Евтаназія – добра смерть? Ні – нацизм!

Останнім часом почастішали голоси на користь легалізації евтаназії (з грецької мови «доброї смерті») в Україні в ім’я так званого «милосердя», щоб полегшити біль і страждання важкохворих¹. Але як показує практика інших країн, спочатку її застосовують для смертельно хворих, потім для похилих і пенсіонерів (навіть без їхнього відома та всупереч їхній волі), а згодом – це стає загальнодоступною послугою по бажанню. І тоді загальнолюдське право на життя швидко витісняється правом на смерть.

Нацистське минуле евтаназії

Вперше евтназію на державному рівні легалізовано у нацистській Німеччині, де від початку 1940 р. лікарі, медсестри та медичні працівники здійснювали смертельні уколи, вбивали газом або морили голодом психічнохворих та неповносправних пацієнтів.

Пізніше до цієї групи долучили невиліковно хворих та працівників, які отримали фізичне каліцтво на підприємстві і не були здатні далі працювати. Це була цілеспрямована політика німецького уряду під назвою «Акція Т4». Уряд вважав їх «людськими істотами негідними життя» та економічно невигідним балансом для держави. У січні 1941 р. Йозеф Гебельс з цього приводу писав «40 тис. [евтаназій] вже здійснено, а 60 тис. треба ще зробити»². Фактично у період націонал-соціалізму від 1939 р. від евтаназії загинуло 300 тис. осіб. Цьому передував ухвалений у 1933 році закон про примусову стерилізацію осіб (нім. Gesetz über die Verhütung erbkranken Nachwuchses), які мали психічні або генетичні хвороби, а навіть алкоголізм чи схильність до депресії, які б могли передаватися потомкам і тим самим становили загрозу для чистоти арійської раси. Таким чином до 1944 р. було відібрано здатність мати потомство у 400 000 людей. Нацисти казали, що «завдяки стерилізації народ стане сильнішим»³.

Основою для цього злочину проти людяності стала видана у 1920 р. книга психіатра Альфреда Хохе (Alfreda Hoche) і юриста Карла Біндінга (Karla Binding) «Ліквідація негідного життя». У ній йшла мова про «безкарний акт милосердя» для людей другої категорії (недієздатних та псиіхчнохворих), а також тих, які самі просили про смерть⁴.

Нацисти спочатку демонстрували фільми, в яких зображувалися найбільш жахливі фізичні та психічні патології, щоб викликати у глядачів огиду та жалість. Згадана вже акція Т4 (інша назва евтаназія для інвалідів – E-Aktion⁵) розпочалася передусім з хворих дітей, яким давали смертельну дозу фенобарбіталу.

Їхні ж мертві тіла відсилали до лабораторій для наукових експериментів. За підрахунками науковців, дитячих жертв «доброї смерті» до війни нараховувалося близько 5 тис. А від 1 вересня «дезинфекція» (за виразом самих нацистів) охопила і дорослих, яких відсилали до газових камер, а тіла спалювали у крематоріях. Ціла процедура від прибуття до кремації тривала лише кілька годин. А щоб приховати ці злочини фальсифікувалися документи про місце, а причиною смерті вказували туберкульоз. У директиві Гітлера було сказано: Рейхсляйтер Булер и д-р Брандт несуть відповідальність за розширення компетентності лікарів, які будуть призначені, щоб людям по всій ймовірності невиліковно хворим перед обличчям дійсно критичної оцінки їхнього здоров’я, могла бути призначена смерть».⁶ Методи, які були випрацьовані під час винищення неповносправних, потім успішно застосовувалися у нацистських концтаборах. Хоча б згадати постаті комендантів Хрістіана Вірца у Белзі чи Франца Стангля з Треблінки⁷.

Постає питання, якщо нацисти, які так дорожили німецьким населенням та арійською кров’ю, з такою холоднокровністю винищували своїх одноплемінників, то що буде у суспільстві, де немає таких почуттів до представників власного народу. І хто в Україні за умов легалізації евтаназії буде особами другої категорії та економічним баластом для держави?

Досвід Голландії: Евтаназія на бажання і всупереч нього

Голландія стала першою країною у повоєнному світі, яка в 2002 році узаконила евтаназію. На сьогодні «добра смерть» у цій країні є легальною від 12 років, якщо на це є згода батьків, а лікарі визнали, що біль пацієнта є нестерпним. Наприклад, у 2015 році процедурі евтаназії піддано лише в Голландії 5,5 тис. осіб у тому числі і Марка Лангендʼїка (Marka Langedijka), який вважався безнадійним алкоголіком і хворів на хронічну депресію⁸. Смертельний укол був зроблений у будинку його батьків у присутності родичів, які влаштували «прощальну урочистість». Його брат, виправдовуючи цей вчинок, сказав: «немає легкого виходу. Є лише гуманний вихід» і радів, що Марк не мусив робити самогубство або терпіти тривалу агонію⁹. За словами члена Британського парламенту Фіони Брюс (Fiona Bruce), це ще один з приводів не узаконювати самогубство на бажання у її країні, адже «евтаназія підважує право різних людей до лікування і пошуків допомоги»¹⁰.

Коли в Голландії було легалізовано «добру смерть» її прибічники також переконували, що вона буде виключно для тяжко хворих і тих, хто має нестерпні страждання. З 2010 році ініціативна група з лікарів і політиків Uit vrije wil «З власної волі» вимагає дозволити евтаназію для всіх осіб, що досягнули 70 років . Мотивом цього має бути їхнє рішення, що їхнє життя вже вичерпалося, а їхні друзі чи родичі давно вже померли¹¹. Всього за 4 дні ініціатори зібрали потрібну для розгляду Палати Представників кількість підписів (40 тис)¹².

