Нагадаємо, Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій закликала парламент зняти з розгляду питання про ратифікацію Стамбульської конвенції.
У заяві ВРЦіРО було сказано:
“Намагання ратифікувати Стамбульську конвенцію в умовах воєнного часу та наявності у суспільстві протилежних поглядів щодо такої ініціативи лише спровокують нову хвилю громадських протестів, невдоволення, критики в адресу керівництва України. І це в той час, коли наша держава потребує єдності, згуртованості, консолідації зусиль усіх громадських інституцій з метою перемоги у війні з російським агресором.
Про це зазначено у зверненнях Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій про неприпустимість ратифікації Стамбульської конвенції, спрямованих 16 червня до Голови Верховної Ради України та керівників парламентських фракцій.
Стамбульська конвенція поряд із нормами, спрямованими на боротьбу з домашнім насильством, запроваджує поняття “гендер”, як ідеологічний концепт самоідентифікації людини (стаття 3). З цим не можуть погодитися релігійні спільноти України, адже ігнорування факту наявності біологічних статей, які характеризують жінку або чоловіка, та пов’язане з цим зобов’язання навчати дітей нестереотипним гендерним ролям (стаття 14 конвенції) несе загрози спотворення у молодого покоління своєї статевої ідентичності, популяризації одностатевих сексуальних стосунків та поширення випадків захворювання на гендерну дисфорію серед дітСтаей і молоді.
“Враховуючи небезпеки гендерної ідеології, замість ратифікації Стамбульської конвенції ВРЦіРО закликає вживати практичні заходи та розвивати національне законодавство України з протидії домашньому насильству та насильству проти жінок, як це роблять інші країни Європи, які також відмовилися від ратифікації цієї конвенції – Великобританія, Латвія, Литва, Словаччина, Чехія, Угорщина, Болгарія, Вірменія та Туреччина, яка денонсувала ратифікацію Стамбульської конвенції”, – наголошувала Рада Церков.
Релігійні діячі закликали Голову Верховної Ради та парламентарів запобігти ескалації напруженості та розколу українського суспільства, а саме – “зняти з розгляду питання про ратифікацію Стамбульської конвенції як такого, що потребує подальшого громадського обговорення та пошуку суспільного консенсусу”.
