Бути поруч з епіцентром руйнувань й одночасно в самісінькому центрі Божої милості, – свідчення пастора.
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
Уранці 6 жовтня росіяни завдали сім ракетних ударів по багатоповерхівках у центрі Запоріжжя. Станом на 7 жовтня 11 людей загинули, щонайменше 15 вважають зниклими безвісти.
Володимир Юрченко, пастор із тимчасово окупованої Охрімівки, перевіз сім’ю до Запоріжжя 22 серпня. Сімʼя опинилася поблизу епіцентру жахливих подій. Про це пише baptyst.com.
“Обстріл почався близько 5-ї ранку, тоді всі у домі спали. Коли почули вибухи, ми із дружиною і п’ятьма дітьми вийшли в коридор – найбільш безпечне місце у домі. Вибухи були дуже гучні. Ми вперше почули їх так близько. Дві молодші доньки плакали. Сімʼєю ми стали на коліна і почали молитися, просити Бога, щоб зберіг нас. У той час пролунав потужний вибух. Хвиля від удару була така сильна, що всі двері і вікна відчинилися. Ще якийсь час було чути віддалені вибухи, але згодом все закінчилося”.
Уже ввечері Володимир і Світлана вирішили вийти надвір і побачити, від чого Бог їх зберіг. Буквально через дорогу побачили зруйнований дім. Виявилося, що приліт був навіть ближчим, ніж вважали – всього за 300 метрів від них. Повернувшись додому, вони розповіли дітям, яке велике чудо і милість їм подарував Господь. Незважаючи на небезпеку у місті, сімʼя Юрченків не планує їхати далі Запоріжжя. Володимир ділиться: “Ми втікали від окупації, не від вибухів. У серпні окупанти почали змушувати нас вести дітей у “російську” школу, писати заяву. Тоді Бог сказав мені, що нам треба виїжджати. Ми цього дуже не хотіли. Тепер бажаємо бути першими, хто повернеться у деокуповану Охрімівку”.
Зараз сімʼя Юрченків активно служить у запорізькій церкві. Вони мріють повернутися у рідне село, де залишилися кілька братів і сестер з їхньої церкви. Проте, зважаючи на нинішні обставини, додають: “Якщо Бог забажає і будемо живі”.
Перегляди 41
