Папа Францсик багаторазово нагадував, що Церква виступає проти абортів не лише з релігійних чи моральних міркувань, а передусім з наукових причин, адже йдеться про людське життя і не можна вбивати людське життя, щоб вирішити якусь проблему! “…І в давнину, і в сучасності слово “вбити“ означає одне й те саме!” 1 Тому будь-яка пролайфова діяльність має опиратися також і на наукові тези, передусім, щоб спростовувати аргументи узаконення вбивства дітей у лоні їхніх матерів. Спробуємо представити лише частину стереотипів щодо легалізації абортів.
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
Аргумент: життя людини не розпочинається моментом зачаття
У науковій праці «Консенсус біологів щодо питання: «Коли розпочинається життя» Стів Якобс з університету міста Чикаго опитав 5 502 дослідника з 1058 наукових інституцій, що займаються питаннями генетики та біології. 95% з них (5 212) погодилися, що зачаття слід вважати початком існування людини. При цьому більшість з них (89%) мали ліберальні погляди та були прихильниками партії демократів, яка виступає за легалізацію абортів 2. Дитина у лоні матері має свою власну ДНК. Навіть через багато років після пологів, можна відрізнити клітини дитини від клітин матері, які мають відмінні генетичні коди. У науці це явище називається ембріонально-материнським мікрохімеризмом». В університеті Стемфорду під час дослідження 1979 році у тілі жінки виявили чоловічі клітини XY, які належали її сину. Вчені з Сінгапуру прийшли до висновку, що дитина назавжди залишається в тілі жінки 3. Співвідношення становило 1 чоловіча клітина на 1000 жіночих. У деяких матерів частина дитячих клітин може досягати 20% вільного ДНК 4. Це є одна з причин чому жінки живуть довше за чоловіків. Наявність дитячих клітин в організмі матері зменшує ймовірність передчасної кончини аж на 60 %, зменшуються запальні процеси, швидше гоються рани. Також клітини у певному сенсі зменшують ризик виникнення хвороби Альцгеймера у мозку жінки 5. Хоча можуть бути наслідки генетичних конфліктів між чоловічим і жіночим ДНК у вигляді різних хвороб 6. Але це ще раз підкреслює, що ненароджена дитина не є частиною тіла матері, хоча і безпосередньо залежна від нього до моменту народження.
Аргумент: Земля перенаселена, тому потрібно обмежити кількість народжень
Насправді вчені б’ють на сполох через зворотні процеси. Вперше від епохи середньовічної чуми нас чекає різке скорочення населення ще до кінця цього століття. Згідно авторитетного медичного видання Lancet до 2050 року три четверті країн будуть знаходитися нижче межі відтворення поколінь, а до 2100 року негативний природній приріст пануватиме на 97% всіх територій. Якщо в 1950 році кількість немовлят на одну жінку в світі становила 4,84, то в 2021 – 2,23, а в 2050 році -1,83 і у 2100 році-1,59 ( і то ці показники за рахунок кількості народжуваності на африканському континенті). При чому у багатьох європейських країнах вже тепер цей показник є нижчим за рівень відтворення: Великобританія (1,6), Іспанія (1,16) Польща (1,3), США (1,7) 7. Очікується, що в період з 2021 по 2100 рік народжуваність зменшуватиметься на понад 1% на рік у 45 із 204 країн і територій.
Щодо України, то ситуація тут є ще трагічніша, адже до війни показник народжуваності дітей на одну жінку дорівнював 1,16, а у 2023 році він становив 0,7, що втричі менше за норму показника відтворення населення. Народжуваність з 2021 року в нашій державі знизилась на 45%. За прогнозами демографів населення України в 2037 році у кращому випадку становитиме 30 500 000 осіб 8, а до 2050 може скоротитися до 25, 2 мільйона 9. Це є пряма загроза виживанню українців як нації.
