Про духовну підтримку українців на Капітолійському пагорбі, а також, у чому полягає робота капелана в Конгресі США, Баррі Блек розповів журналістці Голосу Америки Катерині Лісуновій, йдеться на ukrainian.voanews.com.
Що означає бути капеланом Сенату?
Бути капеланом Сенату означає бути пастором для понад 6 тисяч людей. Я піклуюся про духовні потреби не лише 100 сенаторів і членів їхніх сімей, але й про керівників апарату, працівників їдальні, про двірників та працівників поліції Капітолію. Я піклуюся про духовні потреби найрізноманітніших людей і працівників. Це дуже захоплива робота, тому що вона дуже різна.
Ви вже тривалий час є капеланом Сенату. Чи багато людей звертаються до вас за порадою, за вашим благословенням чи молитвою? Чи сенатори приходять до вас помолитися перед ухваленням важливого рішення?
До мене приходять багато людей, хтось офіційно, хтось неофіційно. Щотижня я проводжу вивчення Біблії для сенаторів, беру участь у Молитовному сніданку. А це 25 або 30 сенаторів, які слухають мої проповіді. Також я приходжу до них в офіси та розмовляю з їхніми співробітниками, або вони можуть прийти до мене. Інші сенатори, працюючи у своїх комітетах, хочуть знати мою позицію щодо певних питань. Зокрема, коли це стосується військової сфери.
Чи законодавці коли-небудь просили вас провести церковні обряди? Наприклад, хрещення, вінчання, чи, можливо, похорон?
Так. Я хрестив, служив на багатьох весіллях, служив на похоронах і панахидах. Я також відвідую лікарні, був біля ліжка трьох сенаторів, коли вони помирали. Тож це повне служіння у всіх його проявах.
Як ви обираєте, про що молитися перед початком засідання в Сенаті?
Я вірю, що молитва – це розмова з Богом. Ми розмовляємо через молитву не лише тоді, коли нам щось потрібно, але й тому, що ми маємо з ним стосунки. Авжеж коли виникають труднощі, і ми потребуємо надприродної допомоги, ми звертаємось із цим до Господа. І тому, коли я побачив російські танки, які прямували в Україну, звичайно, це був привід для молитви. Тому що як священнослужителя мене вчили піклуватися про безпорадних, про тих, хто страждає, хто в небезпеці, про бідних. Це, безумовно, була причина молитися не лише для мене, але й для сенаторів.
Чи хтось коли-небудь приходив до вас подякувати за те, що ви згадуєте Україну у своїх молитвах?
Я переписуюсь з депутатами українського парламенту, і вони дуже вдячні за наші молитви за Україну. Ми також молимось і постимо. Ми віримо, що коли ви відмовляєтесь від їжі, це посилює вашу молитву.
Я знаю сотні людей на Капітолійському пагорбі, які почали постити після російського вторгнення, рік тому.
Ми виконуємо так званий піст Веслі: нічого не їмо до 3-ї години дня, потім маємо одне приймання їжі, й далі не їмо знову до 3-ї години наступного дня. Ми тримаємо такий піст вже протягом місяців. Я навіть трохи схуд. Цей піст тримали сенатори та сотні людей. І я вірю, що Бог відповів на наші молитви. Тому що багато людей прогнозували, що це вторгнення буде успішним і закінчиться за кілька тижнів. Більшість і не підозрювали, що Україна, якою ми її знаємо, вистоїть через рік після вторгнення.
Я вважаю, що це, зокрема, і завдяки посту та молитві людей на Капітолійському пагорбі та у багатьох церквах, де я проповідую, по всій країні.
Я закликаю людей почати постити й молитися за Україну, і Бог відповідає на наші молитви.
Ці люди також можуть робити благодійні внески, і вони дуже раді, що можуть допомогти. Один вірянин навіть сказав мені: «Нарешті є те, що ми можемо зробити». Тому що вони відчували себе паралізованими.
