За вчинення жорстокого злочину Карла Фостер мала провести 14 місяців у колонії. Саме такий вирок їй присудили за вбивство восьмимісячної ненародженої дитини, здатної вижити поза тілом матері. Однак винну жінку звільнили лише через місяць за рішенням апеляційного суду. Хоча вирок залишається в силі, жінка його не відбуватиме. Приклад такої кричущої безкарності з радістю прокоментував… єпископ, відповідальний за питання життя при Єпископській конференції Англії та Уельсу. Він стверджує, що це був адекватний ситуації приклад “милосердя” та співчуття.
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
У 2020 році, приблизно на 33-му тижні вагітності, британка, яка донедавна перебувала у в’язниці, вирішила спробувати вчинити дітовбивство. Використовуючи лібералізовані правила продажу абортивних препаратів державними установами у зв’язку пандемією, вона отримала абортивні препарати. Після їх прийому в неї народилася мертва дитина.
Причиною вбивства ненародженої, але вже здатної вижити поза тілом матері, дівчинки стало те, що засуджена знову переїхала до свого партнера, якому вона зрадила з батьком убитої нею дитини.
За вчинення дітовбивства у набагато пізнішому терміні, ніж це дозволено законодавством Великобританії про аборти, і незаконне використання абортивних засобів жінку засудили до 28 місяців ув’язнення, 14 з яких вона повинна була провести в камері. Однак апеляційний суд вирішив звільнити винну з-під варти після місяця ув’язнення. Судді ствердили, що в цій справі потрібне “співчуття, а не покарання”.
Такий акт поблажливості прокоментував єпископ-помічник Вестмінстера Джон Шеррінґтон, який виконує обов’язки відповідального за справи життя при Єпископській конференції Англії та Уельсу. На його думку, рішення суддів було правильним. “У цьому випадку я вітаю рішення суду виявити милосердя та співчуття, дозволяючи Карлі Фостер повернутися до своїх дітей і щоб її сімейне життя продовжувалося”, – сказав він.
“Я повторюю послідовне вчення Церкви про те, що як матері, так і ненародженій дитині має бути наданий правовий захист, і що аборт – це завжди трагедія для всіх, кого це торкається”, — додав єпископ, не вбачаючи протиріччя між цим твердженням і його позицією у цій справі.
Справа Карли Фостер замість того, щоби привернути увагу до небезпек, пов’язаних із пропагандою абортивної ментальності в колах, які прихильні до дітовбивства, використовується для агітації за скасування правового захисту ненароджених дітей.