Ці тенденції, як у глобальному, так і на державному рівні, будуть мати величезні наслідки на населення, економіку, геополітику, продовольчу безпеку, здоров’я та навколишнє середовище. Ці зміни у віковій структурі, ймовірно, створять значні економічні проблеми, спричинені зростаючим співвідношенням між старшим та працездатним населенням та скороченням робочої сили 10. Збільшиться тиск на податкову систему, медичне страхування та соціальне забезпечення. Ці програми отримають менше фінансування через зменшення кількості платників податків. Сповільниться зростання валового внутрішнього продукту 11.
Навіть впровадження активної пронатальної політики у вигляді грошових виплат на дітей та надання податкових пільг, субсидій по догляду за дітьми, подовження відпустки по догляду за дитиною, право на повторне працевлаштування та інші форми допомога батькам у догляді та забезпеченні своїх дітей, не зупинить негативні сценарії зменшення населення у 2100. Кількість дітей на одну жінку буде прогнозовано 1·68 замість 1·59 12. Хоча пронатальна політика в першу чергу спрямована на збільшення народжуваності, вона також пропонує додаткові переваги для суспільства, включаючи кращу якість життя 13, більш рівномірний розподіл домашньої праці, вищі показники участі жінок у робочій сфері, менші витрати на догляд за дитиною 14 і кращі результати для здоров’я матерів 15, залежно від розробки політики та контекстуальних факторів.
Аргумент: Вчинення аборту не має побічних наслідків для здоров’я жінки
Аборти мають нищівний вплив на здоров’я жінки. Наслідки можна розділити на три групи ускладнень: соматичні, психосоматичні і психічні. Згідно з дослідженнями, проведеними американським університетом Міннесоти у 1985 році 100% опитаних жінок після аборту відчувало сум і втрату, а 92% – провину, 85% мали негативні емоції, пов’язані з абортом. 81 % жінок відчували себе скривдженими, 73 % мали дискомфорт у присутності дітей і немовлят і стільки ж відсотків не могли розмовляти про причини аборту та мали депресію; 69% відчували небажання до подальшого сексуального життя, 65% відчували тенденції до самогубства, а 31% спробували його здійснити. У 23 % була дуже важка форма депресії. «Дослідження психічних захворювань у жінок після штучного переривання вагітності» доктора К. Сімон з Вюрцбурга (ФРН) показало, що 77 % з них страждає на важкі психологічні хвороби 16. Часто у жінки відбувається повторне переживання аборту. Вона має нав’язливі думки про медичну процедуру та дитину (53,3 % 17), жахіття уві сні, пов’язані з ненародженою дитиною, а також сильне почуття горя і депресії у річницю аборту чи у ймовірний день народження немовля («синдром річниці»). Варто зазначити, що психологічні хвороби у 80% важко піддаються лікувальній терапії 18. Зафіксовані випадки, коли у цей день жінка відчувала сильний біль у районі нижче шлунку. Стверджують, що жінки після аборту частіше хворіють. Вони відвідують гінеколога у чотири рази більше, ніж ті, які не робили аборт. Також частіше хворіють на анорексію, булімію чи астму 19. Ризик виникнення раку грудей після аборту підвищується на 50 % перед досягненням жінки 45 років. Якщо переривання вагітності відбулося раніше 18 років, то цей ризик становить 150 %, а якщо у віці більше 30 років – 110 %.; Для жінок, які у своїй родині мали хворих на рак молочних залоз, і які здійснили аборт після 30 років, ймовірність появи злоякісних пухлини зростає на 270% 20. Цих ускладнень є набагато більше, передусім з репродуктивною системою.
Аргумент: Аборт допоможе врятувати сім’ю та відносини.
