У той час, коли українські вояки ціною власної крові посилюють суб’єктність нашої держави, представники «грантожерських» організацій навпаки прагнуть, аби Україна стала безвольним об’єктом ідеологічного диктату з боку закордонних структур.
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
Одразу кілька громадських організацій феміністичної спрямованості адресували Європейській комісії та Європейському парламенту відкритого листа, в якому наполягають, аби критерієм відносин структур ЄС та України стала «гендерна чутливість».
Підписантами листа виступили такі організації як київське бюро Фонду Гайнріха Бьолля, ГО «Дівчата», ГО «Жіноча ліга» та Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем». Себе вони іменують «організаціями громадянського суспільства» (ОГС).
Автори нарікають, що на тлі війни в Україні спостерігаються «зростання консервативних настроїв» та «посилення “традиційних” гендерних ролей». Ці твердження не позбавлені ґрунту, адже у дечому війна справді мала позитивні світоглядні наслідки, зокрема повернула богатьох людей до усвідомлення того, що чоловіки та жінки мають відмінні покликання. Водночас у листі йдеться про «зменшення видимості та медіапредставництва жінок-військовослужбовець та експерток». Це очевидна маніпуляція, адже зараз у ЗМІ можна спостерігати непропорційно велику представленість жінок-військовослужбовців, фактично – відверту феміністичну пропаганду, спрямовану на те, щоб зруйнувати переконання про армію та війну як чоловічі сфери діяльності.
У своєму зверненні представники згаданих організацій наполягають, аби інституції ЄС ставили перед Україною вимоги слідування сучасним феміністично-гендерним трендам. Зокрема, вони просять «запровадити видиму та ефективну гендерно чутливу програму в процесі вступу країни до ЄС і документах на всіх етапах і рівнях» та «взяти до уваги гендерно чутливий підхід, працюючи над першим щорічним звітом Європейської Комісії про Україну як країну-кандидата на вступ до ЄС, який буде опубліковано у жовтні 2023 року».
Також у документі наявне побажання «включити гендерну складову під час формування бюджету ЄС на 2024 рік, зокрема щодо питань вступу України до ЄС та процесу відновлення та реконструкції». Інакше кажучи, феміністки хочуть, аби кошти, які Україна може отримати від ЄС, йшли не на ті аспекти повоєнної відбудови, які важливі самі по собі, а на впровадження ідеологічних доктрин. В цьому контексті в документі говориться про необхідність «включити гендерно чутливий підхід до реконструкції зруйнованої соціальної інфраструктури України (в тому числі, інфраструктури освіти та охорони здоров’я) з метою забезпечення доступу до якісних послуг та можливостей розвитку для найширших верств суспільства, особливо для вразливих та маргіналізованих груп (жінок, ЛГБТК+ людей, етнічних меншин)».
Крім того, феміністки просять ЄК та ЄП про безпосереднє фінансування власних організацій, а також про «сприяння» їхньому впливу на органи української влади. «Ініціювати та підтримувати спеціальну платформу фінансування для українських ОГС… Сприяти постійній взаємодії на високому рівні органів влади України з громадянським суспільством та експерт(к)ами, які працюють над питаннями гендерної рівності та захисту прав жінок в рамках розробки національних планів, політик та стратегій відновлення», – йдеться у зверненні.
