Відверто і сміливо про це значно пізніше сказала доцент політології з Орегону Тамара Мец. Вона заявила: «Скасувати шлюб, скасувати цю юридичну категорію й усунути залученість у це держави. Ми повинні почати наполягати на скасуванні шлюбу. Від цього залежать свобода, рівність і здоров’я нашого ліберально-демократичного устрою».
Таким чином були створені стратегії антисімейних технологій. Хтось якось сказав: жодна ідея не помирає, вона розмивається дощем. То ж станом на 2021 рік ми бачимо результати цієї праці – суттєве знецінення сім’ї.
Технологія №1.
Нажаль, найлегше і простіше це маніпулювання почуттями жінок. Я маю власний досвід і результат цієї маніпуляції. Вочевидь, що роздрібнення сім’ї неможливо, якщо жіноче ставлення до чоловіка затверджує його верховенство. То ж, по-перше, до жінки треба було довести думку, що патріархат – це дикість та варварській підхід до стосунків. І це з превеликим успіхом вдалося радикальному фемінізму.
А по-друге, дуже простий спосіб, – це маніпулювання почуттями. Нажаль, дуже вдало. Наприклад: жінка сидить вдома, виховує дітей, чоловік працює та забезпечує сім’ю. Чоловік втомлюється на роботі, жінка вдома. І кожен вважає, що робить більше, ніж партнер. Втомленість та непорозуміння – добрий ґрунт задля вірусного насіння. Жінка щось «сьорфить» в інтернеті і бачить статтю від «експерта» на тему «5 ознак, що ваш чоловік вами маніпулує, або ви жертва аб’юза».
Все. Приїхали. Рибка на гачку.
А потім… Дві подружки сидять у кав’ярні, традиційно жінкам притаманно обговорювати свої стосунки. Нажаль також традиційно у відповідь одна з них отримає пораду від «дуже мудрої» самотньої жінки. На кшталт: «Послухай, він просто маніпулює тобою, це аб’юз. Він на тебе тисне, подивись, яка ти була коли виходила заміж. А зараз що?»
Одного разу мені написала замужня жінка, мати двох дітей. В неї вочевидь була депресія і відповідне запитання в думках. Вона поділилася тим, що хоче напевно зрозуміти – аб’юзер її чоловік чи ні. Останнім часом вона постійно читала акаунт відомої зірки. Регулярна тема постів цієї персони транслювала думку: «Твій чоловік – аб’юзер, ти просто ще не розпізнала цього».
Яким же полегшенням стало для цієї жінки розуміння, що труднощі і невміння будувати комунікації зовсім не говорять про те, що її чоловік аб’юзер. І вона зберегла свою родину.
Технологія №2.
Технологія праці з чоловіком. Дійсно, через почуття тут зайти важче. Але чоловік набагато швидше сприяє образи. Тож культура порноіндустрії та подібний тип розваг є дуже впливовою.
Одна моя клієнтка розповідає: до чоловіка на роботу прийшла дуже приваблива помічниця. Жінка якийсь час не розуміє, що відбувається, доки сам чоловік не зізнається, що хоче кинути сім’ю з двома дітьми заради нової жінки. Слава Богу за добру совість чоловіка та його сумніви. Це допомогло зберегти сім’ю та відновити стосунки шляхом звернення його уваги на цінність сім’ї.
Поверхне ставлення до сім’ї формується на ідеї про «вільні стосунки». Чоловік підхоплює цю ідею, бо встояти від спокуси – дуже важко. Це призводить до все гіршої статистики розлучень. Наступне покоління чоловіків вже не розуміє, навіщо робити важку працю у подружніх стосунках, якщо є можливість піти легким шляхом.
Існує чимала кількість технік, які руйнують сім’ю? Але нині дуже руйнівною є схема з актуалізацією тем «віктимізації» та «аб’юзу» та боротьби з цими штучно створеними явищами. Те, що раніше вважалося простою подружньою суперечкою, нині возвеличено в цілий ранг аб’юзу та віктимізації, яким треба з усіх сил протистояти.
Це яскраво продемонстровано у скандинавських країнах. З одного боку чоловікам запропонували свободу сексуальних розваг, а з іншого боку – радикальний фемінізм та боротьба. Сьогодні там спостерігається небезпечну тенденцію пригноблення прав чоловіків зі сторони жінок. Спілкування з мешканцями цих країн мене шокувало. Там чоловік завжди під прицілом. Тотальний контроль за його поведінкою, висловлюваннями та кроками. Презумпція невинуватості у випадку з чоловіками там фактично не діє. Наразі жінка у Скандинавії вже не рівна чоловіку, вона успішно та агресивно домінує.
Все це призводить до того, що між чоловіком та жінкою зростає все товстіша та все вища стіна. Аж до того, що окремі чоловіки взагалі відмовляються від думки про створення родини. Послідовне зростання агресії між чоловіком та жінкою позбавляє нас єдності, а це не лише позбавляє щастя чоловіка і жінку, а й позбавляє суспільство стійкості й процвітання. Таким чином ми маємо дедалі більш слабке та менш вільне покоління людей.
Як EQ-коуч я працюю з емоціями. І бачу, що немає жодної людини після розлучення, яка емоційно стабільна. Дехто має лише ілюзію того, що він виграв. Але більшість, чесно дивлячись у минуле, кажуть, що їх розлучення було даремним. Чи замислювалися ви, що відчуває жінка з дитиною на руках, йдучи від чоловіка?
А що відчуває чоловік, якого покинула дружина?
Але як це бути дитиною, яку позбавили права жити з мамою і татом одночасно?
Сім’я – це священний місце для розвитку здорової особистості. Але в наших школах вже майже табуйована здорова сім’я. Зараз усюди вчать захищатися дружині від чоловіка, дитині від батьків. І це шлях у глухий кут. Насправді ми повинні боротися за збереження сім’ї до крові і поту. Ми повинні вірити в один одного і розвиватися в одному напрямку. Ми зобов’язані плекати сімейні цінності всередині власної родини і йти проти того, що нав’язують медіа і масова культура. Маю приклади цієї боротьби, вони демонструють, що все можливо!
Я бачила, як 40 років жінка живе з залежним чоловіком і, змінюючи своє ставлення до ситуації, змінила свого чоловіка.
Я бачила, як одна образа руйнувала сім’ю і життя обох після розлучення.
І я бачила іншу сім’ю, в котрій дуже важко було пробачити, але вона пробачила і подружжя відновлене.
Ви спитаєте: а як бути в ситуації справжньої небезпеки для життя, коли один з членів сім’ї несе фізичну агресію? Я впевнена, якщо один член сім’ї захворів, то інші члени сім’ї повинні правильно відсторонитися і допомагати хворому одужати. Це стосується всіх: зрадників, залежних, злих…
Маргарита Трубіна про «Аб’юз» та «віктимізацію», як термінологію маніпуляції та руйнації:
Я шкодую, що невігластво і антисімейна пропаганда зробили і продовжують наполегливо робити багатьох людей нещасними. Адже ніхто з розбитої сім’ї не виходить цілісним. Адже виграєш лише тоді, коли почнеш віддавати людям у своїй родині все можливе, не чекаючи і не вимагаючи назад.
І це не про жертвоприношення себе чоловікові / дружині / дітям. Це про любов, яка об’єднує і допомагає долати виклики. Переможець це той, хто навіть у тривожних ситуаціях, продовжує стояти за сім’ю в своїй вірі, в своїх думках, в своїх вчинках і рішеннях.
Маргарита Трубіна, тренер з емоційного інтелекту
