Як повідомлялося, на початку березня право на вбивство ненароджених дітей було закріплено в конституції Франції. Трохи згодом президент Макрон вже оголосив про подальші кроки, спрямовані на укорінення культури смерті в країні. Цього разу йдеться про легалізацію «асистованої смерті». Це закон, який спрямує всю систему охорони здоров’я до смерті як до вирішення проблеми, попереджає очільник єпископату Франції.
Підписуйтеся на Родину в телеграмі https://t.me/rodyna_cath
Відповідний закон вже готовий. Він був переданий до Державної ради, а в травні надійде на розгляд парламенту. Сфера запропонованих рішень дуже широка, охоплюючи на практиці як асистоване самогубство, так і евтаназію, приховані під одним евфемізмом: «допомога у вмиранні». Про смерть зможуть попросити повнолітні та притомні особи, які страждають на невиліковну хворобу з короткостроковим або середньостроковим прогнозом, чиї фізичні або психічні страждання вважаються невиліковними.
Президент Макрон детально описав законопроєкт в інтерв’ю двом газетам: ліворадикальній Liberation і католицькій La Croix. Незручні для президента економічні аспекти в інтерв’ю не були порушені. На них нещодавно звернула увагу Паскаль Моріньєр, президент Конфедерації католицьких сімейних товариств Франції. Вона нагадала, що на користь запровадження евтаназії є також фінансові міркування. Догляд за пацієнтом в останній рік життя коштує стільки ж, скільки за попередні десять років.
В інтерв’ю католицькій газеті Макрон посилається на гуманітарні міркування і стверджує смиренність і обережність у своєму підході до біоетичних питань. Він навіть називає свою ідею про асистовану смерть законом братерства, який поєднує автономію особистості та солідарність суспільства.
Пропаганда Макрона щодо евтаназії була піддана гострій критиці з боку голови французького єпископату. Він називає посилання на братерство в цьому випадку обманом. Архієпископ підкреслює, що, незалежно від декларацій, цей закон вводить заподіяння смерті в охорону здоров’я як одне з можливих рішень. Президент Франції представляє чітке бачення щодо асистованого вмирання, але вже щодо паліативної допомоги він обмежується розпливчастими обіцянками. Тим часом, згідно з офіційними даними, у Франції половина пацієнтів, які мають право на паліативну допомогу, не мають доступу до неї. Архієпископ де Мулен-Бофор підкреслює, що французи по-іншому дивилися б на кінець життя, якби кожен міг скористатися паліативною допомогою, гарантованою законом. А в останні роки нічого не було зроблено для її розвитку, навпаки, ресурси, що виділяються на неї, ще більше скоротилися. Як зазначає митрополит Реймський, померти гідно і людяно – це не про заподіяння смерті, а про ніжність, турботу і увагу.
Очільник єпископату також закликає парламентарів не піддаватися емоціям і страху отримати ярлик консерваторів. Пропонувати смерть як рішення – це фальшивий обман, додав архієпископ де Мулен-Бофор.
