Вулиця дю Бак у Парижі, Ля Салетт, Фатіма, Акіта – це місця об’явлень Пресвятої Діви Марії, які доводять, що Богородиця також є нашою Матір’ю, яка дбайливо опікується своїми прийомними дітьми. Назви цих чотирьох місць обрано не випадково. Пресвята Богородиця не тільки закликала нас до молитви і вдосконалення, але й відкрила, що гріхи людей такі численні і такі поширені, що заслуговують на покарання, і тільки навернення і покаяння можуть цьому запобігти.
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
Останнє зі згаданих явлень, мабуть, найменш відоме, відбулося в Японії, в містечку Акіта, освяченому кров’ю мучеників. Там Пресвята Діва розмовляла зі сестрою Агнесою Кацуко Сасагава, новичкою Інституту Служебниць Євхаристії.
Сестра Агнеса прийняла хрещення вже зрілою людиною, у віці 33 років. Вона була однією з тих, кого випробувала доля. На порозі дорослого життя помилка лікарів під час операції спричинила параліч, який прикував її до ліжка на багато років. Лікувалася в різних лікарнях. В одній з них під впливом благочестивої медсестри вона навернулася. Любов до Ісуса так переповнила її, що вона вирішила стати монахинею. Але ще до того часу, як Кацуко Сасагава склала обіти, Діва Марія довірила їй своє послання людям.
Вступ до об’явлень
Перед зустріччю з Непорочною сестра Агнеса три дні спостерігала надзвичайне сяйво, яке виходило з кивоту монастирської каплиці. Також важлива дата цієї події. Сталося це з 12 по 14 травня 1973 року, рівно через 56 років після першого об’явлення Пресвятої Діви Марії у Фатімі.
Лише 28 і 29 червня під час молитви у домашній каплиці сестра Агнеса мала ще надзвичайні видіння ангелів, які поклоняються Пресвятим Тайнам. Їй також з’явився Ангел-Хранитель. Вона зрозуміла, що бачила його раніше, коли була тяжко хвора на лихоманку. Тоді Божий опікун навчив її незвичайної молитви: «О мій Ісусе, пробач нам наші гріхи, врятуй нас від вогню пекельного і приведи всі душі до Неба, а особливо ті, хто найбільше потребує Твого милосердя». Лише пізніше вона дізналася, що Марія передала ці слова трьом дітям –пастушкам у Фатімі – півстоліття тому.
Цього разу Ангел-Хранитель молився з нею іншою, добре їй відомою молитвою, яку склав засновник Інституту Служебниць Євхаристії єпископ Йоан Шоджіро Іто.
Безсумнівно, зустріч з Ангелом і видіння небесних духів, що поклоняються Господу, мали підготувати сестру Агнесу до того, що незабаром мало статися. Бог покликав її до грона осіб, які через самозречення та страждання спокутують за людство, що занурене в гріх, отримуючи для нього ласки та відвертаючи покарання.
Бог послав сестрі Кацуко Сасагава її перший досвід у березні 1973 року, коли вона повністю втратила слух. Потім настав час для наступного. 28 червня сестра Агнеса відчула сильний біль у лівій руці. Незабаром на її руці з’явився стигмат у формі хреста. З відкритої рани текла кров. Біль посилювався в четвер і п’ятницю, тобто в дні Страстей Господніх. Монахиня прийняла ці страждання з повною віддачею.
Перше видіння Марії
У ніч з 5 на 6 липня 1973 року в келії сестри Агнеси з’явився Ангел-Хранитель. «Не бійся», — сказав він. – «Молися ревно не тільки за власні гріхи, але й спокутуй гріхи всіх людей. Сьогодні світ ранить Найсвятіше Серце нашого Господа невдячністю та несправедливістю. Рани Марії набагато глибші й болючіші за твої».