Близько 90% пар, які були одружені, розходилися 21. У випадку шлюбів, частка розлучень становить 25% 22 Але навіть, якщо й вдалося зберегти зв’язок, наслідки штучного переривання вагітності залишали свій слід, зокрема через сексуальну дисфункцію. Пара втрачала задоволення від сексуального контакту та відчувала від нього біль. Або, навпаки, впадала у іншу крайність – сексуальну розбещеність 23. Почуття провини у жінки переростає у агресію до свого чоловіка, дітей медперсоналу тощо 24. Крім того, виникає роздратування від будь-якої навіть дріб’язкової причини, відчуття тривоги, а також потреба контролювати ситуацію, що поєднується з нездатністю самостійно приймати важливі рішення. Дослідження свідчать, що 92 % жінок і 82 % чоловіків страждають на депресію після абортів 25.
Аргумент: Легальний аборт вбереже жінок від смерті
Дійсно, нелегальні аборти збільшують ризик, але це не означає, що клінічні аборти захищають від негативних, часто смертельних наслідків. Так, причиною усіх смертей жінок після нелегальних абортів є: сепсис – 80%, кровотеча – 14%, перитоніт – 6%. Якщо це стосується легальних (медичних), то це: кровотеча – 46%, сепсис – 34%, загальні захворювання (у тому числі на основі статевої сфери) – 12%, алергічні реакції після наркозу – 4%, внутрішні травми – 3%, порушення кислотного стану організму – 1% .
Згідно досліджень, щороку від абортів гине від 50 000 до 100 000 жінок, переважно з країн Третього світу. У високорозвинених країнах ця частка невелика (наприклад, у США – 0,6 на 100 000 операцій). Проте ризик смерті зростає на 30–50 % з кожним тижнем після дванадцятого тижня вагітності 26. На другому і третьому триместрі вагітності смертність жінок становить 40-50 на 100 000 абортів. Для порівняння кількість смертельних випадків при звичайних пологах становить 1,1 на 100 000, а при кесаревім розтині – 100 на 100 000 27. Найпоширенішим наслідком хірургічного втручання є інфекція шийки матки, яка спостерігається у 49 % пацієнток. Бувають випадки, коли вона проходить непомітно, аж поки не переросте у масштабний септис (зараження крові) 28. Під час переривання вагітності часто відбувається зараження ВІЛ-СНІДОМ. У минулому в Сполучених Штатах цей рівень становив 2% від загальної кількості заражень. Тепер завдяки попередньому аналізу крові в США він знизився до 0,6 %. А тепер уявіть ситуацію в Україні, з її проблемами у галузі медицини та гігієни, а також воєнним станом 29.
Аргумент: Після аборту можна мати ще дітей
Згідно статистиці, кожна сьома жінка після першого аборту стає безплідною, і кожна десята, якщо перервала другу або наступні вагітності 30.
Найбільш небезпечні аборти при першій вагітності. За статистикою, 75 зі 100 безплідних жінок штучно перервали свою першу вагітність. Безпліддя може бути наслідком синдрому Асхермана (Aschermana), тобто зростання шийки матки, яка втрачає свою еластичність і пружність.
Крім того великий ризик позаматкових вагітностей. Від часу, коли в США легалізували аборти, кількість позаматкових вагітностей зросла у цій країні на 600 %. У 1970 році це показник дорівнював 4,8 на 1000 народжень, до 1980 – 14,5 на 1000 народжень, у 1992 р. – 19,7 для 108 тис. пологів. Внаслідок чого померло 28 жінок 31. Серед жінок, які після аборту переживали свою наступну вагітність, виявлено зростання на 500% позаматкової вагітності 32. Тенденція зростає після першого аборту – на 30%, по другому і наступних – на 160% 33. Виявлено, що у групи з 52 жінок, які приблизно 10 – 15 років тому здійснили аборт половина ( 27) не мала проблем з наступними вагітностями, але у 8 виявлено позаматкову вагітність, у 3 маткові труби були цілком неготовими до вагітності. У інших 11 жінок було 33 вагітності, з яких 14 – викидні на початковому етапі, 3 – у середньому триместрі. Крім того, народилося 6 недоношених дітей. І лише 10 пологів відбулися згідно терміну 34.