«Тепер я можу постити і молитися, і я знаю, що молитва справді має значення», – такі відгуки я отримую.
Чи пам’ятаєте ви той день, коли ви вперше вирішили включити Україну у свої молитви?
Я думаю, це було іще тоді, коли караван танків почав повільно наближатися до кордонів України. Ще до перших пострілів ми почали молитися, до початку великих військових дій. І ми посилили наші молитви, коли побачили жахливі порушення прав людини, вбивства невинних громадян, ґвалтування, усі ці трагічні речі, які відбуваються й досі. Тоді ми посилили наші молитви й почали постити. І ми бачили, як рухалась рука Бога. Тому що є люди, які передбачали, що НАТО розпадеться, що підтримки не буде. І ми молилися, щоб всемогутній Господь проявив свою волю, і він це зробив.
Я абсолютно переконаний, що Україна виграє у цій війні.
Ви вже тривалий час є капеланом Сенату. Як, на вашу думку, змінилися ваші молитви від початку вашої служби і до сьогодні?
Сьогодні наші молитви, в першу чергу, зосереджені на тому, щоб Господь втілив свою волю щодо цього конфлікту. Ми віримо, що Господь не був тим, хто здивувався російському вторгненню. Ми також віримо, що молитися потрібно не лише за українців, а й за тих, хто безсилий протистояти війні, хоч і бажає протистояти. Тому що Ісус у Євангелії від Матвія, у розділі 5-му, в Нагірній проповіді каже: «Любіть ворогів ваших, добро творіть тим, хто ненавидить вас; благословляйте тих, хто проклинає вас, і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас».
Тому ми молимося навіть за ворогів України, бо віримо, що цього очікує від нас Бог. Використовувати любов, щоб подолати ненависть. І ми віримо словам, сказаним в Посланні до римлян, у розділі 12-му: «Не будь переможений злом, але перемагай зло добром». Тож ми благаємо та завжди дякуємо у наших молитвах.
У наших молитвах ми просимо про конкретні потреби України. Ті танки, які зараз надають, на нашу думку, це відповідь на молитву. Ми молимося про мудрість для наших лідерів і наших трьох гілок влади – судової, законодавчої та виконавчої, щоб Бог їх скеровував. Ми молимося за НАТО і за країни, які прагнуть допомогти Україні, щоб Бог їх провадив і благословляв. Наші звернення до Господа дуже різноманітні. І Він відповідає на ці молитви.
Я знаю, що є традиція запрошувати священиків як гостей для прочитання молитви перед Сенатом чи Палатою Представників. Чи думали ви запросити представників українських церков для молитви?
Так, у нас є програма запрошених капеланів, навіть сьогодні був запрошений капелан. Це відбувається приблизно двічі на місяць. І звичайно, якби президент Зеленський взяв із собою священика під час візиту у Вашингтон, то, мабуть, того ранку молитву в Конгресі читав би православний священик.
Насправді у мене таке відчуття, що і сам президент Зеленський міг би прочитати молитву, він дуже духовна людина. Іншими словами, ми вітаємо таку можливість із розпростертими обіймами. Я думаю, це надихне американський народ так само, як промова українського президента перед спільним засіданням Конгресу надихнула багатьох людей у всьому світі.
Що б ви хотіли сказати українському народу? Українцям у всьому світі, тим, хто на батьківщині, і тим, хто був змушений покинути свої домівки?
Я хотів би сказати моїм братам і сестрам в Україні, що Бог діє. Як сказано в Посланні до римлян, розділі 8-му, вірші 28-му: «У всьому Бог діє на благо тих, хто любить Його, хто покликаний згідно з Його наміром». І я хочу, щоб мої українські брати й сестри знали, що Бог знає їхній біль. Як каже Біблія, він порахував їхні сльози і жахи, через які вони пройшли. Господь створить зі зла добро, Він створить любов з ненависті. І я хочу, щоб український народ знав, я пророкую, що найкращі дні для України іще попереду.
Джерело: ukrainian.voanews.com