Потім він привів її до монастирської каплиці, перед дерев’яну статую Марії, яка сяяла незвичайним світлом. Вона несподівано заговорила з монахинею. Богородиця просила сестру Агнесу молитися за людей. Тоді вони разом промовили вищезгадану молитву монашого згромадження: «Найсвятіше Серце Ісуса, воістину присутнє у Найсвятішій Тайні, присвячую Тобі моє тіло і душу для повного з’єднання з Твоїм Серцем…» Слова «воістину» раніше в цій молитві не було. Безсумнівно, те, що Богородиця додала його, було відповіддю на дедалі частіші сумніви серед католиків, зокрема духовенства та богословів, щодо реальної присутності Господа Ісуса в освяченій Гостії (євхаристійному хлібі, ред.)
Потім Марія сказала:
«Багато моліться за Папу, єпископів і священників. З моменту свого хрещення ти завжди віддано молилася за них. Продовжуй дуже наполегливо молитися… дуже наполегливо».
Тієї ночі на руці статуї Марії також з’явився кривавий хрестик. Це було схоже на стигмат, який раніше отримала монахиня.
Страждання сестри Агнеси та надприродне витікання крові з руки статуї тривали кілька тижнів. Лише в п’ятницю, 27 липня, Ангел-Хранитель сповістив сестрі в каплиці:
«Сьогодні твоє страждання закінчиться. У глибині свого серця уважно запиши думки про кров Марії. […] Ця безцінна кров була пролита, щоб просити про ваше навернення, просити миру, щоб відшкодувати невдячність і образи Господа. Присвячуючи себе Пресвятому Серцю Ісуса, ревно присвячуй себе дорогоцінній Крові. Молися про відшкодування для всього людства».
І справді, в ту мить біль припинився і рана зникла з руки сестри Агнеси. Рука статуї Марії також перестала кровоточити, і через кілька тижнів повернулася до колишнього вигляду.
Друге послання Марії
Друге явлення Марії відбулося 3 серпня, у першу п’ятницю місяця. Богородиця сказала сестрі Агнесі: «Багато людей у світі завдають Богові страждання. Щоб заспокоїти гнів Небесного Отця, я хочу, щоб душі потішили Його. Разом з Моїм Сином я прагну душ, які через страждання та бідність відшкодовуватимуть за грішників і невдячних.
Небесний Отець готує велику кару для всього людства, щоб світ пізнав Його гнів. Щоб заспокоїти гнів Отця, Я багато разів втручалася разом зі Сином. Я запобігла нещастям, приносячи в жертву страждання Сина на Хресті, Його дорогоцінну Кров і улюблені душі, які Його втішають, творячи сонм жертовних душ. Молитви, покаяння та мужні жертви можуть пом’якшити гнів Отця».
Третє послання
Втретє Марія звернулася до сестри Агнеси Кацуко Сасаґава в суботу, 13 жовтня, тобто в річницю Чуда Сонця, яке завершило об’явлення у Фатімі понад пів століття тому.
«Як я вам казала, якщо люди не покаються і не виправляться, Отець пошле страшну кару на все людство. Це буде кара, більша за потоп, якої ще ніхто не бачив. З неба впаде вогонь і зітре з лиця землі велику частину людства, як хороших, так і злих, не щадячи ні священників, ні мирян. Ті, хто виживе, почуватимуться настільки покинутими, що заздритимуть мертвим. Єдиною зброєю, яка у вас залишиться, буде Розарій (Вервиця, ред.) і Знак, даний Моїм Сином. […]
Діяльність сатани проникне навіть у Церкву таким чином, що кардинали виступлять проти кардиналів, єпископи проти єпископів. Священники, які шанують Мене, будуть зневажені, а їхні співбрати виступатимуть проти них. Церкви і вівтарі будуть сплюндровані, Церква буде повна тих, хто йде на компроміси. Через діяльність сатани багато священників і багато богопосвячених душ залишать своє покликання. Сатана діятиме особливо завзято проти душ, посвячених Богу. Думка про втрату такої кількості душ викликає в Мене смуток. Якщо кількість і тяжкість гріхів зростатиме, то прощення для них не буде. […] Тільки Я ще можу захистити вас від прийдешніх катастроф. Ті, хто довіряють Мені, будуть спасенні».
