Церква в Кореї глибоко вкорінена в свідчення перших мучеників. Однак водночас усвідомлює, що в північній частині країни триває мученицька драма, що є великі страждання, з якими мало що можна зробити. На це вказує брат Ентоні Грем Тіг з екуменічної спільноти Тезе, який живе в Сеулі понад 40 років.
Він підкреслює, що протягом усього свого служіння в цій країні, Корея з країни місії перетворилася на Церкву, яка сама посилає місіонерів по всьому світу. Він наголошує, що сила наслідування місцевих мучеників там дуже сильна. Вони померли переважно в XIX ст. Їхня перша група була канонізована в 1984 році Йоанном Павлом II. Під час свого візиту до Кореї в 2014 році Франциск благословив ще одну групу із 124 мучеників. За словами брата Ентоні, це були дуже важливі події для Кореї. Вони показали, що ці мученики – звичайні християни, подібні до нас.
“Цього року в Кореї відбулося велике свято з нагоди 200-річчя від дня народження св. Андрія Кім Те-гун, першого корейського священика, який був замучений у 1846 році, лише через рік після рукоположення. Він є головою святих корейських мучеників. З цієї нагоди відбувається багато різних заходів, сказав брат Ентоні Ватиканському радіо. – Наша громада хоче допомогти корейцям відкрити людську реальність цих ранніх християн, щоб ми могли побачити, що вони не лише віддали своє життя, але і те, як вони жили до своєї мученицької смерті, що вони зрозуміли з Євангелія. Занадто мало уваги цьому приділяється. Ми більше думаємо про їхню смерть, про тортури, яких вони зазнали. Тим часом ці католики мали соціальне бачення, яке було кардинально новим. Воно полягало у визнанні рівності між людьми. Ті, кого охрестили, потім охрестили і своїх слуг. Вони створили нову громаду та нове суспільство. Чи цікавить нас це сьогодні, як вони жили за Євангелієм? “
Брат Ентоні визнає, що великою драмою Церкви в Кореї є усвідомлення страждань, які зазнають люди північної частини півострова. Сьогодні між Північчю та Півднем немає контактів, відносини погіршились ще більше. Папа хотів би відвідати Північну Корею, Церква хотіла б допомогти тим, хто страждає в цій країні, спробувати простягнути руку допомоги, але комуністичний режим не реагує, особливо на пропозиції, що надходять з Півдня, додає брат Ентоні.