Аргумент: Почуття провини після аборту пов’язане з релігійними чи моральними переконаннями
Постабортивний синдром не залежить від релігійних, моральних чи світопоглядних переконань жінок. Це хронічне захворювання в основі якого лежить подавлений психічний, фізичний та емоційний біль 35. Як вказує дослідник Міноро у Японії, де синтоїзм дозволяє вбивство ненароджених, жінки також мають сильне почуття провини. Згідно одного дослідження, 63 % жінок відкидає факт здійснення аборту або ігнорує його 36. Неважливо чи вірить жінка у те, що це дитина, організм чітко на фізіологічному та психічному рівні це усвідомлює. Це виражається зокрема у :
– спробах уникнути дії чи ситуації, які можуть нагадувати про аборт;
– припиненні відносин з протилежною статтю, особливо з чоловіком, який вплинув на рішення позбутися дитини;
– зниженні рівня відчуття любові і ніжності;
– уникненні чи витісненні думок чи переживань, пов’язаних з абортом;
–відсутності інтересу до речей, які раніше приносили емоційне задоволення 37.
Аргумент: Аборт вирішить проблему і жінка буде мати щасливе життя.
Проведені наукові дослідження довели існування взаємозв’язку між задокументованими передозуванням наркотиками та абортами. У більшості, ці випадки відбувалися протягом двох років після переривання вагітності. І навпаки, вживання наркотичних засобів часто призводить до рішення позбутися ненародженої дитини. Так, на 1 вагітну, що вживала кокаїн, було 1,8 абортів, на 1 вагітну, що приймала оптанти – 1,0 аборти. Якщо ж під час виношування дитини, приймалися обидва види наркотиків, то співвідношення абортів буде 1,9 до однієї вагітної. Для порівняння, серед тих, хто не вживали жодних наркотичних препаратів, коефіцієнт абортів становить 0,6 на одну вагітну 38.
Також майже всі жінки (98.5%), що зробили два або більше аборти, зловживали алкоголем 39. І навпаки, ризик виникнення залежності як від алкоголізму, так і від наркоманії, після штучного переривання вагітності зростає на 110 %. Згідно статистки Анни Спекхард від алкоголю залежні 60% жінок, що мали аборт 40. Також підвищується ризик виникнення залежності від нікотину у два рази, а від ліків – на 30 % 41.
Нещодавні дослідження у США, Великобританії і Фінляндії довели, що жінки, які вчинили аборт, більш схильні до самогубства, ніж ті, які мали нормальні пологи. Ймовірність самогубств після абортів у 3,5 рази більша, ніж після народження дитини 42. Так, 10 % всіх проблем з психологічним здоров’ям і 35 % суїцидів у Великій Британії, можуть бути пов’язані з абортами 43. Це не можна пояснити іншими, окрім аборту, причинами, адже проводилися порівняльні характеристики схильностей до самогубства до і після абортів. Було доведено про значний ріст думок про суїциди вже після аборту. Наприклад, у США кожне друге самогубство серед жінок відбувається через аборт, перший привід – це алкоголь 44. Дослідники Реардон, Спекхард и Руе вважають, що протягом п’яти років після аборту, про самогубство думало – 56% жінок, з яких 28–31% намагалися це зробити. А 18% мали декілька спроб 45.
У Фінляндії досліджено смертність серед жіночого населення у 1987 – 2000 рр. Було виявлено, що після аборту жінки у 3,5 рази більше гинуть протягом року від самогубства, нещасних випадків чи вбивств, ніж інші. Частота суїцидів у цій групі була у 6 разів вищою, у порівнянні з тими, хто народив дитину, і у 2 рази вищою у порівнянні з жінками, що мали викидні (розмір статистичної вибірки – 5500 осіб) . Соціологічні дослідження довели, що ймовірність самогубств зростає на 155 % 46.
