У дітей виникає не менше питань про війну ніж у дорослих. Як правильно відповідати на них, аби не травмувати, пояснити складні моменти та якісно підтримати — розповідають психологи ініціативи «Підтримай дитину».
10 порад для педагогів про те, як говорити з учнями про війну
Про це йдеться на osvitoria.media.
- враховуйте рівень розвитку та вік дитини (маленьким дітям варто розповідати менше страшних подробиць, проте давати чітку відповідь);
- пояснюйте зрозуміло та щиро;
- будьте готові до багаторазового перепитування, також дитина може поставити уточнюючі запитання;
- спробуйте допомогти дитині виразити почуття. Для багатьох дітей це складно зробити самостійно, проте вони можуть виразити їх під час виконання творчих робіт. Будьте чуйними і дотримуйтеся конфіденційності;
- пробуйте побудувати правильний діалог самостійно та не забувайте звертатися по допомогу до шкільного психолога;
- побудуйте чіткий розклад, у який будуть включені навчання та рутина, але не забувайте про відпочинок та цікаві завдання;
- будьте у взаємодії з батьками чи іншими законними представниками дитини. Дитині краще допоможе одночасна підтримка сім’ї та закладу освіти;
- не зосереджуйте увагу на минулих подіях і обставинах. Створіть розклад для відновлення відчуття безпеки, проте не зосереджуйте на цьому увагу дітей (не використовуйте фрази: «Ми маємо навчатися як до війни», «Наш розклад має бути як до війни» тощо);
- дитині необхідно відчувати себе в безпеці;
- нагадуйте дитині, що дорослі дбають про неї, піклуються та приділяють увагу.
Джерело: osvitoria.media