Сльози Марії
Це було останнє послання Марії до сестри Агнеси і через неї до людства. Однак надприродні події в монастирі в місті Акіта не припинилися. Якийсь час фігура (Богородиці, ред.) була вкрита краплями поту, а потім з її очей потекли сльози. Кілька тижнів відвідувачі каплиці відчували надзвичайно приємний запах.
Як підтвердили дослідження вчених, і кров, і піт, і сльози були людського походження, що виключало теорії, висунуті невіруючими, про те, що вони були соками, що виділяє дерево, з якого була вирізана статуя.
Під час однієї із зустрічей з монахинею Ангел-Хранитель, який їй постійно з’являвся, пояснив: «Вона [тобто Марія] плаче, бо хоче, щоб якомога більше людей навернулося. Вона хоче, щоб через Неї душі посвятилися Ісусу та Богові Отцю».
Надприродні події в Акіта тривали до 15 вересня 1981 року. Загалом за цей час статуя плакала 101 раз. Проте були ті, кому цього чуда було недостатньо, щоб прийняти послання Богоматері. Не вразило їх і повне зцілення с. Агнеси Кацуко Сасагави від глухоти, яке сталося 13 жовтня 1974 року, тобто в першу річницю її останньої зустрічі з Непорочною. Вони очікували більш вражаючих знаків. Однак Божі плани були іншими. «Більше нічого не буде», – оголосив візіонерці Ангел-Хранитель.
Варто додати, що кількість чудодійних плачів фігури мала символічне значення. Як пояснив небесний опікун монахині: «Це означає, що гріх прийшов у світ через жінку і що Спасіння також прийшло у світ через жінку. Нуль між двома числами символізує безсмертного Бога, який є Вічною Вічністю. Перша одиничка означає Єву, друга — Марію».
Продовження Фатімських об’явлень
Коли ми дізнаємося про історію об’явлень в Акіта та глибше заглиблюємось у зміст послання Марії, нас вражає велика кількість згадок про те, що сталося понад півстоліття тому у Фатімі. Ми вже згадували про збіг деяких дат, а також про молитву: «О мій Ісусе…», відкриту візіонерці Ангелом-Хранителем. Однак важливішим за ці символічні знаки є подібність обох послань Пресвятої Діви Марії.
Подібно до Фатіми, послання з Акіта є великим закликом до покаяння та молитви за грішників, тому що провини сучасних людей наповнюють міру, яку Бог у своїй справедливості та милосерді здатний терпіти. Оголошення покарання, яке прийде, якщо світ не навернеться – вогонь, що падає з неба і вбиває частину людства, незалежно від їхнього морального стану та ролі в суспільстві – є не менш жахливим в одкровеннях з Японії, ніж видіння, представлене трьом дітям-пастушкам Люсії, Якинті і Францишкові. Як бачимо, обидві Світові війни, холодна війна і ціла серія революцій, організованих спецслужбами радянської Росії, нічому людей не навчили.
Аналізуючи послання з Акіта, зростає наша вдячність також за Господа Ісуса, чиї Страсті не тільки відкрили нам шлях до спасіння, але й донині є невичерпним джерелом заслуг, на які Марія покликається перед Величчю Божою, щоб відвернути від нас Божу кару. Вона робить це в надії, що людство нарешті схаменеться і відмовиться від гріховних залежностей. Крім заслуг Богочоловіка, Пресвята Богородиця вказує на жертовність людей, які молитвою, покаянням і жертвою намагаються відшкодувати Творцеві зло, скоєне у світі.
