нашим Господом, в Ньому нашими друзями, нашою їжею, нашим сном, нашими жартами, співом пташок та сходом сонця”.
Розвиток інтелектуальних чеснот не є завданням, для того, щоб ми залишились наодинці. Вуд нагадує нам “Навряд чи ми зможемо зробити краще, ніж пригадати слова Якова: “Отже, якщо комусь із вас бракує мудрості, то нехай просить у Бога. Він щедро і з радістю дарує всім людям і не дорікає нікому”(Якова 1:5)”. В інформаційній війні, як завжди, “Бог готовий допомогти нам”.