 

Слідом за цим йде цьогорічна пропозиція депутата голландського парламенту від «Зеленої Лівиці GroentLinks» Корінне Еллемет (Corinne Ellemeet), щоб обмежити лікування осіб, що досягли 70 років. За її словами «Варто запровадити у життя систему аналізів і відсівання дорогих ліків і операцій, передусім на серці, лікування раку, діалізу нирок і подібних коштовних медичних дій. Адже головне питання звучить: що робимо з хворими – госпіталізація, знеболення, біль, надмір наркотиків? Дослідження показують, що надмірне лікування хворих у літньому віці – це щоденне явище». Іншими словами, бажання пацієнта до подальшого життя не повинно мати жодного вирішального значення, а все має залежати від лікаря геріатра та його прогнозів щодо якості життя людини¹³.

У 2018 році вперше відбувся судовий процес над лікарем, який здійснив евтаназію над хворою Айцгеймером без її безпосередньої згоди. Процес проте закінчився визнанням невинності лікаря, адже хвора колись дала дозвіл на виконання їй «доброї смерті», якщо стан погіршиться. У такому разі суд прийняв рішення, що він не потребував дозволу, адже розумовий стан пацієнтки (яка до речі перед смертю боролася за своє життя) настільки погіршився, що вона його дати вже не могла¹⁴. Також у Нідерландах давно вже практикують «добру смерть» для немовлят за згодою батьків та підтвердженням лікарем факту терпіння (протокол з Groningen)¹⁵. Нині офіційно 4 % смертей в Королівстві Голландії внаслідок евтаназії¹⁶. Щодня там близько 20 осіб помирає за допомогою лікаря¹⁷. Пані Єва Ковалевська з Human Life Intenational – Polska стверджує, що старші особи бояться йти до лікарень з огляду на криптоевтаназію, коли її виконають без їхнього відома¹⁸. Шокуючий випадок стався цього року, коли голландський суд звільнив від покарання за вбивство Роберт Найта (давши лише 2 роки умовно), який скинув свою хвору на Айцгеймера матір з балкону. Суддя назвав цей вчинок «вбивством з милосердя» та вчинком любові та відчаю¹⁹. Один з всесвітньовідомих експертів з питань евтаназії засновник та директор Exit International др. Філіп Нітшке (Philip Nitschke) винайшов капсулу смерті (Sarco) – пристрій для евтаназії, який використовує рідкий азот для зниження рівня кисню, спричиняючи мирну смерть за лічені хвилини. Пристрій можна буде вільно придбати в інтернеті ²⁰

Бельгія – диякони смерті і діти-самогубці з дозволу держави.

Сусідня Бельгія стала першою країною, яка з 2014 р. дозволила евтаназію для дітей будь-якого віку. У період з 2016 по 2017 її було здійснено над трьома неповнолітніми пацієнтами. Цими днями став відомий випадок 23-трічної Келлі, яка вимагає для себе евтаназії, тому що відчуває себе бридкою²¹.

Менталітет цивілізації смерті на жаль проник навіть всередину Церкви. Так, Іво Поппе було засуджено до 27 років за приховану евтаназію 20 осіб, у тому числі і своєї рідної матері, вітчима та двох дядів, коли він працював медбратом у лікарні до своїх ще дияконських свячень. У своє виправдання він сказав, що він лише хотів їх звільнити від страждання²². Чи бельгійські Брати Милосердя всупереч волі Ватикану, продовжують у своїх медичних установах практикувати «добру смерть»²³ – питання відкрите.

Офіційна ж позиція Католицької Церкви щодо евтаназії незмінна і виражена у енцикліці Папи Йоана  Павла ІІ «EVANGELIUM VITAE» (1994) звучить так: «У культурній площині відзначається також вплив своєрідного прометеїзму, коли людина ошукує себе тим, що може запанувати над життям і смертю, оскільки сама про них вирішує, тим часом як насправді вона переможена і розчавлена невідворотною смертю без просвіту та надії. Трагічним виявом всього цього є розповсюдження евтаназія, закамуфльованої та нелегальної, або здійснюваної відкрито й навіть за дозволом закону. Евтаназію виправдовують не тільки позірним співчуттям до страждань хворого, але часом також із міркувань “корисності”, згідно з якими потрібно уникати непродуктивних випадків, що надмірно обтяжують суспільство. Отож пропонується позбавляти життя новонароджених із каліцтвами тіла, людей із серйозними вадами, недієздатних, старих (особливо позбавлених здатності до самостійного існування) і смертельно хворих. Не можемо не сказати також про існування інших, ліпше замаскованих, але не менш грізних і реальних форм евтаназії. Наприклад, коли з метою придбання більшої кількості матеріалу для трансплантації забирали б органи від донорів ще до встановлення факту їхньої смерті у відповідності з об’єктивними й адекватними критеріями» (EV 15). Практика евтаназії містить у собі зло, притаманне залежно від обставин самогубству або вбивству (EV 65).

Дійсно постає питання, якщо вже тепер в Україні людей незаконно викрадають і вбивають задля отримання їхніх органів²⁴, то що станеться після легалізації евтаназії. Адже «добра смерть» може стати синонімом дешевого життя, коли людина перестане бути цінністю сама в собі, а її існування стане визначатися якістю та корисністю для оточення.

Джерела

1^ https://24tv.ua/health/ru/v_parlament_planirujut_vnesti_zakonoproekt_ob_jevtanazii_opros_n1218011