Аргумент: Аборт звичайна операція, яку проводять медичні працівники.
Вчинення аборту негативно впливає і на медичний персонал, який бере участь у його виконанні. У днях його проведення лікарі відчувають низку симптомів: погіршення настрою, втрату смаку, неспокій чи нервовість. Щоб позбутися цих відчуттів, лікарі вдаються до алкоголю чи паління. Після аборту у медичного працівника, з’являється негативне ставлення до жінок загалом та до конкретної, що вчинила аборт, зокрема. Втрачається до них пошана, а саму жінку розглядають лише як джерело доходів чи навпаки проблем. Наслідком праці абортера, є відраза до місця праці, професійна криза, формування в собі «особи робота», відчуття життєвої порожнечі та неприйняття, а навіть, ворожість до інших лікарів. Що це непоодинокі випадки доводять дослідження, проведені у США у 1985 р. Було опитано 90 працівників абортивних клінік за 25 різними параметрами. 95 % з них оцінило негативний вплив аборту на їхнє життя 47. Багато психотерапевтів вважають, що у медичного персоналу проявляються симптоми схожі до постабортивного синдрому, адже медики не лише є свідками вбивства, але й беруть у ньому безпосередню участь. Часто можуть бути свідками, що плід – це не частина тіла жінки, а окремий людський організм. А отже, чим пізніше чиниться аборт, тим негативнішими наслідки для самих лікарів . Варто зазначити, що ці симптоми проявляються незалежно від релігійних чи інших світоглядних позицій лікарів 48.
Джерела
1 Папа Франциск, Промова до членів Італійського товариства католицьких лікарів, 15.11.2014
2Jacobs S. Biologists’ Consensus on ‘When Life Begins’. Northwestern Prizker School of Law; University of Chicago – Department of Comparative Human Development 6 Aug 2018 https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=3211703
3Dziecko jest wpisane na stałe w życie kobiety [Електронний ресурс] http://laboratoria.net/felieton/24711.html. Дата доступу. 12.04.2024.
4 Dzieci wrastają w nasze ciała. Komórki płodu zmieniają mózg (i wątrobę) matki –[Електронний ресурс] https://wyborcza.pl/7,145452,19010927,dzieci-wrastaja-w-nasze-ciala-komorki-plodu-zmieniaja-mozg.html. 12.04.2024.
5 Dzieci wrastają w nasze ciała. Komórki płodu zmieniają mózg (i wątrobę) matki –[Електронний ресурс] https://wyborcza.pl/7,145452,19010927,dzieci-wrastaja-w-nasze-ciala-komorki-plodu-zmieniaja-mozg.html. 12.04.2024.
6 Janik М. Mikrochimeryzm. Każda matka nosi swoje dziecko w sercu. A także w mózgu, wątrobie i nerkach –[Електронний ресурс] https://zdrowie.interia.pl/ciaza/news-mikrochimeryzm-kazda-matka-nosi-swoje-dziecko-w-sercu-a-takz,nId,6048557. Дата доступу 12.04.2024.
https://zdrowie.interia.pl/ciaza/news-mikrochimeryzm-kazda-matka-nosi-swoje-dziecko-w-sercu-a-takz,nId,6048557#utm_source=paste&utm_medium=paste&utm_campaign=chrome
7. Bhattacharjee N. V, Schumacher A. E, Aali A, Global fertility in 204 countries and territories, 1950–2021, with forecasts to 2100: a comprehensive demographic analysis for the Global Burden of Disease Study 2021
8 Марущак О. Демограф розповів, скільки населення втратить Україна після закінчення війни: “Шалене числоhttps://tsn.ua/exclusive/demograf-rozpoviv-skilki-naselennya-vtratit-ukrayina-pislya-zakinchennya-viyni-shalene-chislo-2472349.html
9
10 Cruz M Ahmed SA On the impact of demographic change on economic growth and poverty World Dev. 2018; 105: 95-106
11 Vollset SE Goren E Yuan C-W et al Fertility, mortality, migration, and population scenarios for 195 countries and territories from 2017 to 2100: a forecasting analysis for the Global Burden of Disease Study.