Цікавим моментом є відсутність у посланні з Акіта згадки про заблудження Росії, що було важливою частиною в одкровеннях у Фатімі. Той факт, що Марія про це прямо не згадала, не означає, що ця тема застаріла. 1973 рік був брежнєвською епохою, часом, коли війна висіла на волосині. Світовий конфлікт з використанням ядерної зброї міг будь-якої миті стати фактом, знаряддям Божої кари, і саме від цього застерігала Марія через сестру Агнес. З іншого боку, деякі заблудження більшовизму починали впливати й трансформувати соціальне життя західних країн. Безперечно, послання з Акіта слід сприймати як продовження Фатімського послання, доповнюючи його зміст і вказуючи на подальші виклики, які стоять перед Церквою та людством.
Криза Церкви
Найсерйознішою проблемою, яку Марія вказала в Акіта, безперечно, є спустошення, яке того часу атака сатани поширювала всередині Церкви. Минуло вісім років від закінчення Другого Ватиканського Собору, який водночас сміливо та безрозсудно відкрив Церкву для впливу хибних ідей сучасного світу, проти яких застерігали попередні Папи, особливо блаженний Пій IX і святий Пій X. Сталося це у найбільш невідповідний момент, бо незабаром після цього західними країнами прокотилася хвиля бунту молодих поколінь, одержимих гордістю та чуттєвістю. Це торкнулося і духовенства, ряди якого внаслідок численних випадків залишення сану значно порідшали. На жаль, хвороба сучасного світу, тобто бунт проти авторитетів, вразила також багатьох теологів і католицьких священників. Брак поваги до інтелектуальних досягнень минулих століть приніс отруйні плоди у вигляді розквіту єресі.
В об’явленнях, які відбулися в 1973 році в Акіта, ми бачимо турботу Марії про збереження правдивої віри, а отже – догматів. Про це свідчить згадане вище коректування тексту молитви Сестер Служебниць Євхаристії, зроблене Марією, а також сон, який з Божої волі побачила сестра Агнеса 10 червня 1973 року. Там вона розмовляла з невідомими богословами в одязі священнослужителів, які переконували її відмовитися від віри в Святу Трійцю і божественність Христа (закликали вірити в багатьох богів, та відмовитись від віри в те, що Ісус Христос є Богом, ред.) Це, безперечно, було застереженням проти сприйняття інших релігій нарівні з католицизмом, а також замовчування деяких принципів віри в ім’я вигаданого міжконфесійного чи міжрелігійного поєднання. Додамо, що зміст цього сну був частиною послання Марії, про що монахиню запевнив її Ангел-Хранитель.
Найтрагічнішим застереженням, яке нам дала Марія, є повідомлення про розкол у лавах духовенства. Кардинали діятимуть проти кардиналів, єпископи проти єпископів – попередила Марія та заохочувала до молитви за священників. Однією з причин поділу є неприйняття деякими особливої ролі Марії в Божому плані спасіння та відмова віддавати належну Їй честь із цієї причини (священники, які вшановують Мене, будуть зневажені, а їхні співбрати діятимуть проти них) .
На жаль, останніми роками серед католиків, у тому числі поміж духовенства, панує значна плутанина. Відмова від правдивої науки на користь незрозумілої псевдотеології, культ компромісу з усіма, крім захисників традиційного вчення Церкви, здається, стає все сильнішим (Церква буде повна тих, хто приймає компроміси, – попереджала Марія в Акіта).
Марія може нас врятувати…
Перед лицем цих негативних явищ, що зростають, єдиною надією, за яку ми повинні вхопитись, є проголошення, дане у Фатімі: «Зрештою, моє Непорочне Серце переможе». Шлях до перемоги над сатаною і відвернення страшних кар — це довіритися Марії та довірити себе Її опіці. Як і в Португалії, так і в Японії Богородиця заохочувала с. Агнесу щодня молитися на вервиці. Нас можуть потішити слова Матері Божої, сказані в Акіта до сестри Агнеси: «Тільки Я ще можу захистити вас від прийдешніх нещасть. Ті, хто довіряють Мені, будуть спасенні».
Автор: Адам Ковалік
