Нинішня війна торкнулася всіх нас, однак щодня ми бачили та бачимо нові і нові свідчення, як Бог оберігав та робив дива в повсякденному житті. Хочемо нагадати ще одне із яскравих свідчень останніх місяців.
«1 березня 2022 року о 6:00 ми вирішили покинути наше рідне місто Харків. Попереду на машині разом з моєю сестрою Ганною їхав мій батько. Ми з мамою та двома молодшими братами їхали позаду» – написала Карина.
«Близько 6:30 ми їхали окружною дорогою, яку я бачила тисячі разів, але зараз вона була спустошена, їхали тільки дві наші машини…Ми їхали дуже обачно, не поспішаючи, перед виїздом навіть розвісили біле полотно, яке символізує «білий прапор». Я лежала на задньому сидінні, біля дверей водія сидів у дитячому кріслі Гліб. І раптом ми почули постріли» – продовжила дівчина.
«У такий момент ти вже не в змозі контролювати свої рухи та дії, єдине, що залишалося – це падати та молитись…Ці жахливі постріли не припинялись поки моя мама не вийшла з машини і не почала кричати, що тут є діти»
Після цього люди, які стріляли сказали проїжджати без зайвих рухів і питань. Коли вони під’їхали до блокпоста, вже українські військові побачили наляканих пасажирів і дірки від куль у машині. У жінки запитали чи потрібна їм медична допомога. Жінка поскаржилась на біль у спині. Виявилось, що куля пройшла крізь її сидіння.
«Просто дивом Божим куля зупинилася прямо перед тілом. Вона продірявила куртку і толстовку, залишивши опік на спині прямо під серцем. Кулю я знайшла на маминому сидінні».
Жінці надали першу допомогу, а дітям дали сік та цукерки.
«Всі говорили, що мама народилася в сорочці, але знаєте це дійсно диво, щось надзвичайне, як куля могла зупинитися прямо біля тіла?…Після того, що сталося з нами, варто дійсно задуматися, що Господь охороняє нас…»
Слава Богу за такий чудовий порятунок! Ось вона – справжня сила молитви. Тож продовжуємо молитися за нашу країну і Господь явить свою милість нашому народу.