Lancet. 2020; 396: 1285-1306
12 Gauthier AH The impact of family policies on fertility in industrialized countries: a review of the literature.
Popul Res Policy Rev. 2007; 26: 323-346
13 Tamm M Fathers’ parental leave-taking, childcare involvement and labor market participation. Labour Econ. 2019; 59: 184-197
14 Mörk E Sjögren A Svaleryd H Childcare costs and the demand for children—evidence from a nationwide reform.J Popul Econ. 2013; 26: 33-65
15 Aitken Z Garrett CC Hewitt B Keogh L Hocking JS Kavanagh AM The maternal health outcomes of paid maternity leave: a systematic review. Soc Sci Med. 2015; 130: 32-41
16 Psychika kobiety po aborcji// «Służba Zdrowia». – Warszawa, 2000. – № 5 (12). – S. 23-24.
17 Там само. S. 25.
18 Полякова Е. Я Клинико-психологические аспекты постабортного синдрома/ Е. Полякова // Вестник НГУ. – М., 2009. – Том 3. – выпуск 1. — С. 130.
19 Гонзалез М.Г. Постабортный синдром/ Мария Рамона Гонзалез // Fronda. – Warszawa, 2003. – № 31. – С..57-58.
20 Штуммер Р. Четыре шага к освобождению/ Р. Штуммер // Fronda. – Warszawa, 2003.. – № 31. – C. 65.
21 мак І. Последствия аборта для пары [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://www.realove.ru/main/nezhelatelnaya_beremennost/posledstviya_aborta_dlya_pary.htm
22 Shostak Arthur , Gary McLouth Men and Abortion, Lessons, Losses and Love //Arthur Shostak and Gary McLouth. – 1984
23 Последствия аборта постабортный синдром[Електронний ресурс]. – Режим доступу:// http://2-in-1.org/blog/roditeli-i-deti/item/47-posledstviya-aborta.html
24 Шмак І. Последствия аборта для пары [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // www.realove.ru/main/nezhelatelnaya_beremennost/posledstviya_aborta_dlya_pary.htm
25 Psychika kobiety po aborcji// «Służba Zdrowia». – Warszawa, 2000. – № 5 (12). – S. 25.
26 Chazan Bogdan Aborcja i zdrowie kobiety // «Służba Zdrowia». – Warszawa, 2000. – № 5 (12). – S. 9.
27 Lanska i in., Morality from Abortion & Childbirth// „Journal of the American Medical Association”, t. 250, nr 3, lipiec 1983, s. 361–362, [w: ] Aborcja. Pytania i odpowiedzi, Barbara i dr Jack Willke.
28 Sikorski, Radzisław Medyczne skutki aborcji/ R. Sikorski//// «Służba Zdrowia». – Warszawa, 2000. – № 5 (12). – S.9.
29 Noyes, Transfusions Risk Despite Screening, // Family Practice News” – 1987.
30 Szymański Z. // «Ład»– 1981. – S. 13
31 Center for Disease Cont.: „AP/NY Times”, – № 27/95.
32 Chung i in., he Effects Of Induced Abortion On Subsequent Reproductive Function And Pregnancy Outcome, University of Hawaii, Honolulu. – 1981
33 „American Journal of Public Health”, 1989; Fatal Ectopic Pregnancy After Attemnpted Induced Abortion, // „Journal of the American Medical Association”. – 1980.– №15.– P. 244.
