Кевін Беккер був здивований, коли побачив нового мешканця, Джорджа, у їхній студентській квартирі. Водночас звідти зникли його сусіди. Пізніше з’ясувалося, що цим таємничим мешканцем був … Блаженний П’єр Джорджо Фрассаті!
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
У 2011 році студент американського коледжу Кевін Беккер випав з другого поверху будинку, який він винаймав з друзями. Внаслідок падіння він отримав травму черепа у п’яти місцях та пошкодження головного мозку.
Після невідкладної операції пацієнт перебував у стабільному стані, але протягом дев’яти днів не реагував на зовнішні подразники. Прогнози лікарів були дуже невтішні — вони сумнівалися, що Кевін виживе, а якщо так станеться, то побоювалися появи серйозних когнітивних порушень.
Історія не з цього світу
І все ж, менш ніж через три тижні після аварії Кевіна підкотили в інвалідному візку до входу в лікарню, де він самостійно встав, закинув рюкзак на плече і попрямував до лікарняної парковки, по дорозі граючи з братом у м’яча…
Це звучить як історія з області фантастики – адже через тиждень після аварії лікарі говорили про введення пацієнта в медикаментозну кому, яку вони вважали крайнім заходом. А вже через кілька днів Кевін розплющив очі і за дуже короткий час зміг нормально розмовляти, стояти і ходити.
Після виписки з лікарні Кевін відвідував фізіотерапію, де виявив, що його стан суттєво кращий, ніж в інших пацієнтів – у тому числі тих, хто отримав травму роком раніше. Він пройшов цілу серію тестів на когнітивні порушення за дві години, хоча зазвичай пацієнти витрачають на це близько шести годин.
Через місяць лікар запитав Кевіна, як, за його відчуттями, пройшли його обстеження. Він відповів так, як, напевно, відповів би на те саме запитання про іспити в школі: «Непогано». Тоді лікар повідомив йому, що не тільки “непогано”, але й те, що обстеження не виявили жодних слідів травми. Тож він зміг повернутися до академічних занять і закінчити навчання, а потім влаштуватися на роботу.
Свідчення Кевіна
Я з великим задоволенням вислухав свідчення Кевіна Беккера 29 жовтня 2016 року, під час святкування 800-річчя Ордену Проповідників. Він поділився з присутніми своєю історією: лежачи в комі, він раптово прокинувся в будинку, який винаймав з друзями. Раптом він почув чиїсь кроки на першому поверсі. Це здалося йому дивним, оскільки він завжди першим вставав і починав щось робити з самого ранку. Коли він спустився вниз, то натрапив на молодого чоловіка, якого бачив уперше в житті.
– Ти хто? – запитав Кевін.
– Я Джордж, твій новий співмешканець, – відповів незнайомець.
– Як це? Адже я вже маю двох сусідів, – здивувався Кевін.
– Але ж вони ще не приїхали, – пролунало у відповідь.
– Ну, так, – відповів спантеличений студент.
Після цього діалогу Кевін провів з Джорджем дуже довгий день. Як спортсмен-любитель і пристрасний футболіст, американець намагався переконати свого нового знайомого піти кудись погуляти. Однак той опирався. Вони навіть почали по-дружньому штовхатися, так сильно Кевін хотів вийти, але Джордж не піддавався і просив його потерпіти.
Кевін згадує, що в той час він був заклопотаний навчанням і завданнями, пов’язаними з освітою, що, за його словами, здивувало би будь-кого, хто його тоді знав. Разом із Джорджем вони також грали у відеогру FIFA.
Зрештою, хлопчина опритомнів у лікарні.
Молитва за заступництвом блаженного П’єра Джорджо
Пізніше Кевін згадав про нового сусіда своїй матері. Він назвав його “добрим духом”. Детально описавши незнайомця, мама показала Кевіну фотографію молодого чоловіка. Так, це був Джордж! А точніше, як виявилося, блаженний П’єр Джорджо Фрассаті!
Мама Кевіна отримала це фото від свого двоюрідного брата, який доручив їй молитися за заступництвом Фрассаті – домініканського терціарія, який помер від поліомієліту в 1925 році у віці всього 24 років, і був хлопцем, сповненим жаги і любові до життя.
Мати Кевіна помолилася до Блаженного і поклала його світлину поруч з подушкою, на якій лежав непритомний син у лікарні. Наступного дня Кевін вийшов з коми.
До нещасного випадку американець ніколи не чув про П’єра Джорджо Фрассаті….
Зустріч зі святим
Кажуть, що зустріч зі святим здатна перевернути чиєсь життя. Безумовно, ця зустріч докорінно змінила життя Кевіна. Він не тільки повністю зцілився, але, як він сам зізнається, почувається набагато краще, ніж до аварії.
У школі він завжди був трохи комедіантом у класі, робив гучні, але не дуже дотепні зауваження з останньої парти і не дуже зосереджувався на уроці. Після виходу з коми він почав проявляти активність у навчанні, що позначилося на його оцінках.
Медична карта Кевіна була відправлена до Ватикану. Можливо, його одужання виявиться тим чудом, яке буде необхідним для канонізації блаженного Фрассаті. Сам Кевін запевняє, що не зациклений на цьому. Він не знає, чому саме він був зцілений Богом. Але він сильно хоче, щоб це чудо не пройшло даремно. Він також переконаний, що Джордж (італ. Giorgio) постійно біля нього. Іноді він навіть чує його лагідний шепіт.
