У сучасному світі важко когось здивувати активним користуванням Інтернетом. Майже кожен має сторінку у соціальній мережі, користується електронною поштою, переглядає фільми он-лайн. Користуючись такими благами цивілізації, не маємо також і забувати про безпеку, особливо – дітей. Злочинці користають анонімністю у мережі, щоб створити довірливі та дружні стосунки з неповнолітніми для власної вигоди.
Пропонуємо батькам декілька простих правил, які допоможуть захистити дітей від негативного впливу.
Небезпеку становлять не лише соціальні мережі. Серед небезпечних: сайти та форуми для потенційних самогубців, порнографічної спрямованості, знайомств, ті, які пропагують зловживання наркотиками та алкоголем, віртуальними іграми, котрі розпалюють міжнаціональну та расову ворожнечу, пропагують екстремізм та тероризм, сайти сект.
Як перевірити, чи є ваша дитина потенційною жертвою Інтернет-злочинців?
Спостерігайте за поведінкою.
– Такі діти проводять дуже багато часу в мережі,
– часто спілкуються з кимось у чатах,
– зачиняються у кімнаті,
– приховують, чим займаються.
– Коли ви заходите в кімнату – відключають екран або переходять на іншу вкладку.
– На вашому комп’ютері з’являються відверті матеріали, в історії пошуку – заборонені сайти.
– Дитині можуть телефонувати незнайомі люди, при цьому вона помітно нервує і відмовляється розповідати, хто дзвонить.
– Можливо, нещодавно з’явилися нові друзі, з якими дитина зустрічається поза домом, а батькам відмовляється розповідати про це.
– Зверніть увагу, чи не з’явилося у вашої дитини нових речей, особливо дорогих, які вона називає подарунками від друзів; те ж саме стосується фото, листів на електронну пошту або конвертів у звичайній поштовій скриньці (часто злочинці відправляють дітям навіть квитки на транспорт).
– Дитина заходить в Інтернет під чужим акаунтом, який для неї спеціально створив злочинець.
– Зверніть також увагу, чи у домі не зникають цінні речі чи гроші, чи дитина просить у вас певні суми коштів, але відмовляється розповідати, чому саме стільки і для чого.
Якщо ви зауважили таку поведінку – не сваріть дитину.
Спочатку розкажіть дитині про те, що таке Інтернет і для чого його створили.
Дитині потрібно пояснити, що мережа – це, у першу чергу, безцінний ресурс для пошуку інформації та навчання, а не для розваг.
Також варто озвучити часові обмеження на користування Інтернетом: чим старша дитина – тим більше часу. Обмеження краще не озвучувати ультимативно, краще спільно з дитиною створити правила користування і вирішити також спільно, скільки часу і для чого саме дитина потребує.
Розкажіть дитині, що в Інтернеті вона може зустріти злочинців або заборонену інформацію, обов’язково розшифруйте ці поняття. Якщо помітите, що дитина все-таки зайшла на такий сайт – не сваріть, можливо, вона просто випадково натиснула на спливаюче вікно із рекламою такого змісту, частіше це порнографія. Поясніть дитині спокійно, чому не варто заходити на такі сайти.
Постарайтеся обмежити вживання таких словосполучень «ти ще маленький», «тобі рано таке дивитися», ці формулювання провокують у дитини хвилю спротиву і додатковий інтерес.
Якщо у дитини є сторінка у соціальній мережі, розкажіть, як правильно спілкуватися з незнайомцями. Часто злочинці реєструються як у соціальних мережах, так і на сайтах знайомств та розпочинають спілкування з дітьми. Часто таке спілкування закінчується обміном фото та відео оголеного тіла, статевих органів, навіть особистими зустрічами. Обов’язково навчіть дитину повідомляти про таких співрозмовників, поясніть, що від дій таких поганих людей можуть постраждати інші дітки.
Також розкажіть дитині про те, що деякі злочинці можуть займатися шахрайством у мережі і влаштовувати акції, розіграші, тести, умовою виграшу у яких є надання своїх паролів, номерів телефону дитини чи батьків, особистої адреси проживання, відправлення смс чи перерахування коштів на певні рахунки. Поясніть дитині, що таке особисті та конфіденційні дані і чому їх не можна надавати чужим.
Дитині потрібно пояснити, що не можна відкривати листи від незнайомців на електронну пошту, завантажувати незрозумілі файли, використовувати чужі не перевірені «флешки» у своєму комп’тері, щоб не «заразити» його вірусами. Ознайомте дитину з тим, що таке комп’ютерний вірус і розкажіть, як вони впливають, для чого створені. Також домовтеся, що встановлювати програми самостійно, без детальної перевірки, не можна.
Влаштовуйте спільні перевірки комп’ютера на віруси у формі гри, якщо знайшли – прочитайте у довіднику дитині, що це саме за вірус і що він робить. Також навчайте дитину правильно встановлювати програми на комп’ютер, розповідайте, як перевірити, чи не несе вона небезпеку.
Навчіть дитину уважно читати всі попередження про небезпеку, які з’являються на екрані. Пізніше, коли дитина стане старшою, можна також розповідати про те, чому не можна користуватися піратським ПЗ і що таке авторське право.
Діти часто грають в он-лайн ігри, але іноді можуть сайти і на сайти з азартними іграми, наприклад, картярськими іграми чи рулеткою. Дитина повинна знати різницю між іграми на віртуальні та реальні гроші. Поясніть їй, що ігри на справжні гроші не створені для гравця, вони створені для прибутку авторів гри, тому можна дуже легко програти багато грошей і нічого не виграти. Не дозволяйте дитині використовувати свої банківські карти для оплати, перевіряйте також, чи не поповнює дитина рахунок через термінали.
Розкажіть дитині, що таке ігроманія і які наслідки вона несе.
Часто, граючи в он-лайн ігри, дитина може зустріти інтернет-хуліганів. Часто це одна або декілька осіб, які у грі знущаються над новими гравцями, «чайниками», заважають грати, «натравлють» на персонаж дитини монстрів з гри, пишуть у спільний чат погрози, часто використовують нецензурну лайку. Навчіть дитині не звертати на таких увагу, грати лише з друзями або з перевіреними гравцями, не відповідати на погрози та образи. Спокійно поясніть дитині, що написане не обов’язково є правдою, тому не варто перейматися і реагувати.
Головне – довіра між дитиною і батьками.
Якщо дитина довіряє, то розповість про все, що відбуватиметься під час користуванням Інтернетом. Не залякуйте дитину, не робіть із Інтернету «бабая», яким не можна користуватися і якого слід боятися.
Не варто сварити і недоговорювати, бо дитяча цікавість може завести її на заборонені ресурси. Якщо ви будете спілкуватися з донькою чи сином частіше, то будете знати не лише про її віртуальних друзів, а й зможете обговорювати нову інформацію, яку ваша дитина сьогодні прочитала в мережі.
Правильно користуйтеся, і мережа стане дитині добрим другом і джерелом нових знань.
Ірина Ролінська