34 Hilgers i in. Fertility Problems Following an Aborted First Pregnancy, [w: ] „New Perspectives on Human Abortion”,// red. S. Lembrych, University Publications of America, 1981. ؎ s. 128–134
35 Ryś, M. prof. UKSW, dr hab. Maria Ryś Uniwersytet Kard. Stefana Wyszyńskiego Warszawa Psychologiczne skutki przerywania ciąży Możliwości pomocy kobietom z zespołami postaborcyjnymi. PŁCIOWOŚĆ, SEKSUALNOŚĆ, ODPOWIEDZIALNOŚĆ. S. 335.
36 Гонзалез М.Г. Постабортный синдром/ Мария Рамона Гонзалез // Fronda. – Warszawa, 2003.. – № 31. – S.59.
37 Постабортный синдром — Что это [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // http://csaladelet.com.ua/ua/index.php/home/17-2013-09-12-08-50-03.
38 Keith L. Substance abuse in pregnant women: recent experience at the perinatal center for chemical dependence of NorthwesternMemorialHospital / L.G. et al // Obstet. Ginecol. –London, 73. 715- – 1989;
Houston, H. Overdose and termination of pregnancy: an important association?/ H. Houston, L. Jacobson, Br. J. // General Practice– Dec 1996. – P. 737-738
39 Gladstone J. Characteristic of pregnant women who engage in binge alcohol consumption// J. Gladstone et al, Can Med Assoc. – 1997– J 156 (6). – p 789-808$; .Drower S. Therapeutic Abortion on Psychiatric Grounds,/S.A.Drower and E.S. Nash//South Africa Medical Journal/ – 54(2). – Oct 7/1978.– P. 604-608
40 Давид Реардон, Abortion and Substance Abuse [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //www.abortionfacts.com.
41 Гонзалез М.Г. Постабортный синдром/ Мария Рамона Гонзалез // Fronda. – Warszawa, 2003.. – № 31. – С. 58.
42 Европейский журнал общественного здравоохранения. – 2005.
43 Priscilla K. Coleman. Abortion and mental health: quantitative synthesis and analysis of research published 1995–2009// The British Journal of Psychiatry – 2011 199– P. 180-186.
44 Шмак І. Последствия аборта для пары [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://www.realove.ru/main/nezhelatelnaya_beremennost/posledstviya_aborta_dlya_pary.htm
45 Гонзалез М.Г. Постабортный синдром/ Мария Рамона Гонзалез // Fronda. – Warszawa, 2003.. – № 31. – S.59.
46 M. Gissler et. al., Injury deaths, suicides and homicides associated with pregnancy, Finland 1987-2000,// European J. Public Health –2005. – 15(5) – P. 459-63, :Дивіться також Mika Gissler, Elina Hemminki, Jouko Lonnqvist, «Suicides after pregnancy in Finland: 1987-94: register linkage study, » British Medical Journal, 313: 1431-4 (1996) PDF bmj00571-0021 Hilgers, et al, New Perspectives on Human Abortion (Frederick, Md.: University Press of America, 1981) 156. Garfinkel, et al., Stress, Depression and Suicide: A Study of Adolescents in Minnesota, (Minneapolis: University of Minnesota Extension Service, 1986). David C. Reardon, The Abortion/Suicide Connection, The Post-Abortion Review 1(2) Summer 1993. Christopher Ll Morgan, Marc Evans,John R Peters, Craig Currie, Mental health may deteriorate as a direct effect of induced abortion. British Medical Journal. BMJ 1997;314:902.
47 Roe, М. Abortion Work: A Study of the Relationship between Private Troubles and Public Issues// Kathleen Marie Roe, phD, Thesis, Univ., of California Berkeley. – 1985
48 Kornas-Biela D. Psychospołeczne konsekwencje aborcji dla personelu medycznego/ Kornas-Biela D. // «Służba Zdrowia». – Warszawa, 1999. – № 4 (99). – S. – S.18–19.
Автор: Олександр Бучковський
