Папа Римський Франциск продовжив цю традицію, і вона має на меті зібрати, як священика, так і паству, щоби разом дивитися на Ісуса.
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
Хоча римський обряд Католицької Церкви вимагає розміщення розп’яття або на вівтарі, або біля нього, немає ніяких конкретних вимог щодо точного розміщення. Він міг бути розміщений на стіні, бути процесійним хрестом або просто невеликим хрестом, поставленим на вівтарі.
Папа Бенедикт XVI був рішучим прихильником розміщення великого, видимого розп’яття на вівтарі. Папа Франциск також продовжив цю традицію, наслідуючи приклад свого попередника.
Свої міркування Бенедикт XVI пояснив у своїй книзі «Дух літургії», яку Ватикан цитує на своєму сайті. Спочатку він пояснює твердження про те, що розп’яття на вівтарі «заважатиме» пастві бачити священика.
«У молитві не варто, і більше того, не годиться навіть дивитися один на одного взаємно; особливо під час прийняття Причастя. […] У перебільшеному та неправильно зрозумілому застосуванні «святкування до людей» хрести в центрі вівтарів були видалені, як загальна норма – навіть у базиліці Святого Петра в Римі – щоб не перекривати огляд між священиком і людьми».
З точки зору Бенедикта XVI, розп’яття – це не «перешкода», а «запрошення» разом дивитися на Господа.
«Але хрест на вівтарі — це не перешкода для зору, а загальний орієнтир. Це «іконостас», який залишається відкритим, який не перешкоджає взаємному спілкуванню, але є посередником і все ще означає для кожного образ, який концентрує та об’єднує наш погляд. Я осмілюсь висунути тезу, що хрест на вівтарі не є перешкодою, але попередньою умовою для богослужіння «versus populum». Це також уточнює різницю між Літургією Слова та Євхаристійною молитвою. У той час як перше стосується проголошення і, отже, безпосередніх взаємних стосунків, друге стосується спільнотного поклоніння, в якому всі ми продовжуємо перебувати під запрошенням: «Conversi ad Dominum» — звернемося до Господа; навернімося до Господа!»
Коментуючи тенденцію забирання розп’яття, Бенедикт XVI досить ясно пояснив свої думки.
«Переміщення напрестольного хреста вбік, щоб забезпечити безперервний огляд священика, я вважаю одним із справді абсурдних явищ останніх десятиліть. Чи заважає хрест під час меси? Чи священик важливіший за нашого Господа?»
Євхаристійна Літургія дає можливість як священику, так і пастві «навернутися до Господа», обидва з любов’ю дивляться на Ісуса Христа, смерть якого присутня через слова священика.
