У той час, коли європейська цивілізація звинувачується на хвилі руху BLM в експлуатації та перетворенні чорношкірих у рабів, професор Бернард Луган, відомий африканіст, автор “Історії Африки”, видає чергову книгу, присвячену феномену рабства у світі. Він стверджує, що ця практика була поширена скрізь, але лише білій цивілізації вдалося її подолати. Потім, завдяки колоніальним завоюванням, білі змусили інші цивілізації відмовитись від рабства. Однак сьогодні лише європейців звинувачують у торгівлі людьми, і вони повинні бути покарані та затавровані.
Арабська работоргівля
На жаль, таку ситуацію спровокували самі європейці несправедливими по відношенню до самих себе політичними жестами. Франція – хороший приклад: 2001 р. парламент одноголосно прийняв т. зв. “Закон Таубіри” (міністерство юстиції). Разом із законом французькі депутати нав’язували заідеологізоване бачення цього історичного феномену. Вони засудили європейську торгівлю рабами, однак зовсім не озвучили цю проблему, поширену в арабському світі, так само не згадавши, що в арабському світі цьому ганебному явищу поклали кінець білі європейці – колонізатори.
Міністр Крістіан Таубіра усвідомлювала непропорційний характер її закону. Вона обґрунтовувала це тим, що не хотіла, щоб “молоді араби (…) несли на собі тягар спадщини арабських злочинів”. Тим самим французький парламент стер десятки мільйонів жертв арабського рабства зі своєї історичної колективної пам’яті, починаючи від викрадених берберських жінок і дівчат («Берберський урожай») і закінчуючи тисячами викрадень європейців, які тривали до 19 століття в морі та на узбережжі Середземного моря, і навіть у наших “Диких полях”. Араби також захопили тисячі рабів по всій чорній Африці.
Африканська работоргівля
Окремою історією є роль самих африканців у работоргівлі. Європейські рабські кораблі чекали на узбережжі, коли полонених доставлять їхні африканські “партнери”. Історична реальність така, що одна частина Африки розбагатіла, продавши іншу частину. Також рабство широко практикували самі африканські племена.
Через багато років африканські єпископи заявили: “Почнемо з того, що визнаємо свою відповідальність за купівлю і продаж чорношкірого … Наші батьки були частиною ганебної історії работоргівлі та чорного рабства”. Вони брали участь у нечестивій торгівлі рабами в Атлантиці та Трансахарі » (Декларація Горе, жовтень 2003 р.).
Біла віктимізація
Рабство мало місце також в Азії та індійських цивілізаціях. Звинувачувати в торгівлі рабами лише білу цивілізацію і пов’язувати її з колоніалізмом – означає фальсифікувати історію. Скандально, що до цього причетні європейські “еліти”, якщо вони піддалися ідеологічній індоктринації або навіть підживили її. Нагадаємо, що 19 червня 2020 року Європарламент ухвалив сюрреалістичну резолюцію свого роду солідарності з рухом BLM. Можливо, саме тому пам’ятники навіть європейських аболіціоністів стають жертвами іконоборців. Наприклад, у Мартініці, Франція, у Форт-де-Франс були демонтовані пам’ятники Віктору Шельшеру, людині, яка проголосила у 1848 р. декрет, що назавжди скасовує рабство в цій місцевості. Цікавий вид подяки …
Луган – французький історик, який спеціалізується на історії Африки. Він є професором Інституту високих національних етюдів оборони (IHEDN) та редактором журналу L’Afrique (“Справжня Африка”). Він був свідком-експертом Міжнародного кримінального суду для судового розгляду справи про геноцид у Руанді. Раніше він викладав в університеті імені Жана Мулена в Ліоні та у військовій школі в Сен-Сірі. Його заняття були припинені в цій школі під час президентства соціаліста Олланда в 2015 році. Вченого віднесли до табору “крайньо правих”, в тому числі за критику так званої “парадигми віктимізації” [європейської цивілізації].
