У видавництві «Мандрівець» вийшла друком книга «Церква і гомосексуалізм. Підстави незмінного судження». Її укладачем є професор Роберто де Маттеї.
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
Про це повідомив на своїй сторінці у фейсбуку доктор філософії, львів’янин Петро Гусак.
«Радий повідомити, що Божою милістю, щедрістю жертводавців та працею видавництва “Мандрівець” побачила світ ця книжка – в моєму перекладі та з моєю передмовою», – написав він.
Хоча видання нараховує 70 сторінок, його зміст досить багатий, через що його легко читати. Книга має п’ять розділів та близько 50 підрозділів.
Упорядник видання проф. Роберто Маттеї пише: «Підбірка текстів у такому виді з’являється вперше, показує, що засудження гомосексуалізму Церквою, Отцями Церкви та Вчителями Церкви аж до найновішого часу було сталим та недвозначним. Це засудження впродовж століть було перейняте у європейське право, сформульоване в законах і так закарбувалося в загальній свідомості християнського Заходу. Церква ніколи не легітимізувала гомосексуальний порок яким-небудь чином. Ще менше може вона сьогодні прийняти його легалізацію, яка в собі є ще важчим гріхом, аніж приватне практикування гомосексуалізму».
Розділ 1 має назву «Засудження гомосексуалізму у Святому Письмі». З назви зрозуміло, що у ньому розглядається біблійний погляд на мужолозтво як в Старому, так і в Новому Завіті.
Розділ 2 має назву «Засудження гомосексуалізму Отцями та вчителями Церкви». Виявляється, що не лише апостоли, але і їхні наступники чітко висловлювались щодо явища одностатевого сексу. Книга дає стислий, але чіткий огляд святоотцівської традиції, починаючи від «Дідахе» (Вчення 12 Апостолів) до святого Петра Канізія, Учителя Церкви, який жив у XVI столітті.
Розділ 3 «Засудження гомосексуалізму Папами, Соборами і канонічним правом» також багатий на матеріал для засвоєння.
Розділ 4 «Рецепція церковного засудження у європейському законодавстві» розкриває цікаву інформацію про те, як із часів імператорів Костянтина, Константа і Теодосія (Феодосія) до діяльності Європарламенту державне законодавство ставилось до гомосексуального способу життя.
Розділ 5 «Засудження легалізації гомосексуалізму в новіших документах учительського уряду Церкви» сягає новітніх часів.
Як доповнення, в книзі додано також протестантські та православні свідчення, а ще – документи конгрегації доктрини віри.
Цікавим доповнення також є розділ, в якому професор д-р Вольфґанґ Кун відповідає на запитання: «Чи гомосексуалізм існує також і в тваринному світі?»
Передмову до українського видання написав доктор філософії Петро Гусак, а до початкового німецького – кардинал Альфонс М. Штіклер (1910 – 2007). Вступ до книги написав проф. Роберто де Маттеї, який є упорядником цього видання.
Петро Гусак відзначає: нове видання містить в собі «аргументоване роз’яснення ситуації, що склалася в європейському Союзі внаслідок прийняття Європарламентом резолюції №А3-0028/94 від 08.02.1994 року, якою він зобов’язав усі країни учасниці ЄС легалізувати одностатеві партнерства й надати їм права, доти гарантовані в Конституціях цих країн природним сім’ям, утвореним на основі шлюбу чоловіка і жінки (включно з правом на усиновлення дітей), та передбачив обмежування і переслідування всіх незгідних із таким станом речей».
Кардинал Альфонс М. Штіклер з-поміж іншого написав: «Це стисле й зосереджене на найважливішому просвітницьке видання є не лише базованим на найглибшому християнському та відвічному загальнолюдському переконанні протестом проти руйнування завжди визнаних засадничих цінностей європейської моральности, але й серйозним нагадуванням для сім’ї, які загрожує смертельна небезпека, – сім’ї, яка єдина спроможна зупинити загибель Західного світу й запевнити воскресіння здорової Європи».
Своєю чергою упорядник книги проф. Роберто де Маттеї пише: «Гомосексуалізм (званий також содомією), що його християнське і західне суспільство завжди розглядало як ганебний порок, претендує сьогодні на публічне визнання й права в суспільстві… Ми стоїмо зараз перед “плутаниною між добром і злом”, що її детально розглянув Папа Іван Павло ІІ у своїй енцикліці Evagelium vitae (Євангеліє життя) від 25 березня 1995 року, у якій він сказав, що “коли сумління – це світло око душі (пор. Мт. 6, 22-23) називає добро злом, а зло – добром (Іс. 5, 20), то воно перебуває на шляху до страхітливого виродження та найтемнішої моральної сліпоти”».
